Правила ордена вершників госпіталю святого Івана Єрусалимського
Кодекс ордена
Кодекс суверенного ордену Святого Іоанна Єрусалимського відображає принципи і віру котрї проповідуються орденом протягом майже девяти з половиною століть його існування.
12 заповідей кодекса гласять:
Слідуй заповідям Господнім.
Віруй у вчення Святої церкви и слідуй всім її наставлянням.
Захищай єдину Святу католицьку апостольску Церкву.
Люби свою Батьківщину.
Будь завжди відданим нашому суверенному ордену i братам Святого Іоанна.
Ніколи не припиняй боротьбу з ворогами і не поступайся їм.
Веди бесперервну и бескомпромісну війну проти невірних і всіляких безбожників.
Не бреши, завжди тримай дане тобою слово.
Будь великодушним и щедрим.
Турбуйся про слабких і захищай їх.
Завжди і повсюду будь правим суддею і першим борцем зі злом і несправедливістю.
Роби все, що в твоїй владі, щоб оберегти Істинну віру і зміцнити християнський світ.
Щоденна молитва ордена
Lord Jesus, thou has seen fit to enlist me in Thy service in the Order of Saint John of Jerusalem. I humbly entreat Thee through the intercession of the Most Holy Virgin of Philermos, of Saint John the Baptist, of Blessed Fra Gerard and all the Saints, to keep me faithful to the traditions of our Order.
Be it mine to practice and defend the Catholic, the Apostolic, the Roman Faith against the enemies of religion. Be it mine to practice charity toward my neighbors, especially the poor and the sick.
Give me the strength I need to carry out this my resolve, forgetful of myself, learning ever from Thy Holy Gospel a spirit of deep and generous Christian devotion, striving ever to promote God’s glory, the world’s peace, and all that may benefit the Order of Saint John of Jerusalem. Amen.
Геральдика ордена XIV-XVI ст.

Герби ланжисів лицарів Родоса (госпітальєрів)
Адміністрація (Adminsitration) Ордену складається з восьми Бейліфів(Bailiffs), котрі відповідають за конкретні напрямки діяльності Ордена:
Голавний Командор (Grand Commander), котрий разом з Казначієм (Treasurer), керує спільним майном, здійснює контроль над ревізійним комітетом (Accounts committee), діє як Начальник Артиллерії (Master of the Artillery) і призначає деяких священників.
Маршал (Marshal), пізніше Головний Маршал (Grand Marshal), котрий діє, як начальник військового штабу і займається всіма військовими питаннями.
Госпітальєр (Hospitaller) або Головний Госпітальєр (Grand Hospitaller), котрий керує работою шпиталів і лікарень.
Драпієр (Drapier), з 1539 року Головний Опікун (Grand Conservator), котрий відповідає за постачання збройних сил Ордена і відповідає за технічне обслуговування деяких формувань.
Адмірал (Admiral), або Головний Адмірал (Grand Admiral), посада що, зявилась коли Орден залишив Святу Землю і котрий командує галерами.
Туркопольєр (Turcopolier або Turcopilier), котрий командує туркополями (Turcopoles), тобто. найманими солдатами з місцевого населення в Палестині і на Родосі і Мальті, і відповідає за берегову охорону.
Головний Канцлер (Grand Chancellor), котрий підписує всі распорядження уряду, ставить офіційні печатки и контролює виконання всіх указів і декретів.
Головний Бейліф (Grand Bailiff) з 1428 року, відповідальний на Родосі за захист замку святого Петра (Castle of Saint Peter) і позніше острова Гоцо (Gozo).
Окрім головної резиденції на острові Родос Орден мав великі земельні володіння в різних країнах. Ці володіння обєднувались по территоріальному принципу в Ланжиси (Langues), тобто відділення. Інколи це слово перекладається як “Мовии”, тому що поділ відбувався за. Национальною ознакою. Позніше термін Ланжис був замінений на Головне Пріорство (Grand Priories). Таких ланжисів попервах було чотири (французське, іспанське, германське та італійське). Позніше, а за деякими даними одночасно з першими зявилось ще три -Прованс(Provence), Авіньйон (Auvergne) і Англія. Ще позніше іспанський ланжис было разділено на два -Арагон (Aragon) і Кастилію (Castile). Всього вийшло вісім ланжисів. Тоді ж народилась легенда про походження восьмикутного хреста, як символа Ордену - вісім кінців говорять про вісім ланжисів.
Кожен з ланжисів контролював один з восьми вищих керівників ордену:
Прованс (Provence) - Головний Командор (Grand Commander),
Авіньйон (Auvergne) - Маршал (Marshal),
Франція - Госпітальєр (Hospitaller),
Італія - Адмірал (Admiral),
Арагон (Aragon) - Драпієр (Drapier) (пізніше Головний Опікун(Grand Conservator)),
Англія - Туркопольєр (Turcopilier),
Германія - Головний бейліф (Grand Bailiff) ,
Кастилия (Castille)-Португалія - Головний Канцлер (Grand Chancellor).
Кожен з восьми ланжисів мав своє представництво на острові (як це вони пізніше робили і на Мальті),котре називалось Ауберг (Auberge), в котрому разміщався керівник ланжиса, іменуємий Конвентальний Байліф (Conventual Bailiff).
Геральдичні прапори

встановлені Великим Магістром Раймондом де Пюї
Я, Раймонд де Пюї, слуга жебраків Христових і вартовий Прочанського Дому Єрусалимського, відповідно до попереднього узгодження і за згодою братів моїх і всієї Капітули затвердив наступні правила Прочанського Дому св. Івана Христителя в Єрусалимі.
Кожен брат, який приймається і вписується в цей Орден, свято зберігає три обітниці: обітницю добровільної вбогості, досмертної чистоти, досконалого послуху.
Нехай не приймає він більшого, ніж потрібно йому для існування; і нехай буде одяг його скромний , подібно до скромності Пана нашого, слугами якого називаємо ми себе. Бо негідно слузі перебувати в розкоші і гордині, коли Пан перебуває в скромності і упокоренні.
І нехай буде його мова гідна ; і хай служать священики в церкві служби в білому одязі, і хай буде в церкві постійно світло, як вночі, так і вдень, і належить священикам відвідувати хворих, несучи їм плоть Господню.
І якщо змушені брати у справах їхати в місто , то не належить їм подорожувати наодинці, а лише удвох або утрьох, і не з тими, з ким вони самі бажатимуть , а з тими, кого їм призначать; і після прибуття повинні залишатися разом. І нехай не чинять вони нічого, що могло б збентежити оточуючих , а тільки те, що доводить їх святість. І коли вони будуть в церкві, або будинку, або якомусь ще місці, де є жінки, хай вони зберігають скромність. І не годиться жінкам омивати їм голови, ноги або застилати ліжко. І нехай Господь береже їх від цього.
І належить братам, як духовним, так і військовим, збирати пожертви на користь бідних. І перебуваючи в пошуках житла і харчів , належить їм звернутися до церкви , в іншому ж випадку скористатись лише тим що конче необхідно .
І належить їм в найкоротші терміни передавати зібрані пожертви настоятелю обителі, який зобов’язаний також стягувати третину доходів з обителів , і все це укупі передавати бідним.
І не повинні брати , до якої б обителі вони не належали, виступати з проповідями або збирати пожертви , якщо не одержали вони на те прямої вказівки. Але хай одержують посланці дах, і їжу , і світло в будь-якій обителі.
І не належить братам носити яскравий одяг і хутра тварин. І не годиться їм споживати їжу більше двох разів на день, а по середах і суботах - куштувати м’ясо, окрім тих, хто слабкий або хворий. І не дозволяється їм також спати голими.
Але якщо б хтось із братів (нехай не станеться такого ніколи) впаде в гріховний перелюб , пізніше зберігши це у секреті, то хай це залишиться таємницею ; на нього ж повинна бути накладена відповідна покута . Проте, якщо про це стане відомо і будуть представлені неспростовні докази, то в місті, де це відбулося, після недільної меси, коли люди покидатимуть церкву, належить відшмагати винного різками або ременями перед обличчям інших братів. І винний буде вигнаний з нашого Братства . І якщо потім Господь просвітить душу цієї людини, і він повернеться в Братство , визнавши себе винним і розкаявшись в гріху, він повинен бути прийнятий назад, але в перебігу подальшого року з ним звертатимуться, немов з чужаком, і спостерігатимуть за ним.
І якщо один з братів вступить в суперечку з іншим, і до прокуратора обителі дійде скарга з цього приводу, покута повинна бути наступною: він повинен постити протягом тижня, в середу і п’ятницю лише на хлібі і воді, і їсти без столу, прямо на землі. А якщо один брат ударить іншого, то він повинен постити протягом сорока днів. Якщо ж брат покине обитель самовільно і після повернеться, то він повинен протягом сорока днів їсти на голій землі і постити по середах і п’ятницях, харчуючись лише хлібом і водою; і нехай протягом часу рівного його відсутності , поводяться з ним, як і з чужаком.
І належить під час трапези дотримуватися тиші , і не дозволяється пити після повечір’я. І також належить дотримуватися тиші в ліжках.
І якщо брат не поводитиметься як належить , і отримає два або більше зауваження, а він, за порадою Диявола , не виправиться, треба послати його пішки з письмовою доповіддю про його гріх в магістрат, де він буде наставлений на шлях істинний. І для цього належить видати йому кошти , достатні для того, щоб він прийшов туди . І також не дозволяється лицареві бити зброєносців за будь-які провини , які ті можуть зробити; але те повинні вирішувати всі брати . І хай правосуддя завжди здійснюється повною мірою.
І якщо б хтось із братів приховав від настоятеля обителі гроші , а після вони були б знайдені, належить пов’язати йому цей кошіль на шию і прогнати голим через Єрусалимський Госпіталь або те місце, де він мешкає. Потім він буде несильно побитий одним з братів і постити протягом сорока днів, по середах і п’ятницях на хлібі і воді.
І по всіх братах, що померли в обителі, належить відслужити тридцять літургій за упокій душі кожного. І на першій з них кожний з братів повинен поставити по свічці. І якщо службу вестиме священик не з ордена, то належить надати йому житло і їжу . І нехай весь одяг померлого буде віддано бідним. І нехай кожен із священиків прочитає Псалтир, а кожен із братів - 150 разів Отче Наш.
І нехай все, сказане вище, дотримується з належною суворістю , в ім’я Господа нашого, і Діви Марії, і Святого Івана .
І нехай в обителі, куди звернеться хворий , висповідається він спершу в своїх гріхах священикові; після ж нехай вкладуть його в ліжко, і годують так само, як і братів ордена, і поводяться з ним подібно як з лордом.
І якщо хто-небудь із братів з іншої обителі умовлятиме збунтуватися проти настоятеля обителі, нехай буде вигнаний він із нашого Братства.
І якщо опиняться разом двоє братів, і один із них зійде з шляху істинного, вдавшись до зла і пороків, то інший не повинен розповідати про це людям або Пріору; спершу слід дати грішникові шанс спокутувати свою провину; і якщо він цього не зробить, то належить покарати його. І лише якщо і після цього грішник не виправиться, належить записати його гріхи і з цим папером відправити його до настоятеля обителі, який і обере належну покуту.
І не слід одному братові звинувачувати іншого, не будучи здатним це довести; І якщо один брат звинувачує іншого бездоказово, то він - брехун.
І нехай всі брати всіх обителів , служителі Госпіталю Святого Івана Єрусалимського, відтепер і надалі носять на своїх грудях і також на плащах своїх хрест на честь Господа нашого і Святого Розп’яття; і нехай вірністю , працею і послухом , як душею, так і тілом захищають правовірних християн від сил Диявола. Амінь.