Обстановка в Чеченській республіці залишається складною. Бандформування продовжують вести активну діяльність. Але вона в даний час характеризується активним проведенням диверсійно-терористичних акцій, які направлені на знищення розділів адміністрацій районів, осіб співчуваючих і таких, що допомагають ФС, відстеженням шляхів пересування підрозділів федеральних військ, МВС, ВВ, ФСБ і установках на цих маршрутах вибухових пристроїв. Прямих бойових зіткнень бандити уникають, застосовують тактику партизанської війни, навіть при зіткненні з підрозділами розвідки відкривають інтенсивний вогонь, прикриваючись їм, відходять і розсіваються. Зброя, як правило, зберігається в тайниках, у всіх є чисті документи.

Мінна війна стає для бандформувань основним видом ведення бойових дій проти підрозділів федеральних сил. Кожен вихід на ДТА бандитами наперед готується, відстежуються маршрути пересування, готуються вибухові пристрої, які стають все більш витонченими, створюються міни-пастки. Вибухові пристрої встановлюються на стежках або поблизу від них, на деревах, використовуються пеньки, гілки, повалені дерева, камені. При цьому розтяжки ставляться часто на висоті 1.8-2.0 метра над землею. Таким чином, зачепити її може тільки військовослужбовець що йде з рюкзаком за спиною, який підноситься над головою, або зв’язківець з радіостанцією. Такі розтяжки, як правило, для своїх позначені умовними знаками, наприклад:

  • на висоті до 1-го метра знаходиться зрізана під кутом або заточена гілочка, яка вістрям вказує напрям небезпеки;
  • зелений, або синій клапоть що висить на висоті 1.7-2.0 метра також указує на те, що в даному місці є міна-пастка.

Ознаки підвищеної уваги: камені укладені правильною купкою край дороги, вставлена в землю гілочка, висячі клапті тканини. Характерним місцем установки мини-пастки може бути стежка або тимчасово залишений блок пост, як правило замінований буде предмет який повинен заважати руху або виконувати дії, що припускають переміщення об’єкту уваги.

Аналіз бойових втрат показує, що 51% всіх бойових втрат за 2002 рік складають підриви, з них 17% безповоротні втрати.

Так при виконанні бойових завдань при здійсненні маршу в район розвідки на стежці ѕ відбувся підрив ядра групи на саморобному вибуховому пристрої, виготовленому на базі 82 мм міни. В результаті підриву 1 людина загинула і 4 одержали поранення різного ступеня тяжкості. На ділянці лісової стежки упоперек лежала суха гілка, яка одним кінцем упиралася в кореневища дерева, яке росте зліва від стежки. Особовий склад головного дозору вказану гілку обійшов. Гвардії мол.сержант Д. зупинився поряд з гілкою, обернувся до гв. капітана Е. і, зробивши крок назад, зрушив гілку. Відразу ж відбувся підрив саморобного вибухового пристрою, який знаходився в кореневищі дерева.

Аналогічний випадок відбувся в іншому загоні. При висуненні розвідник, що слідував одинадцятим (замикаючим) у складі ядра, підірвався на вибуховому пристрої еквівалентному 82 мм мінометній міні. На вузькій ділянці дороги бандитами були створені умови, при яких група рухатиметься строго по одній лінії огинаючи гілку, де і було встановлено вибуховий пристрій. При зсуві гілки відбувся підрив.

Причини підривів:

  • порушення вимог керівних документів по пересуванню в тилу супротивника (переміщення проводилося по дорозі);
  • втрата пильності особовим складом груп;
  • при висуненні не дотримувалося правило руху слід в слід.

Характер нападу на підрозділи федеральних сил також значно змінився. Бандити не вплутуються в тривалі перестрілки. Провівши розвідку боєм, тобто спровокувавши, підрозділ ФС позначити місця положення вогняних крапок, бандити зблизька наносять всією вогняною потужністю по виявлених точках вогоньі відразу відходять, розсіваючись в гірсько-лісистій місцевості. Подібний випадок мав місце при виконанні бойового завдання в районі Харсеной. В результаті загинув один військовослужбовець, поранені двоє з чотирьох чоловік тих, що виконували завдання сторожової охорони. Снайпером з відстані до 100 метрів був зроблений постріл по намету в якому відпочивали двоє військовослужбовців сторожової охорони (намет не замаскований). Що несуть службу на посту був відкритий у відповідь, безладно вогонь в невідомому направленні із стрілецької зброї. В цей час супротивник, знаходячись на відстані до 30 метрів в кількості 5-7 чоловік з укриття вів спостереження за вогняними точками поста. Після завершення у відповідь вогню з боку сторожового поста, бандити двома трьома залпами із стрілецької зброї зблизька із-за укриття завдали вогняної поразки особовому складу поста, і розсіялися. Даний факт став можливий з причини:

  • неправильного вибору місця сторожової охорони (місцевість, що погано проглядається)
  • відсутність маскування поста охорони
  • поганого спостереження за підступами до поста
  • неправильний аналіз можливих дій супротивника і відповідно до цього установка мінного поля на шляхах підходу супротивника
  • невикористання засобів технічної розвідки
  • командири груп, загонів злочинно усуваються від ухвалення рішення по організації охорони, довіривши це право “досвідченим контрактникам”, що привело до невиправданих втрат
  • низький рівень професійної підготовки військовослужбовців, незнання характеру дій бандформувань
  • ведення у відповідь вогню по не виявленій цілі

Висновок: командуванням загонів не проводиться аналіз втрат, не робляться висновки не приймаються заходи по зниженню втрат.

ДОВІДКА-ДОПОВІДЬ
по укриттях, які використовуються НВФ

Бойовиками використовуються три основних типу укриттів:

  • природно створені печери в схилах;
  • штучно створювані опорні пункти, бліндажі і землянки;
  • стандартні вантажні контейнери і кунги вантажних машин.

У інженерному відношенні бойовики обладнали свої вогневі позиції дуже ретельно. При створенні опорних пунктів одиночні окопи або ж осередки для стрільців зв’язуються круговою траншеєю, яка має глибину до 80 см. Попереду опорного пункту, на ділянках вірогідної появи підрозділів, обладналися 2-3 окопи (осередки) розташовані в шаховому порядку.

У гірській і гірсько-лісистій місцевості позиції обладнуються на схилах і набувають форми кишені. Ретельно замаскована, така вогнева позиція може бути виявлена тільки з вищої точки або з літального апарату.

Для зведення до мінімуму вірогідності поразки під час артилерійських і бомбо-штурмових ударів, бойовики викопують в своїх вогневих позиціях додаткові ніші, так звані “лисячі нори”, куди і ховаються на якийсь час А і БШУ.

Землянки, обладнані бойовиками, мають три накати і як правило дворівневі. Верхній рівень застосовується як житлове приміщення, а нижчий для зберігання зброї, продуктів, інших матеріально-технічних засобів. Вхід в землянку служить і виходом, і маскується під колір місцевості.

Для укриття техніки в труднопрохідних місцях робиться дорога, потім заганяється техніка, після чого дорога знищується.

За свідченнями військовослужбовців, що знаходилися в полоні у бойовиків, для зберігання зброї і боєприпасів використовуються кладовища і ці місця маскуються під поховання. Інформація підтвердилася.

Також як сховища зброї і боєприпасів бойовиками використовуються вантажні контейнери і кунги вантажних автомобілів, які можуть закопуватися на глибину до 2 метрів або ж заглиблюватися в схили.

Для тимчасового переховування поранених бойовиків застосовуються наперед підготовлені бетоновані печери, закопані вагончики.

Підходи до об’єктів мінуються або встановлюються “на розтяжку” гранати. При цьому розтяжки встановлюються на різному рівні від землі.