Надсяння (Польща)

НАДСЯННЯ

Надсяння (рідше:Пося́ння) — українська етнічна територія у верхів’ї ріки Сян на заході Львівської області та районі польських міст Перемишля (пол. Przemyśl) i Бірча (пол. Bircza).

Предки українців проживали у верхів’ї річки Сян з давньоруських часів та утворювали Перемишльське князівство. Згодом ця територія увійшла до Великого князівства Литовського, а потім — до феодальної Польщі. У кінці XVII століття після третього поділу Речі Посполитої опинилася в складі царської Росії, з 1921 року знову відійшла до польської держави. 1939 року частину Надсяння — Яворівщину — включено до УРСР. Перемишльське Надсяння лишилося в складі Польщі.

Сян на мапі річок басейну Вісли

У 1945—1946 роках більшість українців з польського Надсяння було репатрійовано до України. Потім, 1947 року внаслідок операції «Вісла» польський уряд примусово переселив залишок українців з Надсяння та інших земель на північ та північний захід Польщі. Українські сім’ї відокремлено поселяли в зруйновані німецькі обійстя Ольштинського, Гданського, Кошалінського, Щецинського воєводств. Деякі українці у 1957—1958 роках змогли повернутися у свою рідну сторону.

Географічно до Надсяння належить територія шести довоєнних повітів Другої Речі Посполитої: Ярославський, Перемишльський, Ліськівський, Сяноцький, Кросненський, Березівський. Проте частина цієї території (наприклад, Сяноцький повіт) входить до Східної Лемківщини.

Мова

Тут звучить надсянський говір, який належить до південно-західного наріччя української мови. Культура — типово галицька. Неповторними є народні промисли, вишивка, вироби з дерева, фольклор. Зберігся звичай обходити на Великдень двори з обрядовим співом, подібним на колядування — «риндзівками».