„Життя у Христі: моральна катехиза" Людина як Нове Створіння у Христі 1. У традиції Східної Церкви християнська мораль — це перед усім вчинки та поведінка людини, які виявляють, що вона є Новим Створінням та живе у Христі. Нове створення людина переживає у Святій Тайні Хрещення, через яку стає нащадком Нового Адама — Ісуса Христа і носить Його небесний образ. Сам Христос стає новим діяльним животворним началом християнина, якому дає Духа Животворящого (1 Кор. 15 : 45 і далі). ...

Як молитися на вервиці 1. Починаємо на хрестику (Робимо на собі знак хреста) В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь (3) Слава тобі, Боже наш, слава тобі. ЦАРЮ НЕБЕСНИЙ, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші. (Од Великодня до Вознесіння замість молитви “Царю Небесний”: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував. (3)) ...

Напевно ні для кого не є таємницею той доконаний факт, що Бог є Любов. Але, на жаль, не всі розуміють ту істину, що Люблячий наш Отець дає нам Свої Заповіді — не як тягар чи обузу, а як милосердя. Щоб, виконуючи їх, людина мала успіх у цьому земному житті, і вічне щастя у Небесній Батьківщині. Саме тому не зайвим буде нагадати багатьом людям ці, такі знані, і в той же час, не досконало зрозумілі Божі Заповіді. ...

Навчи мене, Господи, дороги уставів Твоїх, а додержу її до кінця життя. Дай мені розум і хоронитиму закон Твій та повнитиму його з цілого серця. Дай ходити стежками заповідей Твоїх, бо в тому радість моя (Пс. 119,33-35). Заховай Мої слова, Мої ж заповіді зложи в собі. Бережи Моїх заповідей і Моїх слів, як ока в голові, то будеш жити. Понав’язуй їх на пальці собі і понаписуй їх на скрижалях твого серця (Прип. 7,1-4). ...

Не відкладай сповіді аж доки не станеш кращим, без сповіді кращим не станеш. Взавтра посповідатись буде важче ніж сьогодні. Приступай до святого Причастя, завжди коли переконаний що твій гріх не важкий. Якщо тобі здається, що ти вчинив гріх проти Святого Духа, то скоріш за все, ти його не вчинив. Людина що грішить цим гріхом – вважає що не грішить. Не занедбуй молитви. Якщо це вже сталось, то пам’ятай що, без жодних обав, можеш почати молитися знову. Пам’ятай, що молитва найбільш плідна тоді, коли молишся попри те, що нічого не відчуваєш. Якщо тобі здається, що Церква від тебе надто багато вимагає, то перевір себе, чи ти дійсно хочеш розвиватися. Якщо тебе хтось скривдить із людей Церкви, подумай що це така ж слабка людина як і ти. Господь Бог є понад нашими слабкостями. Кожна Свята Літургія є важливою. Якщо тобі важко молитися, спробуй пошукати причини. Ти не сам. Шукай спільноти. В самотності людина слабка, бореться з оманами, не бачить розв’язку проблем. Краще з кимось ніж самому. Це брехня, що зло повинно існувати, і неправда, що є безвихідні ситуації. Бог може все! Важливий кожен день. Борися зі своїми слабкостями, навіть якщо програєш. Поки борешся – ти переможець! ...

Християнство і націоналізм Так уже, з Божої ласки, сталося, що, починаючи з третього класу а було це ще в 76 році минулого століття, мене в російськомовній школі, де я навчався, “таврували” почесним званням українського буржуазного націоналіста. Ви запитаєте: яка могла цьому бути причина? Я й сам досі дивуюсь, бо тоді я ще не вивішував національних прапорів, не читав творів Степана Бандери, не розклеював листівок із закликами національного змісту, навіть, на свою ганьбу, не знав, як виглядає Тризуб. Моя “провина” перед окупантами полягала в тому, що я, навіть не здогадуючись про барви національного прапора, оформив якийсь реферат жовто-блакитною рамкою. Можливо, спрацювала генетична пам’ять, чи може, просто саме цих кольорів фломастери були ще не списані, але був це аж ніяк не вияв антиімперських настроїв. ...

До уваги користувачів українського Інтернету пропонуємо унікальну в своєму роді статтю російського церковного діяча і філософа І.Ільїна. Ця праця була видана в Женеві у 1937 році. Незважаючи на величезну схожість постулатів викладених у ній з ідеологемами українського націоналізму, в одному реченні московський імперіалізм все-таки взяв гору над націоналізмом: «А є й такі (народи — ред.), що можуть здійснювати своє служіння під проводом іншого, духовно сильнішого народу…» На жаль, імперіалістичний синдром не зміг і у цьому випадку кінцево покинути голову росіянина. ...

Спокійно йди серед галасу і поспіху — пам’ятай, що спокій може бути в тиші. Так далеко, наскільки можна бути в добрих стосунках з іншими людьми, не відрікаючись від себе. Власну правду говори спокійно і ясно, одночасно слухай те, що говорять інші, навіть якщо вони глупі та егоїстичні, адже вони теж мають свою історію. Якщо порівнюєш себе з іншими, то можеш стати пустим, або протухлим, бо завжди будуть кращі і гірші від тебе. Радій з того, що зробив, але одночасно з того, що плануєш. ...