Музей ОУН-УПА у Слав'ятикі: історію не спалиш
13.10.2004, Місто Світлана Клос
Музей ОУН-УПА у Слав’ятикі: історію не спалиш
У Слав’ятині Бережанського району позаминулої неділі відкрили музей національно-визвольної боротьби воїнів ОУН-УПА. Його таку ще коротку історію можна назвати багатостраждальною - за останні два роки музей двічі згорав майже дотла, та завдяки патріотам знову відроджувався.
Комплекс споруд прото неба розташований у густому листяному лісі за кілька кілометрів від Слав’ятина. У грудні 1943 року у цьому віддаленому місці українські повстанці збудували підстаршинський табір, в якому проходили вишкіл воїни -“упів-ці”. Табір не проіснував і двох років: у вересні 1944-го його розгромили радянські війська. У 1998-му слав’ятинці та члени організації “Тризуб” імені С. Бандери відновили дві землянки, поклавши початок створенню музею ОУН-УПА. Але противники ідеї під покровом ночі відбудоване-спалили.
8 жовтня 2000 року історичне місце знову ожило вже у вигляді цілого комплексу споруд. Але через два роки, 15 вересня 2002-го, воно вдруге перетворилося на згарище. Не зачепили невідомі й донині зловмисники лише капличку й ікону Божої
Матері, яку перед підпалом завбачливо винесли із класу-музею. Видна, щось святе у їхніх душах ще залишилося.
Свідома громадськість укотре взялася за відновлення споруд, і 3 жовтня музей відкрито знову. Не можна спалити, кажуть сьогодні “тризубівці”, те, що не горить, — нашу історичну славу і віру вУкраїнську соборну державу.Всі приміщення — капличку, дві землянки, крукарню (їдальню), клас-музей освятили священики греко-католицької і православної конфесій
Слав’ятина. Прибулі на урочистості гості з Бережан, Тернополя та навколишніх сіл вшанували пам’ять загиблих воїнів УПА, оглянули відбудовані споруди. На стінах класу-музею, зокрема, розташовані стенди зі словами Гімну України, маршу і молитви українських націоналістів, декалог воїна ОУН-УПА, короткі відомості про історію організації, портрети та розповіді про її провідників.
Підстаршинський вишкіль-ний табір, збудований за сприяння жителів Слав’ятина, Шумлянів, Бокова, Тростянця та під керівництвом брівки “Кока”, розпочав роботу з підготовки підстарший “на початку грудня 1943 року. Водночас тут могли пройти навчання понад 70 осіб. Керівником вишкільно-го табору був чотовий “Чайка”. Структурно школа була поділена на дві чоти, програми вишколу існували окремо для рядових повстанців і кандидатів на підстарший. Вишкіл для останніх, зокрема, включав навчання: із польової служби, стрілецького вишколу, піонерки і мінерки, внутрішньої служби, впоряду, топографії і санітарної служби. У подібних до слав’ятинської школах, як було сказано під час відкриття музею, формувалася еліта Української Повстанської Армії. Після складай- знищили його. Щодо сучасних ня іспитів підстаршини у травні 1944 року були розподілені штабом по підрозділах 3-ої подільської воєнної округи УПА “Лисоня”. Із самого Слав’ятинадо УПА пішло майже сто новобранців. У вересні 1944 більшовики виявили лісовий табір і “геростратів” у голови центрального проводу всеукраїнської організації “Тризуб” імені С. Бандери, полковника Євгена Філя є думка, що вони — політичні вороги нашої держави, але “рано чи пізно усім воздається за “заслугами”.
Чергове відновлення музею визвольної боротьби є плодом спільних зусиль представників націоналістичних організацій, керівників Бережанської районної ради та держадміністрації, об’єднання “Тернопільліс”, простих жителів навколишніх сіл, для яких УПА стала не тільки легендою і символом, а й заповітом. А для нас усіх цей музей — одна із сторінок героїчного минулого українського народу. Вже у часи незалежності місце біля Слав’ятина стало міні-полігоном для навчань “тризубівців”, “пластунів”, СУ-Мівців. Пройти тут справжній бойовий вишкіл, загартувавши не тільки тіло, а й душу, вважають за велику честь юнаки з різних регіонів України.