Заява Центрального Проводу ВО "Тризуб" ім.С.Бандери
ЗАЯВА
Центрального Проводу ВО “Тризуб” ім.С.Бандери
з приводу політичного терору на Дніпропетровщині
З 14 жовтня ц.р. ВО “Тризуб” ім.С.Бандери проводить багатоступеневу всеукраїнську пропагандивну акцію “Національна ідея - основа національної держави”. Агітаційні групи Організації активно працюють у всіх областях України, у тому числі й на Дніпропетровщині. Розповсюдження агіт-матеріалів, спілкування з людьми переконує, що ідеї українського націоналізму є абсолютно сприйнятими на сході України. Крім того, все більше українців виявляють бажання приєднатися до активної націоналістичної діяльності.
Така ситуація не задовольняє ворогів української державності та їхніх лакеїв. Вони чудово усвідомлюють, що зростання національної свідомості на східноукраїнських землях призведе до цілковитого краху їх позицій у державі та до зростання націоналістичних сил, які піднімусь увесь український народ на боротьбу за своє право бути господарями своєї долі на своїй землі. Ось чому антиукраїнська “п’ята колона”’ і використала своїх “церберів” у міліцейських мундирах проти членів нашої Організації, які активно й успішно діють на терені Дніпропетровщини.
Хронологія цих подій наступна.
14 жовтня працівниками Кіровського РВВС Дніпропетровська під час розповсюдження агітаційних матеріалів було затримано сімох членів “Тризуба” з Дніпродзсржинська, при цьому було конфісковано 22 тис. листівок “Національна ідея - основа національної держави”. Хлопців вразила відверто антидержавна позиція декого з міліцейських чинів. Наприклад, начальник міліції на дніпропетровському ринку “Озьорка” тов.Мірошнік кляв Україну на чому світ та виявляв пристрасне бажання “раздєлагса с праклятимі бандьорамі”. Одним словом - московський найманець в українській міліції.
7 листопада працівниками Кіровського РВВС м.Дніпропетровська під час розповсюдження агітаційних матеріалів було затримано двох членів “Тризуба” і конфісковано 7,5 тис. інформаційних листків “Бандерівець”.
З 8 листопада працівники Кіровського РВВС М.Дніпропетровська розпочали планомірний терор проти членства та симлатиків нашої Організації, які мешкають у Дніпродзержинську. Фабрикування кримінальних справ на членів “Тризуба”, повальні затримання й арешти, зовнішнє стеження, обшуки та звіряче катування молодих бандерівців. Ці “законні”, з їхньої точки зору, методи використовують “захисники правопорядку” для того, щоб за всяку ціну ліквідувати націоналістичну організацію. Не знають, мабуть, вони, що можна вбити тіло, але дух знищити неможливо. І скільки б вони не повторювали своїх попередників з царської охранки, гестапо і НКВД. ніколи їм не вдасться перемогти націоналізм і націоналістів.
Про те, чого шукали “захисники закону” і що вилучали під час обшуків як особливо небезпечне для держави, дають уявлення свідчення друга Дмитра Яроша:
“Під час обшуку в моїй квартирі у мене були вилучені так звані “арудія прєступлєнія, дабитиє прєступним путьом”: організаційні листівки “Національна ідея - основа національної держави” - 5 тис; інформаційні листки “Бандерівець” - 45 тис; рекламні буклети ВО “Тризуб” ім. С.Бандери - 300 примірників; книжки В.Іванишина “Непро-читаний Шевченко” та “Українська ідея і перспективи націоналістичного руху”; 9 примірників інформаційного бюлетеня “Бандерівець”, а також особистий архів і диплом про закінчення університету”.
Характер “правоохоронної діяльності” дніпропетровських міліціонерів із тризубами на кашкетах розкриваючі, зокрема, свідчення катованих членів “Тризуба”.
Друг Олександр Бугай:
"… На зупинці трамвая незнайомі мені особи, без всяких попереджень, заламали мені руки, натягнули куртку на голову, зв’язали шкіряним паском руки, вкинули в машину і повезли в невідомому мені напрямку. Вони почали мене питати, хто зірвав бомбу в Дніпропетровську. Я відповів, що не знаю. Після цього почалися погрози з їхнього боку. Потім почали бити пістолетом по голові. Вивели мене з машини і почали бити по нирках, по ногах. Потім знову посадили в машину. Хвилин через десять хтось з них заліз у машину (я не бачив хто, тому що весь час на моїй голові була натянута куртка) і говорить: “Как тебя убіть? Повесіть, утопіть ілі застреліть?” Я запитав: “Навіщо? Я нічого не знаю.” Мене знову вивели з машини, поставили на коліна і питають: “Хто взорвал банк? Говорі, а то обольєм бензіном і подожжом.” Я відповів, що був 6 листопада 2001 року в училищі, але вони не слухали і продовжували мене бити. Тикали мене лицем в багаття. Після цього кинули мене в багажник і повезли в невідомому напрямку. Ми довго їхали. Потім машина зупинилися, вони викинули мене з багажника і поїхали".
Друг Андрій Кіфірюк:
“9.11.2001 року, я вийшов в магазин за цигарками. Коли я вийшов із магазину, до мене підійшов невідомий мені чоловік і попросив приділити йому декілька хвилин. Тут же до мене підійшов ще один чоловік. При цьому я помітив, як один із чоловіків, поглянувши позад мене, подав комусь знак, і тут мене ззаду схопили якісь люди. Я ж був в одній сорочці і тапочках. Я їх запитав, хто вони такі. Представитись вони відмовились. Я попросив їх хоча б піти взяти до мене додому теплий одяг (температура повітря була низькою і було холодно), вони у відповідь насильно посадили мене в “жигулі” червоного кольру.
Приїхали ми до міського відділу міліції (м. Дніпродзержинськ). Там мене завели на третій поверх, де незнайомі мені особи почали задавати абсолютно безглузді і незрозумілі мені питання. Я із зрозумілих причин не зміїна них відповісти. Після цього мене знову примусово посадили вже в білі “жигулі” і перевезли в Баглійський РВВС м. Дніпродзержинська, де завели мене спочатку до чергової кімнати, а потім до камери. Після нього особи, які викрали мене, зникли.”
