Перейти до вмісту
Національна ідея: несприйняття чи відсутність носіїв?

Національна ідея: несприйняття чи відсутність носіїв?

13 лютого 2002 р.

Національна ідея: несприйняття чи відсутність носіїв?

Всеукраїнські пропагандивні акції “Тризуба” очима ЗМІ та її учасників

“В кожному ідеологічному чи політичному русі найважливішу роль відіграють два основні його складники: ідея і людина.”

Степан Бандера

12 по 14 жовтня Всеукраїнська організація “Тризуб” ім. С.Бандери провела у всіх обласних центрах та більшості районів України, а також у Криму, пропагандивну акцію “Національна ідея - основа національного державотворення”.

Метою акції було акцентувати увагу українців на головній проблемі українського державотворення - відсутності ідеології державотворення. А якщо немає ідеології - немає мети державотворення, державницької політики, перспективи, поняття про політичне добро і зло, а також немає об’єктивних критеріїв оцінки діяльності громадян, політикуму і всіх гілок та структур влади. Саме в цьому - глибинна причина постійної державної нестабільності, ізольованості влади від народу, процвітання корупції, безкарного грабування держави і народу, гнітючого відчуття небезпеки і безвиході. Так є, і так буде. Бо допоки не вирішене головне політичне завдання народу - створення української національної держави, - доти жодна інша (політична, економічна, соціальна, культурна тощо) проблема ніколи не буде вирішена на користь народу, держави, України.

Для України, де корінна нація (понад три чверті населення!) століттями була і залишається бездержавною, для українців, понад третина з яких розсіяна по світах, пріоритетною і визначальною, рятівною і перспективною, обнадійливою і справді об’єднуючою ідеєю державотворення не може бути ні космополітична демократія, ні такий же ринок, ні “політична нація” (аналог “радянського народу”), ні “європеїзм”, ні “багатовекторність”. ні якась інша доктрина - комуністична, соціал-демократична тощо. Усе це і подібне - демагогія, облуда, щоб знову накинути нам статус безправного раба на рідній землі.

Тільки реалізація української національної ідеї у всіх сферах життя, тільки вирішення першочергового завдання створення української національної держави зупинить сповзання України у прірву неоколоніалізму, оздоровить суспільство, започаткує процес перетворення держави у розвинуту, правову і процвітаючу країну.

Уже 10 років як ми маємо незалежність України. За ці роки влада так і не визначилася, що за державу вона будує. З кожним роком Україна набуває статусу неоколонії - нічийної держави, за яку ніхто не відповідає, зате всі грабують. Зараз у черговий раз наближаються вибори до Верховної Ради України. І черговий раз влада, клани, олігархи, реваншисти (КПУ, ПСПУ, СПУ…), політикам підуть за підтримкою до людей. З чим вони підуть на цей раз? Знову будуть обіцяти соціальний захист, виплату пенсій, стипендій, зарплат, обіцяючи ЩОСЬ, але не говорячи НАЙГОЛОВНІШЕ - яку державу вони будуть будувати.

Схоже, що й вибори - 2002 будуть виборами без вибору: голосами обдуреного народу буде здійснене оновлення персонального складу Верховної Ради, але при цьому не зміниться антинародна, антиукраїнська суть її законотворчої діяльності.

Тому для українського суспільства головним критерієм визначення мусить бути реальне ставлення до реалізації української національної ідеї. З огляду на це, в Україні не може бути класичного поділу на правих і лівих. Всі політичні сили поділяються на дві категорії: на тих, хто реально і дієво виступає за побудову національної держави; і тих, хто прикривається і спекулює цією ідеєю чи виступає проти неї.

Перших українці повинні підтримувати, останніх нещадно поборювати.

Перед усіма нами - громадою і політикумом, усіма гілками влади - історичне завдання: підняти прапор української національної ідеї, згуртувати навколо неї всі національно-патріотичні сили суспільства і розпочати будівництво вимріяної народом власної національної Української Соборної Самостійної Держави зі своїм суспільним ладом, який гарантував би українській нації найкращий розвиток, всім громадянам України - всебічну Свободу, Справедливість, Добробут.

“Тризуб” без персоналій

Покрова - то день українського козацтва, який відповідно й було відзначено на теренах краю минулої неділі, а для громадської спортивно-патріотичної організації “Тризуб” перед-покровні дні та й сам день свята - період проведення пропагандивної акції “Національна ідея - основа національного відродження”.

Акція проходила по всій Україні, отож, скликавши журналістів на прес-конференцію, голова обласного “Тризуба” Володимир РЯСОВ і говорив про особливості її проведення на різних теренах. В основному все відбувалося без ексцесів, чому, на думку молодого провідника, сприяє й позиція влади, де останнім часом усе частіше говорять про потребу чіткіше акцептувати увагу на державотворчих ідеях. Тризубівці дотримуються не раз раніш висловленої думки про недостатнє впровадження в Україні національної ідеї, стурбовані поступовим скороченням представництва національно-патріотичних партій у Верховній Раді, вину за що поклали на нездатних домовлятися, схильних до переоцінки власної особи лідерів.

Розчарованість ними у громадськім об’єднанні настільки велика, що на нинішніх парламентських виборах й не знають, на кого робити ставку. На В.Ющенка, який є оплотом правих? “Він (цитуємо за прес-релізом) вже мав і ще мас шанс стати історичною особою в долі України - якщо підніме прапор української національної ідеї. Та чи підніме?” Одне слово, ідея в тризубівців поки що без персоніфікацій. Чи може за таких умов мати масовий вплив?

“Буковина”, №70, 13.10.2001.

Організація “Тризуб” заявляє, що боротиметься з лівими партіями усіма методами

15 жовтня. Всеукраїнська організація “Тризуб” ім. С.Бандери боротиметься з лівими партіями усіма можливими методами, заявив на прес-конференції голова Центрального проводу цієї організації Євген ФІЛЬ.

За його словами, ця організація проводитиме національно-захисну діяльність і намагатиметься не допустити виступів антидержавників. Також він повідомив, що члени “Тризубу” вимагатимуть від партій, які балотуватимуться на майбутніх виборах, докладного, висвітлення у своїх програмах мети, концепції і програми державотворення.

Сам же «Тризуб» не братиме участі у виборах, обмежившись громадською діяльністю.

Підбиваючи підсумки пропагандистських акцій “Національна ідея-основа національного державотворення”, проведених в усіх областях України, голова секретаріату ВО “Тризуб” Юрій СИРОТЮК, зауважив, що їхня організація виступає за національну ідею, яка повинна бути відображена в програмах усіх партій. Він також повідомив, що «Тризуб» уже стикнулася з нерозумінням і боку владних структур, особливо у східних областях.

УШАН-Птітика М 078(188), 13-16.10.2001

Вибори без вибору

Можуть відбутися у 2002 році: коли голосами обуреного народу буде здійснене оновлення персонального складу Верховної Ради, але при цьому не зміниться антинародна, антиукраїнська суть її законотворчої діяльності. Так вважає Всеукраїнська організація “Тризуб” їм. С.Бендери.

Тому для українського суспільства головним критерієм визначення мусить бути реальне ставлення до реалізації української національної ідеї. З огляду на це в Україні не може бути класичного поділу на правих і лівих. Всі політичні сили поділяються на категорії: тих, хто реально і дієво виступає за побудову національної держави, і тих, хто прикривається і спекулює цією ідеєю чи виступає проти неї.

Щоб привернути увагу українців до національної ідеї. “Тризуб” з 12 по 14 жовтня по всій Україні провів пропагандистську ’ акцію “Національна ідея - основа національного державотворення”. Акція була присвячена святу Покрови Пресвятої Богородиці, Дня українського козацтва, 59-ій річниці створення УПА та 8-ої річниці заснування “Тризуба”.

  • Якщо немає ідеології державотворення - немає і мети, і немає об’єктивних критеріїв оцінки діяльності громадян, політикуму і всіх гілок влади, - сказав голова Чернівецької обласної організації “Тризуб” Володимир РЯСОВ. Саме в цьому “тризубівці” вбачають головну причину державної нестабільності, процвітання корупції, безкарного обкрадання держави і народу. Тому вихід із ситуації, що склалася. - створення української національної держави. За словами В. РЯСОВА під час передвиборної кампанії “Тризуб” займатиметься активною політичною роботою. Однак у жоден із блоків вступати не буде. Якщо якийсь блок виступатиме з державницьких позицій, то “Тризуб” буде підтримувати його.

Роман Любера, “Буковинське віче”, 17.10.2001.

Вибори без вибору?

Такого варіанта песимістично очікує Всеукраїнська організація “Тризуб” ім. С.Бандери.

  • Голосами обдуреного народу, - заявив на нечисленній прес-конференції у Рівному член проводу Західноукраїнського коша організації Андрій Строєвус, - буде здійснене оновлення персонального складу Верховної Ради, але при цьому не зміниться антинародна, антиукраїнська суть її законотворчої діяльності.

На думку “тризубівців”, за десять років незалежності України влада так і не визначилася, що за державу вона будує. Мовляв, з кожним роком Україна набуває статусу неоколонії - нічийної держави, за яку ніхто не відповідає, зате всі грабують. А з настанням виборів влада, клани, олігархи, реваншисти та політикум черговий раз підуть за підтримкою до людей. Ось тільки з чим на цей раз?

  • Знову будуть обіцяти соціальний захист, виплату пенсій, стипендій, зарплат, обіцяючи ЩОСЬ, але не говорячи НАЙГОЛОВНІШЕ - яку державу вони будуватимуть, - прогнозують активісти громадської організації.

Щоб докорінно змінити таку ситуацію на краще, “тризубівці” пропонують як головний критерій визначення для українського суспільства реальне ставлення претендентів у народні обранці до реалізації української національної ідеї. Відтак, в Україні не може бути правих чи лівих. Всі політичні сили слід поділяти на дві категорії: на тих, хто реально та дієво виступає за побудову власної національної Української Соборної Самостійної Держави, і тих, хто прикривається і спекулює цією ідеєю чи виступає проти неї. Перших українці повинні підтримувати, других нещадно поборювати. Визначатися із власним варіантом подібного поділу політичних сил та позапартійних осіб, які реально можуть претендувати на місця у Верховній Раді, активісти ВО Тризуб не беруться.

Володимир Кргшельницький “Рівне Вечірнє”, 18.10.2001.

В ім’я свободи і добробуту

З і 2 по 14 жовтня Всеукраїнська організація “Тризуб” ім. С.Бандери провела у всіх обласних центрах та більшості районів України, а також у Криму, пропагандивну акцію “Національна ідея-основа національного державотворення”. Не стала винятком і Волинь.

Метою акції було зосередження уваги на головній проблемі українського державотворення - відсутності ідеології державотворення.

Тільки реалізація української національної ідеї у всіх сферах життя, тільки вирішення першочергового завдання -створення української національної держави зупинить сповзання України в прірву неоколоніалізму, оздоровить суспільство, започаткує процес перетворення держави в розвинуту, правову і процвітаючу країну.

Схоже, що й вибори-2002 будуть виборами без вибору: голосами народу буде здійснене оновлення персонального складу Верховної Ради, але при цьому не зміниться антинародна її суть.

Тому для українського суспільства головним критерієм визначення мусить бути реальне ставлення до реалізації української національної ідеї. З огляду на це в Україні не може бути класичного поділу на правих і лівих. Всі політичні сили поділяються на дві категорії: на тих, хто реально і дієво виступає за гіобудову національної держави, і тих, хто прикривається і спекулює цією ідеєю чи виступає проти неї.

Перед усіма нами - громадою і політикумом, усіма гілками влади - історичне завдання: підняти прапор української національної ідеї, згуртувати навколо неї всі національно-патріотичні сили суспільства і розпочати будівництво вимріяної народом власної національної Української соборної держави зі своїм суспільним ладом, який гарантував би українській нації найкращий розвиток, всім громадянам України - свободу, справедливість, добробут.

І.Кулик, “Луцький Замок”, №42, 18.10.2001

Національна ідея від усіх бід панацея?

Минулого понеділка прес-конференцію влаштувала Всеукраїнська громадська спортивно-патріотична організація “Тризуб” імені Степана Бандери. Перед журналістами виступив заступник голови її Центрального проводу підполковник Іван Сута. Зустріч стала підсумковим заходом широкомасштабної пропагандистської акції “Національна ідея - основа національного державотворення”, яку провели в усіх областях і багатьох районних центрах України, а також у Криму, в дні, що передували святу Покрови, Дню українського козацтва, 59-й річниці УПА та 8-й річниці “Тризуба”.

Метою цієї акції, як наголошено у прес-релізі, було акцептування уваги українців на основній проблемі українського державотворення — відсутності ідеології побудови держави. А якщо немає ідеології, вважають керівники “Тризуба”, немає мети державотворення, нема державницької політики та перспективи, відсутні й об’єктивні критерії оцінки діяльності громадян і політикуму, всіх гілок і структур влади. Саме в цьому націоналісти вбачають глибинну причину постійної державної нестабільності, ізольованості влади від народу, процвітання корупції, безкарного грабування держави й народу, гнітючого відчуття небезпеки та безвиході.

Центральний провід “Тризуба” називає єдиний вихід із ситуації, що склалася. Це - реалізація української національної ідеї в усіх сферах життя. Мовляв, лише створення української національної держави зупинить сповзання України в прірву неоколоніалізму, започаткує процес перетворення її в розвинуту, правову і процвітаючу країну. Як приклад наводять державотворчі процеси в Польщі, Чехії, країнах Прибалтики.

  • Перед нами. — заявив І .Сута, — громадою та політикумом, усіма гілками влади стоїть історичне завдання: підняти прапор української національної ідеї. згуртувати навколо неї всі національно-патріотичні сили суспільства і розпочати розбудову народом омріяної власної національної Української Соборної Самостійної Держави (УССД) зі своїм суспільним ладом, який би гарантував українській нації найкращий розвиток, а всім громадянам - справжні свободу, справедливість і добробут. А що ж маємо натомість? На думку лідера “Тризуба”, “за десять років незалежності влада так і не визначилася, що за державу вона будує. Україна перетворюється у неоколонію — нічийну країну, за яку ніхто не відповідає. Схоже, що і вибори-2002 будуть виборами без вибору: голосами ошуканого народу буде здійснено оновлення персонального складу Верховної Ради, але не зміниться антинародна й антиукраїнська суть її законотворчої діяльності.

ВО “Тризуб” зазвичай братиме участь у передвиборній кампанії, але своїх кандидатів у народні депутати не висуватиме. Ця організація дбатиме про консолідацію національно-патріотичних сил не навколо якоїсь особи чи партії (блоку), а навколо національної ідеї. Головним має бути питання “За що саме голосуємо?”, а не традиційне “За кого голосуємо?”.

Якою ж уявляють УССД послідовники Степана Бандери? В одній із розповсюджених ними листівок є таке визначення: “Національна держава - це держава, в якій громадяни інших національностей визнають корінний народ господарем країни, мають не тільки рівні з ним права, але й обов’язки, знають і поважають його мову, закони й історію, забезпечені необхідними умовами для національного самозбереження та розвитку, виступають відповідальними представниками культури свого народу, а не п’ятою колоною чужих держав .

Журналісти поцікавилися прогнозом на березень 2002-го року. Відповідь: невтішний. Частка національно-демократичних сил у парламенті від виборів до виборів невпинно зменшується. У 1990 таких депутатів було 125, у 1994-му-ЮО, в 1998-му-70. Керівники “Тризуба” вкотре наголошують: основна причина українських невдач — це те, що виборці єдналися не навколо національної ідеї, а навколо політичних лідерів та їхніх кишенькових партій. Отже, їм залишається переконати народ у тому, що національна ідея - від усіх бід панацея…

В.Єфітук, “Подільський кур’єр”, 18.10.2001

“Тризуб” включився

Минулого понеділка обласна організація “Тризуб” їм. С.Бандери провела прес-конференцію за підсумками - триденної всеукраїнської пропагандивної акції “Національна ідея - основа національного державотворення”. Як повідомив голова осередку В.Рясов. метою акції було акцентування уваги українців на відсутності Ідеолог” державотворення. Сама акція була спричинена наближенням парламентських виборів і тим. що реваншисти та олігархи спробують їх виграти завдяки соціальній демагогії. На думку пане Рясова. триденний пропагандивний захід відбувся досить вдало. Лише на теренах нашої області за цей час було розповсюджено ЗО тис. одиниць агітматеріалів. Місцева влада та правоохоронці поставилися до цієї акції нейтрально, а в деяких районах навіть надавали підтримку. Насамкінець, лідер буковинських тризубівців наголосив на тому, що на період виборчої кампанії “Тризуб” не буде брати участі у політичній гризотні, а обмежиться підтримкою осіб і блоків, котрі будуть відстоювати позиції української соборності та державності.

“Час”, 19.10.2001.

“Тризуб” сбоку - и ваших нет

Инициаторам пресс-конференции всеукраинской организации «Тризуб» имени Степана Бандеры впору было проводить встречу хоть под открытым небом - из-за неурядицы. возникшей по поводу места проведения пресс-конференции.

Планировалось пригласить журналистов в специализированную среднюю школу № 65, и все формальности вроде бы были согласованы, но перед самым началом выяснилось вдруг, что в месте проведения отказано. Как пояснил прибывший в Донецк член центрального провода «Тризуба» Игорь Иванченко, в Киевском райисполкоме кивали на школу, в школе - на райисполком, но из-за чего именно вышла неувязка, установить не удалось. Пресс-конференция в итоге не состоялась.

А представители ВО «Тризуб» -формирования ярко, резко выраженного националистического толка -собирались проинформировать журналистов о проведенной тризубовцами в октябре всеукраинской пропагандистской акции «Національна Ідея - основа національного державотворення» и доказать, что поскольку. по их мнению, в стране отсутствует идея создания украинского национального государства - Української Соборної Самостійної Держави (УССД), - то и предстоящие выборы лишены смысла. Тема предполагавшейся пресс-конференции так и называлась: «2002 год: выборы без выбора».

У каждой политической структуру своя идеология свои цели и мнения. Но последнее и решающее слово - за избирателями, которые и определяют окончательно, есть ли выбор и каким ему быть.

“Печерний Донецк”, 20.10.2001

Кампанію 2002 року “Тризуб” вважає виборами без вибору

Всеукраїнська організація “Тризуб” імені Степана Бандери провела у всіх регіонах України пропагандистську акцію “Національна ідея - основа національного державотворення” За словами керівника Чернівецької обласної організації “Тризубу” Володимира Рясова, люди у всіх областях сприймали тризубівців нормально, і навіть влада та міліція висловлювалися, що вони за національну ідею. Однак у державницькі партії там ніхто вступати не поспішає, мабуть, працюють вони з людьми погано.

Сам “Тризуб” на виборах підтримуватиме пише тих людей, що йтимуть під національними гаслами, але вважає наступну парламентську кампанію виборами без вибору, де олігархи змагатимуться з комуністами за місця у Верховній Раді. Самі члени організації до рад різних рівнів не висуватимуться. Хто ж дуже захоче сам або його висунуть люди, той мусить покинути “Тризуб”.

“Молодий буковинець”, 20.10.2001.

“Тризуб” в Одесі

Троє молодих людей роздавали на вулицях листівки, без вагань вступали в дискусії, виважено й аргументовано переконували співрозмовників. Три дні Всеукраїнська організація “Тризуб ім. Степана Бандери здійснювала в Одесі, як і в усіх інших областях України, пропагандистську акцію “Національна ідея - основа національного державотворення”. А за кілька годин до від’їзду керівник групи Леся Бондарук, працівник газети “Шлях перемоги”, відповідала на запитання колег-журналістів.

  • Одеська ситуація залишила дуже болісні враження, - сказала п. Леся. - Люди зневірені, вони просто обдурені. Розмовляти українською мовою одеситові трохи навіть лячно. У мене розвіявся міф. що в Одесі нас не зрозуміють. Я з радістю спілкувалася з людьми. Нас часто просили: порозмовляйте з нами ще українською мовою. Але я, на загал, задоволена поїздкою.

Пояснюючи зміст проведеної акції, Леся Бондарук, зокрема, сказала:

  • Влада ще й досі не дала відповіді на запитання, яку державу будуємо. Бо кожен чиновник будує свою Україну. Ми ж кажемо: Україна має будувати свою державу на основі національної ідеї, національного державотворення. Для України пріоритетною і визначальною, рятівною і перспективною, обнадійливою і справді об’єднуючою ідеєю державотворення не може бути ні космополітична демократія, ні такий же ринок, ні політична нація (аналог “радянського народу”), ні “європеїзм”, ні “багатовекторність”, ні якась інша доктрина - комуністична, соціал-демократична тощо. Тільки реалізація української національної ідеї у всіх сферах життя, створення української національної держави зупинить сповзання України в прірву неоколоніалізму. “Зараз починається передвиборна кампанія, - сказала далі п. Леся. - І знову люди робитимуть ставку на політиків - того чи іншого. Ми закликаємо робити ставку на ідею. Люди не повинні бути байдужими до того, що твориться в державі. Інакше вибори-2002 будуть виборами без вибору: голосами обдуреного народу буде здійснене оновлення персонального складу Верховної Ради, але при цьому не зміниться антинародна, антиукраїнська суть її законотворчої діяльності”.

Леся Бондарук також відповіла на запитання стосовно діяльності ВО “Тризуб” ім. Степана Бандери та співпраці з іншими організаціями націоналістичного спрямування. Щодо ставлення організації до теракту в США 11 вересня ц.р. позиція “Тризубу”: Україна має бути нейтральною, бо це найбільш вигідно для її національних інтересів, які - над усе.

Повертаючись насамкінець до мовного питання (а того дня члени організації “Тризуб” ім. Степана Бандери спілкувалися з учасниками пікетування сесії міськради, де одним із питань було якраз мовне), Леся Бондарук, зокрема, зазначила:

  • Щоб навчитися мови, достатньо лише бажання, і можна гори перевернути.

Роман Кракалія “Чорноморські новини “, 20.10.2001

Прес-конференція в УНІАН

З 7 по 11 листопада Всеукраїнська організація “Тризуб”, ім. С.Бандери провела Всеукраїнську націозахисну акцію “Жовтневий переворот і його наслідки для України” та пропагандивну акцію “На яких засадах має творитися державницький виборчий блок. За якими критеріями обиратимемо депутатів?”. Акція стала продовженням Всеукраїнської пропагандивної акції “Національна ідея - основа національної держави”, що проводилась 12-14 жовтня у всіх регіонах України.

У ході акції було розповсюджено понад півмільйона листівок у всіх обласних та більшості районних центрів України.

Метою акції було акцентування уваги українців на проблематиці засад, що повинні бути закладені у програми державницьких виборчих блоків та критеріїв й умов, яким повинен-відповідати депутат.

“Тризуб” запропонував громаді 10 основних засад, на яких повинен творитися державницький виборчий блок. Найважливішою умовою організація вважає те, що “виборчий блок має формуватися для утвердження в практиці державотворення якісно нових народозахисних ідей, а не лише для утвердження при владі окремих (діючих і нових) людей - як досі. Та основним формотворчим фактором блоку має бути не особа чи партія, а українська національна ідея - ідея державності нації”.

Кандидат у депутати “має бути носієм української національної ідеї”. Кандидат уже під час реєстрації повинен написати заяву в окружну виборчу комісію про добровільне складання своїх депутатських повноважень, у разі невиконання своїх обов’язків та у випадку коли в окрузі не буде зібрано понад 50% підписів виборців, чию довіру він втратив.

Паралельно з цим проводилась націозахисна акція “Жовтневий переворот і його наслідки для України”. Комуністична практика на Україні як у період большевицької окупації 1918-1991 років так і у період незалежності з 1991 року переконливо свідчить, що “ліві” в Україні виступають не як демократична опозиція, а як відверті чи замасковані вороги нації та держави. А практика діяльності лівих в Україні у демократичній державі повинна оцінюватись не як “опозиційність”, а як відвертий тероризм з усіма наступними наслідками.

На жаль, посткомуністична влада в Україні закриває очі на злочинну діяльність так званих лівих в Україні, натомість у повну силу застосовує репресивні методи проти патріотичних організацій. Прикладом цього може бути судовий процес, що відбудеться над молодими патріотами 15 листопада 2001 року у м. Волочиську Хмельницької області. Молодих патріотів судитимуть за те, що вони протидіяли озброєному комуністичному шабашу у Тернополі 9 травня 2001 року. Напередодні проведення акції у м. Дніпродзержинську за безглуздою підозрою у організації терористичних акцій було заарештовано члена Центрального Проводу “Тризуба” Дмитра Яроша та до десяти тризубівців.

Усе це свідчить, що представники антидержавних сил, що засіли в органах влади, сприяють злочинній практиці “лівих” та застосовують усі методи для поборювання патріотичних сил. Лише домігшись побудови справжньої національної української держави, українці зможуть остаточно позбутися рудиментів комуністичного минулого та побудувати заможну і правову державу.

Прес-реліз 12.11.2001

“Тризуб” вручив В.Ющенку свої пропозиції щодо формування виборчого блоку

Представники Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. Степана Бандери вручили лідеру виборчого блоку “Наша Україна” Віктору ЮЩЕНКУ свої пропозиції з 10 основних засад, на яких має формуватися “державницький виборчий блок”: повідомив голова Центрального проводу ВО “Тризуб” Євген ФІЛЬ під час прес-конференції в УНІАН.

За словами представників організації, головним у формуванні виборчих блоків має бути національна ідея державотворення, а не політичні розрахунки навколо особистостей або партій. За словами представників “Тризубу”, блок В.ЮЩЕНКА “найближче стоїть до тих ідей, які ми сповідуємо”. Як повідомили керівники “Тризуба”, 7-11 листопада організація провела Всеукраїнську націозахисну акцію “Жовтневий переворот і його наслідки для України”, під час якої у всіх обласних та більшості районних центрів України було розповсюджено понад 500 тис. листівок.

Особливу увагу організатори прес-конференції приділили проблемі “подвійних стандартів влади” у її ставленні до “опозиційних сил”. Зокрема, за словами тризубівців, в той час, як їхня організація з 1993 року не може отримати державної реєстрації у Міністерстві юстиції та зазнає великого тиску з боку правоохоронних органів, така “агресивна антиукраїнська” структура, як КПРС (Комуністична партія робітників і селян) формується і реєструється впродовж одного (2001 р.) року, і її дій правоохоронці “не помічають”. У цьому контексті представники “Тризуба” висловили переконання, що в Україні “наростає проблема “червоного реваншу”, і незабаром ми побачимо “червоні бригади”.

УНІАН: Вибори 2002 № 5, 9-12.11.2001

“Тризуб” – Ющенкові

Представники Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. С.Бандери вручили лідеру виборчого блоку “Наша Україна” свої пропозиції з десяти основних засад на яких має формуватися “державницький виборчий блок”, повідомив голова Центрального проводу організації Євген Філь.

На думку “тризубівців”, головним у формуванні виборчих блоків мас бути національна ідея державотворення, а не політичні розрахунки навколо особистостей або партій. За їх словами, блок В.Ющенка “найближче стоїть до тих ідей, які вони сповідують”.

Представники “Тризуба” висловили переконання, що в Україні “наростає проблема “червоного реваншу”, і незабаром ми побачимо “червоні бригади”.

“Народна газета “, № 44, 2001 Членів “Тризуба” не пустили на комуністичну демонстрацію

Представники організації “Тризуб” прийшли на демонстрацію лівих 7 листопада в Києві з власними листівками. За це їх звинуватили в тероризмі і затримали міліціонери. Через декілька днів “тризубівці” ділилися подробицями з журналістами.

Голова проводу організації Євген Філь та його заступник Валерій Чоботар повідомили, що 7-11 листопада - “Тризуб” провів Всеукраїнську націозахисну акцію “Жовтневий переворот і його наслідки для України”, під час якої розповсюдили і понад півмільйона листівок. Правоохоронці намагалися не допустити ходіння членів організації в комуністично-зорієнтоваиий народ. У Дніпропетровську затримали 11 хлопців, у Києві членів “Тризуба” оточили щільною міліцейською стіною, відтак перекрили усі виходи з офісу організації.

Організатори прес-конференції звернули увагу присутніх на “політику подвійних стандартів у нашій державі”. Зокрема, “Тризуб” ще з 1993-го року не може отримати державної реєстрації у Міністерстві юстиції, а КПРС (Комуністична партія робітників і селян) була створена і без проблем зареєстрована впродовж цього року. До того ж, “Тризуб” постійно переслідує влада, тим часом як відверто провокаційних дій КПРС вона не помічає. У зв’язку з цим “тризубівці” висловили переконання, що в Україні “наростає проблема червоного реваншу”.

“СЛОВО Просвіти” ч. 33 (111 16. 11. 2001)

Опозиція чи вороги?

Основним формотворчим фактором виборчого блоку має бути не особа чи партія, а українська національна ідея, - вважає Всеукраїнська організація “Тризуб” ім. С.Бандери.

З 3 по 11 листопада організація провела націозахисну акцію “Жовтневий переворот і його наслідки для України” та пропагандивну акцію “На яких засадах має творитися державницький виборчий блок. За якими критеріями обиратимемо депутатів?” Акцентували увагу українців на проблематиці засад, що повинні бути закладені у програми державницьких виборчих блоків та критеріїв й умов яким має відповідати депутат.

Комуністичні сили в Україні виступають не як демократична опозиція, а як відверті замасковані вороги нації та державі Черговий раз вони це довели, вийшовши / листопада на вулиці міст України, щоб відсвяткувати річницю жовтневого перевороту - чорну сторінку нашого народу. З червоними прапорами та іншою символікою уже неіснуючої радянської імперії, згадували “світле минуле” та викрикували різноманітні заклики до знищення української державності.

Тим часом влада та правоохоронні органи заплющують очі на злочинну діяльність так званих лівих в Україні, що суперечить національним інтересам та здоровому глузду.

Наближаються вибори 2002 року. Влада нарешті має визначитись, чи вона захищає національні інтереси, чи торгує ними. “Тризуб” запропонував декілька основних засад, на яких повинен творитися державницький виборчий блок. Найважливіша умова - виборчий блок мас формуватися для утвердження якісно нових народозахисних ідей, а не лише для утвердження при владі окремих людей. Щодо до кандидатів у депутати, вони “мають бути носіями української національної ідеї”. Крім того, кандидат, уже під час реєстрації повинен написати заяву до окружної виборчої комісії, про добровільне складання депутатських повноважень у разі невиконання своїх обов’язків та у випадку коли в окрузі буде зібрано понад 50% підписів виборців, чию довіру він втратив.

Роман Любера “Буковинське віче” 24.11.2001

Харків буде другою українською столицею!

Харків. Покрова. 2001 рік. Рейдова група ВО “Тризуб” імені Степана Бандери з Києва завітала до східних братів-українців. “Перша радянська столиця” приймала членів похідної бандерівської групи. Харків став ланцюжком всеукраїнської пропагандивної акції “Національна ідея - основа національної держави”.

Першими відреагували влада та силові структури. Усі можливі дії на заборону (невідомо якими законами), перешкоду акції націоналістів були хаотичними, примітивними і незрозумілими. Безтямний переляк викликала лише поява бандерівців.

Далі був народ, простий люд Харківщини. Виявилося, що більшість громади бачить українських націоналістів і спілкується з ними безпосередньо вперше. Проте надзвичайного страху, агресії, іншого негативу ця більшість не виявляла. Були помітними здивування і певне зацікавлення східного люду Українською Ідеєю.

Третім дивним, але пізнавальним місцевим фактором виявили себе тутешні “національно-державницькі сили”. Здавалося, що майже всі місцеві патріоти та націоналісти - у глибокому підпіллі. Видалося, що туди, на суспільні маргіналії, загнали себе ж самі. Бо “комуністичний, українофобський Харків” -міф, що навіюється масі. Однак є чимало тут людей, котрі “дуже і дуже” працюють, аби видати українську книжку, газету чи організувати якусь публічну акцію. Добре й інше: є люди в Харкові, котрі серед загального політичного болота здатні об’єднуватися навколо конкретної націозахисної дії, навколо справи усіх Українців. Вдячні тим, хто поборов амбіції та політичні інтриги: ОУН, КУНу, “Просвіті”, УНР, іншим українцям. Але погано те, що загальний націонал-державницький політикум засадично налаштований на поразку! І це, стверджуємо, - основна причина неукраїнськості Сходу. Люди йдуть, очевидно, за тими, хто безтямно вірить у свою перемогу, вірить дією. А діяти потрібно постійно і системно…

9 листопада 2001 року. Знову вітаємося з Харковом. В контексті річниці жовтневого перевороту, в результаті якого український народ втратив понад 50 мільйонів “мертвих і ненароджених українців”.

Ми доносили до людей також позицію “Тризуба” щодо критеріїв за якими громада повинна обирати депутатів та на яких засадах має творитися виборчий блок. Закликали громаду об’єднуватися навколо національної ідеї та вибирати не певні особисті, а програми, які перш за все національно зорієнтовані.

В черговий раз переконалися, що лише конкретна дія будить національні почуття українців.

Орест

Одеса очима бандерівців

Слово “бандерівець” в Одесі викликає шок або подив. Поки що, адже тут звикли до усього, окрім такого явища як “бандерівщина”. Досі у більшості простих людей панує старий радянський штамп, що це щось дуже страшне і спрямоване на нетерпимість до інших національностей. Саме це відчули ми у реакції одеситів, приїхавши сюди в рамках акцій Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. Степана Бандери “Українська національна ідея - основа українського державотворення”, націозахисної акції “Жовтневий переворот і його наслідки для України” та пропагандивної акції “На яких засадах має творитися державницький виборчий блок”.

Але насправді Одеса скучила за українською мовою, і їй далеко не чужий український націоналізм. Коли в одеських навчальних закладах друг Хома і друг Кий роздавали листівки, де розповідалося що таке українська національна ідея і чому без неї неможливо в нашій державі налагодити нормальне життя, студенти сприймали зацікавлено, бо тут такого ще не було. Багато з них розпитували про “Тризуб” й висловлювали бажання діяти спільно з тризубівцями. На вулицях одесити, зачувши українську мову, часто підходили і просили: “Скажіть ще щось по-українськи”. Рідну мову тут слухають як рідкісну музику.

Одеса славиться двома своїми найбільшими базарами - “Привоз” і “Сьомий кілометр”. Особливо останній відомий усій Україні як оптова “толкучка”. Саме тут було найцікавіше ? працювати з людьми для поширення національної ідеї. При вигляді першого слова на листівках “Бандерівець” про Жовтневий переворот і виборчий блок було чути: “Бандеровец! Етого только не хватало в Одессе!”, а у наметах деяких несвідомих або шовіністично налаштованих людей при вигляді лише одного цього слова розпочиналася істерика. І все ж зацікавлених, що це таке, було більше. Хоча слід зауважити, що було й багато таких, які казати, що не будуть читати українською. З цими невігласами ще треба працювати.

На “Привозі” до пропагандивної групи “Тризуба” підійшла міліція і намагалася згорнути листівкову акцію: посипалися звинувачення у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. Нагадавши правоохоронцям права та пояснивши абсолютну конституційність змісту листівок та акції (звісно, з цитуванням законів), дискусію було завершено миром. Не обійшлося без подібної цікавості на “Сьомому кілометрі”. Тут охоронець ринку лише перевірив документи.

Зовсім інші настрої панували в Одеському обласному відділі внутрішніх справ. Почувши українську мову, один офіцер відверто заявив, що цієї мови за десять років так і не навчився. У відповідь подруга Веселка попросила його домашню адресу, щоб прислати репетитора із букварем. Офіцера, мов вітром здуло. Далі за вивішення листівок “Тризуба” на інформаційній дошці МВС до дівчат з “Тризубу”, які не давали їх зняти, майор міліції кинувся битися, але натрапивши на опір, послав за оперативниками. Так і не дочекавшись оперів, дівчата продовжили пропагандивну роботу.

Під час першої пропагандивної акції члени “Тризуба” були на пікетуванні національно-демократичними силами сесії Одеської міської ради проти рішення мера Р.Боделана про впровадження трьохмовності в Одесі. У ньому для годиться визнавався статус української мови як державної, а насправді узаконювалася російська мова як мова масового спілкування, а для маскування було згадано ще й поглиблення вивчення іноземних мов. Пікетували сесію Громадський комітет “За правду!” (кер. Андрій Юсов). Конгрес Українських Націоналістів (кер. Михайло Перегінну), Молодіжний КУН, товариство “Просвіта”, Ліга Українських Жінок (кер. Аліна Пляченко). Вони єдині, хто гідно представляє національно-патріотичні сили в Одесі. Ганебну роль відіграв голова місцевого осередку УНР В.Цимбалкж, який купився на обіцянки і виступив на захист цього драконівського рішення. Його вереск націоналістична молодь сприйняла свистом, і В.Цимбалюк, демонстративно залишив пікетування.

На жаль, сьогодні в Одесі українці є найбільш упослідженою національною меншиною. У місті, де всі найбільші урочисті місця заполонені російською естрадою, є лише один куток, де українці можуть провести свої заходи - Центр культури “Україна”. А насправді це звичайний клуб для дискотек, де інколи перед танцями можна випросити у керівництва на кілька годин зал. Тут і відбулася 14 жовтня урочиста академія, присвячена Покрові, Українському козацтву та Українській Повстанській Армії. Чим не резервація? І це на десятому, році від проголошення незалежності України!

А прості одесити втомилися від постійного жонглювання владою їхніми інтересами. Люди розчаровані, бо їх постійно дурять ті, хто завжди був при владі і поки що там залишається. Тому у розмовах з тризубівцями багато одеситів слухають зацікавлено про національну ідею і національну державу. Це для них нове і невідоме, і це те, що дає надію на краще життя. Одна журналістка під час прес-конференції “Тризубу”, яка відбулася 15 жовтня 2001 року у редакції газети “Чорноморські новини”, запитала, чи не вважаємо ми себе месіями, бо коли вона послухала нас, то у неї склалося саме таке враження. Ми відповіли, що ми не месії, ми - українські націоналісти з-під стягу Організації Українських Націоналістів, які рано чи пізно у впертій боротьбі здобудуть Українську Самостійну Соборну Державу, і Одесу це не обмине .

Найбільше запам’яталися слова голови КУН Михайла Перегінчука, який нам сказав: “Ви перші, хто приїхав до нас працювати разом з нами для Української держави, а не перевіряти нас чи давати якість вказівки”.

Ситуація в Одесі саме тому така, що там ніхто і не думав із політиків займатися національною політикою і будувати Українську національну державу. Ми спробували, і Одеса дала нам надію, що вона буде українською.

Надпоручник Журавка

Український Донбас

За часи московської окупації, та навіть і сьогодні, побутує устійнений стереотип, що на східних теренах нашої Держави населення не сприймає національну ідею. Але, перебуваючи 9-11 листопада на Донеччині під час проведення Всеукраїнської пропагандивної акції організації “Тризуб” ім. С.Бандери, я переконалася, що це зовсім не так. Справді, донецький регіон є специфічним. Адже не є таємницею, що саме в цьому регіоні - залишився чи не найбільший відсоток окупантів нашої Вітчизни та поросійщених українців. Однак незважаючи на це, інтерес до українських проблем і шляхів їх вирішення викликає навіть деякий ажіотаж.

Інтерес до національних символів та листівок “Бандерівець” був неабияким і населенням Донеччини акція сприймалася позитивно, викликаючи у багатьох приємне здивування.

Відчувалося щире бажання як міського, так і сільського населення дізнатися якомога більше про можливі процеси будівництва саме національної Української Держави. Особливо у молоді відчувається почуття гордості, що вони г частиною Української Нації. Тому ті, хто допомагали нам не тільки словом, а й ділом, вести пропаганду національної ідеї на Донеччині, були переважно молодими людьми.

Знаково, але що незвично для Сходу, є створення в м. Вугледарі Донецької облпрофспілки шахтарів-бандерівців. У спілкуванні з ними стає зрозумілим, що це мужні та сильні духом люди, які пройшли не одне випробування і не зрадять своїх переконань. Голова цієї спілки підтвердив незаперечну істину, що немає нічого страшнішого для москаля, ніж прозрілий східняк. І героїчна історія українського народу є неодноразовим підтвердженням цього.

У колі владних структур та у певного прошарку інтелігенції починається усвідомлення елітного становища української мови. У спілкуванні з нами вони намагалися не втратити свого обличчя і розмовляти якомога чистішою українською мовою.

Ще одна особливість донецького регіону - населення з більшою довірою сприймає інформацію націоналістичного типу, якщо вона виходить з вуст представника центральних або східних регіонів України.

Ми помітили, що донеччани переважно негативно ставиться до комунізму, навіть більше, ніж у центральному регіоні. (На минулих виборах до ВР по мажоритарних округах на Донеччині пройшов - тільки один представник від компартії). Українцям сходу просто необхідно подолати психологічний бар’єр, сформований московщиною ще за радянських часів про свою другорядність як українців. За відсутності будь-якої праці з населенням з боку так зв. партій правого спрямування і без сторонньої допомоги, це подолати неможливо. Тому особливу увагу націоналістичному руху потрібно надавати саме східним регіонам, не зважаючи на забобони та перепони, що їх чинять національно свідомим українцям московські окупанти. Тільки в разі цілеспрямованої підтримки всіх націоналістичних сил, за умови допомоги та відповідного виховання, кожен українець Сходу зможе відстоювати українську систему цінностей і відстоювати свій національний світогляд.

Наталка Німчи нова

Націоналісти в Луганську

На сьогодні Луганщина є, мабуть, другою після Криму областю України за рівнем інтенсивності русифікації та деукраїнізації. Однак песимістичні прогнози про збайдужіння тамтешніх мешканців до здобуття гідного і заможного життя в саме Українській державі є дешевою дезінформацією наших недругів.

Наша пропагандистська група, приїхавши в Луганськ, дійсно попала в місто яке ще живе за стандартами 1970-х рр. “комуністичного раю”. Воно й далі більше нагадує провінційний комуністичний “уєзд”, одну із вчорашніх та сьогоднішніх російських “глибинок”, а не українське місто. Все вказує на те, що змінилася форма державної влади, але її зміст залишився той самий. Тому й не дивно чому “вчорашня, що стала швидко нинішньою” влада надає розвиткові українського державотворення бутафорного характеру.

Проте не зважаючи на це, ми під час спілкування з мешканнями Луганська зрозуміли і усвідомили для себе той факт, що Луганщина є українською землею. Всупереч усім твердженням, що українці зі східноукраїнських земель є малосвідомими, пасивними в національному плані та байдужими до долі України, ми зрозуміли єдине: українці зі сходу чи півночі, заходу чи півдня с одним цілим, одною великою родиною, якій притаманні спільні риси.

Неправдою є, що тамтешні мешканці не сприймають української національної ідеї, чи не прагнуть до побудови української національної держави. Вони виступають за це. До того ж, українців у цьому підтримують представники інших народів, які також хочуть жити в гідній державі. Лунало негативне ставлення до агресивної політики Росії та її імперіалістичних нападок на Україну. Від них неслись слова: “Бандьоровци! Ну еті навєдут парядак в странє!”

Ми бачили ту радість яка обіймала патріотичних мешканців Луганська, коли вони дізнавалися, що ми націоналісти, що вони не одні, що ми є поряд з ними. Здавалося, що серед тисяч тих людей з якими ми спілкувалися відроджувався отой войовничий і свободолюбивий козацький дух. Безперечно, нам було важко вести агітацію в Луганську, адже відчувався холодний подих у спину з боку окупаційних українофобів. Але ми проймалися словами: “Як не ми - то хто, як не тепер - то коли, як потрібно - то можливо”. Крім того, нам надавали наснаги щирі розмови з луганчанами, - проблиски відроджуваної в їх очах віри, чуття єдиної родини.

В конструктивному дусі пройшла прес-конференція нашої організації по результатах всеукраїнської акції “Національна ідея - основа національного державотворення”. Нерозуміння, яке було в журналістів на початку прес-конференції щодо ідеологічних засад українського націоналізму і теоретичних та практичних принципів діяльності нашої організації були розкриті і з’ясовані.

Три всеукраїнські акції, що проводилися на “східноукраїнських землях - “Ні - червоному реваншу” (1999р.). “Національна ідея - основа національного державотворення”. “На яких засадах має творитися державницький виборчий блок”, “За якими критеріями обиратимемо депутатів?” та “Жовтневий переворот та його наслідки для України” (2001р.) зробили свій внесок для піднесення національного духу луганських українців.

Потрібно нових акцій і безупинного руху на Схід, постійної української, пропагандистської кампанії та щоденної агітаційної роботи. Необхідно, щоб кожен свідомий українець проводив на тих землях агітацію за нашу велику, могутню і багату Українську національну державу. Щоб вона стала реальністю, нам потрібно виплекати у суспільстві почуття національної гідності, гордості до себе та усунути існуючий брак націоналізму.

Хорунжий Богун

Національна ідея в житті українців

Підсумовуючи всеукраїнські пропагандивні акції, які були проведені 2001 року нашою Організацією, черговий раз перековуємось, що національна ідея є єдиним об’єднавчим фактором як політикуму, так і народу. Національна ідея - ідея створення української держави - сприймається як на ідейно-теоретичному так і на дієвому-практичному рівні. Особливо варто наголосити на зацікавлення нею в центрі, на півдні, півночі та сході України.

Саме життя довело необхідність втілення цього основного постулату націоналізму, і приємно, що в масі своїй українці вже сприймають і розуміють необхідність національної держави.

І неправда, що національна ідея не сприймається на Великій Україні, що її може замінити якась особа, партія, доктрина. Проблема в іншому: ця ідея протягом 10 років незалежності там не пропагується, не втілюється в конкретних справах, не стає чинником українського життя, передусім політичного. Але якщо такі спроби мають місце, вони відразу приковують до себе увагу, приваблюють значну і зростаючу кількість населення, гарантують носієві цієї ідеї політичний успіх. Це варто врахувати нинішнім борцям за депутатські мандати 2002 року.

Бо вихід у нас один: втілити в життя те, за що боролися наші князі, козацькі гетьмани, Тарас Шевченко, Євген Коновалець, Степан Бандера та мільйони відомих і безіменних українців - за Українську Самостійну Соборну Державу (УССД), державу української нації на українській землі. І хай допоможе нам Бог.