Хрещатик освітлювала не електрика, а смолоскипи
Хрещатик освітлювала не електрика, а смолоскипи
Мітинг на підтримку акції “Україна без Кучми” відбувся в центрі столиці
…метрально протилежних ідеологічних поглядів. Утім, цього разу, як пояснювали самі учасники походу, йшлося не про ідеологію. Колишніх запеклих противників — як соціалістів, так і правоцентристів і навіть право-радикальних націоналістів об’єднало те, що саме зараз, нехай тактично й короткочасно, співпали їхні політичні інтереси. Саме про них говорили вони під час півгодинного пікетування будинку Верховної Ради, вимагаючи від депутатів добитися швидшого й об’єктивного розслідування “справи Гонгадзе” й покарання всіх причетних до зникнення незалежного журналіста посадових осіб. Щоправда, особливо палкого прийому пікетувальники від депутатів так і не дочекалися. Вочевидь, тому, що переважна частина нардепів, прихильних до акції “Україна без Кучми”… йшла в лавах тих же демонстрантів. Наступним “рубежем” опозиціонерів була Адміністрація Президента. Вируючий натовп заполонив усі прилеглі провулки та вулиці. Але сама Банкова була на міцному металевому “замку”, що перегородив вулицю. А напоготові вже стояли щільними рядами правоохоронці. Вони не відповідали на жодне прохання чи репліку демонстрантів. І навіть коли гурт унсовців та молодців “Щита Батьківщини” вирішив випробувати на міцність залізний “шлагбаум” та самих правоохоронців, — ті лише мовчки опиралися тискові. Щоправда, на допомогу мовчазним міліціонерам прийшли й “беркутівці”, які гуркотом металевих щитів сполохали геть усіх голубів, які зазвичай пасуться навпроти палацу.
Так і не удостоївшись “поговорити” з Президентом, протестанти знову звернули на Хрещатик. А коли колона прибула до наметового містечка, то з’ясувалося, що відсутністю охоронців, які в цей час були в рядах демонстрантів, скористалися якісь, як запевняють очевидці, “провокатори”. Ватага молодиків “у цивільному” з новенькими чорними прапорами й пов’язками з написами, буцімто вони “анархісти”, напала на наметовий табір. Як не дивно, міліцейські пости, спеціально виставлені для охорони табору, самого нападу … “не бачили”. Не лише “мовчазна”, а й “незряча” міліція прибула на місце події лише тоді, коли все вже скінчилося. Лише добре треновані активісти організації “Тризуб” ім. Степана Бандери приспіли й дали одкоша нападникам, які, тікаючи, погубили всі свої прапори.
Та схоже, що увагу правоохоронців привернуть не “анархісти”, а саме “три-зубівці”. Адже, офіційно не беручи участі в акції протестантів, послідовники Степана Бандери добряче нам’яли боки не лише таємничим “анархістам , а и декому з комуністів, які теж “припаркувалися” до демонстрантів.
Утім, головні події розгорнулися надвечір, коли відбувся масовий мітинг на Хрещатику. На ньому виступили лідери акції, зокрема, народні депутати Анатолій Матвієнко, Олександр Мороз, Олександр Турчинов, Валентина Семенюк, Григорій Омель-ченко, які закликали замінити “нинішній режим”, дати відсіч корупції у владних структурах, реально забезпечити свободу слова та громадянські права. Заклики промовців знаходили відгук не лише в учасників мітингу, а й у тих киян, що заполонили обидва береги центральної магістралі.
Неначе випадково, коли почали спадати сутінки, раптом вимкнулося електричне освітлення Хрещатика. Але не всього, а тільки тієї частини, де відбувався мітинг. Утім, “протестантам” це, либонь, було байдуже. Бо за мить головна вулиця столиці освітилася тисячами “смолоскипів” і одним великим багаттям, в якому згоріла солом’яна “лялька” в смугастій робі. Схоже, що закордонну традицію палити зображення своїх політичних опонентів взяли на озброєння й українці.
Анатолій ЗУБКОВ. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ.
