«Недобитки бандерівські, ми з вами зробимо те, що з Гонгадзе!..»
«Недобитки бандерівські, ми з вами зробимо те, що з Гонгадзе!..»
Кільканадцять членів УНА-УНСО перебувають під слідством
Юрія Кравченка, міністра внутрішніх справ, відомого своєю відповіддю «експертиза покаже» на запитання про приналежність йому одного з голосів на плівці майора Мельниченка, відправлено у відставку. Заключним і вельми показовим акордом у його послужній міліцейській ари можна вважати, безперечно, події 9 березня. Беззаконня, вчинене того дня, розслідуватиме спеціальна слідча комісія, створена Верховною Радою. За матеріалом розслідування депутатам не треба буде далеко ходити: дрібні й крупні злочини, на які зважилася тоді міліція, підтверджуються десятками свідчень і навіть фотографій, що на них зафіксовано факти звірячого побиття «правоохоронцями» схоплених у Шевченківський день молодих людей.
Після затримання на вокзалі безслідної зникло 20 чоловік?
ЙДЕТЬСЯ не про віртуальні «фотографії», що існують тільки у викривленій уяві деяких високо-посадовців з МВС, а реальні знімки, які обійшли сторінки мас-медіа. Зокрема, газета «Свобода» помістила вражаючі фото закривавлених, помордованих членів УНА-УНСО — хлопців із пробитими головами, гематомами, ушкодженнями внутрішніх органів (за висновками медиків, селезінки, печінки, нирок). Один із парубків. 25-річний Микола Ляхович, отримав важку черепно-мозкову травму. «Сільські віст1» зв’язалися з адвокатом Ляховича — Іваном Макаром.
— Міліціонери таким чином «допитували» Миколу, — розповів він. — Побиття було жорстоке, в актовому залі одного з райвідділів МВС Києва Ляхович свідчить що коли «правоохоронці» його били, то кричали: «Недобиток бандеровский, мы с тобой сделаем то же, что и с Гонгадзе!». До речі, є деякі дані про те, що безслідно зникло приблизно двадцять чоловік, схоплених міліцією на вокзалі… Миколу забрали з лікарні хворого, з діагнозом «струс мозку». Він недолікувався, і цілком можливо, що розвинеться ускладнення.
Нині, як відомо, кримінальну справу про масові безпорядки, вчинені 9 березня, розслідує Служба безпеки В слідчому ізоляторі СБУ донедавна перебувало трохи більше десятка членів УНА-УНСО (серед них і лідер організації Андрій Шкіль), які підозрюються в організації заворушень. Деяким уже пред’явлено звинувачення, і вони звільнені під підписку про невиїзд, решта ще чекає своєї «черги». Мабуть, будь-хто, кому довелося колись порівнювати слідчі ізолятори МВС та СБУ, висловиться на користь останніх. Співробітники Служби безпеки, як свідчать затримані унсовці, — коректні, інтелігентні. Про побиття й тортури тут уже можна забути. На якісь витонченіші форми тиску — психологічні чи психотропні — підозрювані поки що не скаржаться. Втім, у пана Макара с певні претензії: як це часто буває в нашій державі, перед ним як адвокатом службісти зводять багато бюрократичних перепон щодо спілкування з підзахисними.
— Я маю змогу переглядати відео-зйомку подій, які мали місце 9 березня біля адміністрації президента, — говорить Іван Іванович. — Дуже й дуже сумнівно, що ті кадри можуть засвідчити провину хоча б одного з моїх підопічних.
Фото у «Сільських вістях» кидає підозру на «Тризуб»
І ЗНОВУ про фото Газета «Грані» опублікувала статтю журналістки Євгенії Бридун «Третій шлях тернопільського “Тризубу”, в якій, окрім розповіді про звивистий і скандальний шлях цієї організації, міститься і такий цікавий пасаж: «На першій сторінці «Сільських вістей», що висвітлювали події 9 березня, розміщена фотографія учасників акції «За Україну — без Кучми», що йшли колоною по Києву, Зверніть увагу на двох людей в центрі, які йдуть ПЛІЧ-О-ПЛІЧ (один з них у камуфляжній формі) Виділити їх можна одразу тому, що на відміну від решти людей в колоні, що об’єднані однією ціллю і дивляться в один бік, вони мають інше завдання (виділення моє — Р. Г), тому й дивляться в інший бік — в об’єктив фотоапарата. Ці люди у формі — Євген Філь, другий — теж «тризубівець» з Тернополя». Журналістка акцентує на тому, що «Тризуб» не є ні членом Форуму національного порятунку, ні учасником акцій «Україна без Кучми» (щоправда, «тризубівці» засвітилися-таки під час мітингу 6 лютого, коли влаштували провокаційну жорстоку бійку з комуністами, виривали в них червоний прапор). Навряд чи цих ультра хтось запрошував долучитися до маршу в Шевченківський день. Імовірно, вони прийшли самі. Навіщо Євгенія Бридун стверджує, що провокації біля адміністрації президента, “в тому числі з запалювальною сумішшю, здійснила людина в камуфляжній формі, це добре видно на знятих кадрах, що демонструвалися по УТ-1”…
Роксана ГЕДЕОН “Час”, 1.03.2001