Гуртом легше й лiвих бити

Гуртом легше й лівих бити

Сергій БРУНЬ журналіст

маневри

Чотирнадцятого червня представники усіх правих сил разом святкуватимуть 110-ту річницю з дня народження полковника армії Української Народної Республіки і першого голови Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена-Коновальця. Цей урочистий захід має стати першим кроком на шляху об’єднання націонал-патріотів, які почали “колотися” ще напередодні Другої світової війни.

В 1940 році Організація українських націоналістів розпалася на ОУН і ОУН (революційну), яку очолив Степан Бандера. Хоча обидві сторони мали єдину мету, однак вони продовжували поодинці боро-гися за вільну Україну. Під час двосторонніх переговорів, які проводилися в 50-х і 60-х роках, їм так і не вдалося дійти до спільного знаменника. А після проголошення нашої незалежності націонал-патріоти знову почали “розмножуватися діленням”. На політичній карті з’явилися ше кілька праворадикальних угруповань: Конгрес українських націоналістів (КУН), Соціал-національна партія України (СНПУ), Державна самостійність України (ДСУ), Українська військова організація (УВО) імені Євгена Коновальця. “Тризуб” імені Степана Бандери, ОУН в Україні (ОУНвУ), ОУН (державників)…

З тріском програвши парламентські вибори-98, активні послідовники Коновальця й Бандери почали мріяти уже про створення Координаційної ради укра-їнського націоналістичного руху. Та поки що кожен з побратимів по ідеології дивиться на цю проблему лише зі своєї дзвіниці. Скажімо, голова ОУН Микола Плав’юк пропонує спочатку провести другий Конгрес українських націоналістів (перший відбувся ще в 1929 році у Відні). Однак, на думку лідера КУНу Слави Стецько, говорити про якусь спільну структуру ще зарано. Очевидно, дійти згоди праві зможуть лише тоді, коли усвідомлять, що лівих ліпше бити гуртом •