"У Тернополі співають українською,або не співають взагалі"
Пік №3 (38), 28 січня - 3 лютого 2000 р. Рубрика “СТИЛЬ”
САМООБОРОНА
“У Тернополі співають українською,
або не співають взагалі”
Не знаю, чи увійде Тернопіль в історію як столиця мовної революції, але саме тут раптово скресла крига, яка обіцяє нищівно чавити усіх українських виконавців, які співають російською. Звичайно, не слід цю картину уявляти буквально, хоча приблизно так виглядас ситуація, яка виникла тут завдяки місцевим патріотам. Напередодні концерту Наталі Могилевської вони оприлюднили звернення, у якому категорично заявили, що “на тернопільській сцені співають українською, або не співають взагалі”
Андрій ВАЦИК
Ця заява підтвердилась одразу ж після першої пісні Наталки Могилевської. Лиш тільки вщухли оплески, з балкона почулося гучне скандування: “Геть російську мову! Геть російську мову!”. Стривожена співачка штопорила українською, правда, її вистачило лише на 3-4 речення. Довелося знову повертатися до “обще понятого”, але публіка вже почала чинити опір. Гучний свист та масове “Фе!” зазвучало не лише згори, а й у залі. Навіть ті, хто перед цим з посмішкою сприймали крик з балкона, мовляв, чого тільки не втнуть всілякі вар’яти, тепер жваво обурювалися звучанню зі сцени російської мови. Кілька секунд Могилевська перебувала у шоці, не розуміючи, що ж коїться, але, прийшовши до тями, “конкрет -по наїхала” на тернопільських патріотів: “Вы афіші чіталі? Вы зналі, на чей канцерт вы ідьоте? Ну так какіє прітензіі могут быть?” Відразу по цьому Наталка почала співати наступну пісню, але настрій у виконавиці вже був не той.
Та якщо Могилевській ще дали оговтатись і концерт не зірвався, то решту російськомовних виконавців чекає трішки гірша доля. Їх концер-ти планують свідомо зривати. Щоб грунтовніше з’ясувати позицію бунтівників, я зустрівся з головою Тернопільської громадсько-спортивно-патріотичної організації “Тризуб” Андрієм Строєвусом:
- Андрію, хто став ініціатором такої акції і в чому конкретно полягає її суть?
А.С. Сама ідея походить, власне, від “Тризуба”. Суть закладена у нашому зверненні, хто його уважно прочитав, той зрозумів, шо на тернопільській сцені українські виконавці російською мовою співати не будуть.
- Свою акцію ви вважаєте культурною чи політичною?
А.С. Судячи зі звернення, не політична акція. Пісня форми світогляд, а відтак мас великий вплив на політику.
- Перед концертом Могилевської ви подумали про дітей, які, можливо, місяцями збирали гроші, щоб влаштувати собі свято?
А.С. По перше, ми не зривали концерту, це було лише попередження. По-друге, передусім ми думали про майбутнє цих дітей. Дуже добре на початку століття висловився Михайло Коцюбинський: “Втрата національного призводить до втрати морального”. Коли люди -на втрачає свої національні корені, їй залишається один крок до горілки, шприца, цигарки, набитої дурманом. А російські попсові пісні, власне, дуже добре дурять душу. “Войди в меня, войди в мое тело” - це не наш світогляд, не те, що нам нав’язують. Не дивно, що після таких пісень у дівчат з’являються розпусні думки, які далекі від духу збереження цноти та інших ідеалів, здавна притаманних молодим українкам.
- Але ж не всі російськомовні пісні аморальні. Взяти хоча б творчість Ані Лорак?
А.С. Перед творчістю я теж схиляю голову, але треба дати людям зрозуміти, на якій землі вони живуть. Наша акція спрямована на те, шоб нагадати про не таким, як Могилевська. Щоб вони отямились, їх треба облити холодною водою, інакше до них не дійде. Тому якщо приїде Ані Лорак, концерт ми теж зірвемо.
- Наскільки все це законно?
А.С. Коли постають питання “бути чи не бути”. “Україна або ганьба”, “воля або смерть”, ми все таки вибираємо волю, Україну, навіть якщо при цьому доводиться переступати рамки закону. Будь-яка велика дорога починається з першого кроку. Ми його зробили і будемо йти до кінця.
- Як ти гадаєш, ваша акція змо-же щось змінити в українській естраді?
А.С. Я у це вірю, інакше б ми не починали. Сподіваюсь, вона набере більшого масштабу, хоча б у рамках Західної України. Врешті-решт, люди усвідомлят…