"Ліві" репетиції на плацдармі машзаводу

“ЛІВІ” РЕПЕТИЦІЇ НА ПЛАЦДАРМІ МАШЗАВОДУ

З КУВАЛДОЮ І СОБАКАМИ - НА ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ ТРУДЯЩИХ

Коли Чернівці відзначали свято - День міста, спецпідрозділи міліції у всеозброєнні штурмували машинобудівний завод. Доки чернівчани разом з керівниками міста та області відкривали художні виставки, слухали музику і переглядали прем’єрні кінофільми, правоохоронці потай від влади розіграли справжній бойовик, який одразу ж набув скандального розголосу не лише за межами області, а й України.

???????????????

даними від 200 до 400 осіб), 2 пожежні машини штурмували практично незахищений адмінбудинок АТ «Чернівецький машинобудівний завод», в якому були 36 неозброєних хлопців, котрі мали заздалегідь попередження свого керівництва: жодного опору міліції не чинити. Вони й не чинили. У ситуації, коли приміщення оточили спецназівці у шоломах, бронежилетах, зі щитами, з кийками і газовими балончиками, зброєю, спротив виглядав би навіть смішно.

У понеділок в Народному домі журналісти та представники громадських організацій слухали хлопців-очевидців.

• Нас протягом минулого тижня постійно залякували, що буде штурм. Після такого психологічного напруження вихідний день здавався жаданим полегшенням, тим паче - День міста. Коли в 11.00 над’їхали спецпідрозділи з сиренами, ми пояснили, що не маємо ключів від вхідних дверей, живемо усередині, на території заводу, перебуваємо теж на службі, тому всі питання краще вирішувати з керівництвом заводу. Більше переговорів не було, а був штурм. Усі замки, двері, вікна вибиті. Пожежні машини використані для захоплення 2-го поверху. Ми одразу відступили углиб. Нас розділили на 2 групи, гнали, наздоганяли і били, в основному, кийками. Коменданта охорони - по голові кувалдою, якою перед тим зривали замки. Опору ми чинити не могли, якби навіть і хотіли. Лише встигли перехреститися, бо усе здавалося жахливим сном чи кінцем світу. З нас зривали хрестики, ланцюжки, забрали усе з кишень, пояси, шнурки і т.п. Змусили руки тримати за головою. Зіштовхнули вниз, потім вивели надвір, згодом наказали бігти до машин. І постійно били, копали ногами у груди, били в лице, обзивали. При цьому постійно чулося зухвале: «Вільної України захотєлось - получайтє! Рєбята, давайте пробєжимся по нім!» І одразу, і потім у відділенні міліції нас оглядали, роздягали, щоб дізнатись, чи ми не наркомани. У Першотравневому райвідділі ми стояли обличчям до стіни з піднятими руками десь півтори години. Хто не витримував і опускав руки - били. Дехто знепритомнів, були дуже побиті, але «Швидка» приїхала більш як через годину. Разом із нами був старенький дідусь, чомусь зовсім босий, просив повернути йому взуття. Де він зараз - невідомо. Нас змушували писати якісь папери, що ми чинили злісний опір. Погрожували, щоби ми виїхали з області за 3 дні, інакше засадять на 2 роки до в’язниці.

П’ятеро чоловік з охорони вже у понеділок, 7 жовтня о 9.30 ранку із гідною подиву оперативністю були засуджені Першотравневим судом на термін від 5 до 10 днів адмінарешту з перебуванням в ізоляторі тимчасового утримання.

Двоє постраждалих охоронців перебувають на лікуванні у неврологічному відділенні 1-ої клінічної лікарні (див.фото). Лікар, яка їх приймала, зафіксувала струси мозку, численні пошкодження на обличчі, грудях, ногах, руках, ушкодження ребер. У палаті хворих чергує міліціонер.

У провину охороні заводу постійно ставиться те, що більшість хлопців є членами військово-спортивної організації «Тризуб», і що вони не є місцевими жителями. Хоча, по-перше, організація є юридично зареєстрованою, законною, а, по-друге, контракти з охоронцями укладено індивідуально, і вони є працівниками заводу. Адміністрацію заводу не влаштовувала колишня міліцейська охорона підприємства. Адже крадіжки тривали у великих масштабах: зникали сотні метрів труб, викрадалися навіть гаражі, зривалися деякі відповідальні замовлення через нестачі. Але злочини не розкривалися. Тоді завод звернувся до молодих ідеалістів із «Тризуба», котрі, до речі, поки що, практично, й не отримували заробітної плати (120 гр. у місяць), хоча термін 2,5-мі-сячного контракту закінчується на початку листопада. Проте, порядок на машзаводі, - засвідчили на прес-конференції і заступник директора заводу з маркетингу, і голова профкому заводу, охорона підтримувала чіткий.

Штурмовий суботній шабаш на машзаводі увінчався тріумфом його натхненників, котрі стоячи збоку, у присутності свідків, потішалися з того, що відбувається, і підбадьорювали доблесних людей у погонах. Очолювали “групу підтримки” відомий Вангеліс Фотокакіс та лідер місцевих комуністів Володимир Довгешко. Репліки останнього вирізнялися особливою вишуканістю: «Ми показуємо вам, як комуністи будуть брати владу!» За-

??????????????????

вито крокували битим склом, на якому ще свіжі були краплі крові. Серед «групи підтримки» заводчани впізнали колишніх партнерів В.Фотокакіса, котрі встигли взяти свою частку і успішно отримати громадянство інших країн.

Все було законно і пристойно. Так прагнуть сьогодні показати ситуацію правоохоронні органи. У понеділок скликав упереджувальну прес-конференцію начальник обласного управління МВС Валерій Бевз. З його точки зору, міліція лише допомагала правосуддю: виконувала рішення Першотравневого районного народного суду на користь В.Фотокакіса, тобто садила у крісло законного директора. Нагадаємо, за цим рішенням, ключі, печатка, кабінет директора заводу В.Фотокакісу мав би передати І.Зайцев. Але відтоді, як порушувалася справа, не стало на директорському кріслі відповідача, тобто суб’єкта виконання рішення. Ну, а, по-друге, не врахована ще одна вагома юридична обставина - відбулися повноправні збори акціонерів машзаводу, на яких законно обрано керівником зовсім іншу особу -О.Колесника. Правовий нонсенс і в тому, що досі невідомо, чим закінчиться розгляд 60-томної справи про величезні фінансові махінації за керівництва заводом Фотокакіса, яку незабаром має розглянути Садгірський народний суд.

Група народних депутатів, серед яких і юрист із досвідом О. Іщенко, цими днями працює у нашій області. Вони звернули увагу й ще на один правовий нюанс. Згідно із процесуальним кодексом, виконання рішення суду під проводом судовиконавця чітко регламентується лише робочим днем і навіть певними годинами - з 8.00 до 22.00. Виняток один - коли є необхідність невідкладного виконання, дозвіл народного судді. Чим була продиктована подібна нагальність на стабільному останнім часом машзаводі - залишається загадкою.

Очевидно одне: папір, у якому суддя Першотравневого суду і судовиконавець вказують конкретну дату виконання рішення, у свою чергу підписав до виконання керівник міліції області В.Бевз. Документ він зацитував і перед журналістами Безпосереднє виконання завдання було покладено відповідно на його підлеглих: Дем’янюка, Харабару, Стратійчука. Усі вони тепер твердять, що лише виконували наказ. В офіційних довідках йдеться, до речі, і про поранених виконавців акції. Зустрітися з ними журналістам так і не вдалося. Заступник міністра внутрішніх справ України В.Чернишов, котрий прибув цими днями до Чернівців заявив, що порушень у діях правоохоронців, на його думку, не було ніяких, хоча розслідування триває.

З області перебуває також заступник генерально прокурора України.

??????????????????????????

клани і групи. Тож чиї інтереси відстоювала 5 жовтня чернівецька міліція? Інтереси держави - і без відома глави держадміністрації? Інтереси громадян - акціонерів АТ “Машинобудівний завод”, які давно вже зробили свій вибір і обрали іншого керівника? Інтереси Закону? Такими діями вони лише його могли скомпрометувати. Ми логічно підходимо до висновку, що мова йде про заздалегідь сплановану акцію на замовлення корумпованого, політично-кримінального альянсу. Якого? Світло на це проллє кримінальна справа, яку порушила обласна прокуратура. Але вже зараз зрозуміло, звідки, як кажуть, ростуть ноги. Ще на початку вересня у парламенті справу машзаводу взяли на щит комуністи, вигадавши неіснуючі жертви від якогось зіткнення. Використали з єдиною метою - облити брудом главу адміністрації Г.Філіпчука. Не вдалося це - пішли далі. Напередодні штурму вони «вибили» у О. Мороза резолюцію, адресовану міністру внутрішніх справ Ю.Кравченку з вимогою негайно втрутитись у цю справу. Як засвідчив у вчорашньому інтерв’ю обласному радіо народний депутат України Т.Кияк, який мав зустріч з О.Морозом. резолюція - документ автентичний, а не фальшивка, як це намагались подати організатори прес-конференції в УВС. Додайте до цього, що в той час, як голову адміністрації пан полковник не може знайти по телефону, про «секретну» акцію дізнається сумнозвісний лідер місцевих комуністів, і він же очолює цей штурм - і стане зрозумілим, хто замовники акції.