Організація Ідеї і Чину

Цей текст Провідник ВО “Тризуб” ім. С.Бандери полковник Василь Іванишин підготував як меморандум для Центрального Проводу нашої Організації. Зважаючи на організаційну та суспільну важливість викладеного в цій праці, пропонуємо її широкому колу читачів.

Центральному Проводу ВО “Тризуб” ім. С.Бандери
Провідник ВО “Тризуб” ім. С.Бандери Василь Іванишин

Організація Ідеї і Чину

Всеукраїнська організація “Тризуб” імені Степана Бандери – громадське об’єднання, засноване 14 жовтня 1993 року. Це націоналістична організація оденського типу, створена не для виборювання влади для свого членства чи керівництва, а для культивування, поширення і реалізації української національної ідеї – побудови в Україні української національної держави з дієвою і всеохопною системою українського національного народовладдя.

НАШІ ЗАСАДИ:

Наше основне і визначальне триєдине гасло: “Бог! Україна! Свобода!”

Бог: Метою людського існування є наближення до Бога – інакше людина, суспільство, держава деградують, вироджуються і занепадають. Інший шлях людству проклали гуманісти. Свою боротьбу з християнством гуманісти почали із зрівняння людини з Богом, продовжили запереченням Бога й обожненням людини: “Людині гімн! Людині, а не Богу!” (П.Тичина). Через якобінство, соціалізм і соціал-демократію вони закономірно дійшли до націонал-соціалізму, який перетворював людину в звіра, і до комунізму, який творив безтямного раба і мільйонами винищував власні народи. Нинішні гуманісти через демолібералізм, космополітизм і глобалізацію ведуть не тільки окремих людей, а вже цілі країни шляхом атеїзму і денаціоналізації, наркоманії та культивування гомосексуалізму. Останнє – обов’язкова ознака “демократичності” країн, що готові продати свою самобутність і суверенність за сите рабство.

Боротьба гуманістів-демолібералів “за добробут народу” – це насправді боротьба за матеріальне рабство людини і народу, а не за духовні пріоритети в поведінці людей. Їхня боротьба за “свободу совісті” – це боротьба з совістю та духовністю людини і народу. Їхні заклики до людей “бути самими собою” в практиці життя завжди трансформуються в одне: бути свинею, хамом і рабом своїх недоліків і слабостей. Їхня боротьба за “права людини”, але без прав націй – це боротьба за поневолення і знищення націй. Їхня демократія – це право ситої меншості вибирати собі в керівники тих, що допомагатимуть новоімперським і транснаціональним хижакам безкарно висмоктувати кров зі свого народу. Їхнє протиставлення християнським і національним цінностям “загальнолюдського” – це боротьба за створення всесвітнього концтабору й утвердження себе в ролі диктаторів світу.

“Дорога до Бога лежить через Батьківщину” (Ю.Вассиян). Саме віра в Бога стимулює нас до боротьби за Свободу та національну державність України. Бо поневолений, обездуховлений, деморалізований і бездержавний народ приречений виконувати не Божу волю, а волю тих “вовків в овечих шкурах”, які паразитують на його крові та поті, формують не національно-релігійну, а рабську свідомість та мораль і ведуть цей народ до виродження і небуття. Без утвердження і культивування релігійної свідомості та моралі неможливе національно-духовне відродження, розвиток і гарантоване майбутнє української нації. Той, хто пропонує українцям щось інше, – це або політичний невіглас, або політичний шахрай, але неодмінно – мимовільний чи свідомий, явний чи замаскований слуга сатани.

Україна: Всемогутній Господь створив нас українцями, українською нацією, і хай святиться воля Його на віки віків. А слуги сатани століттями намагаються протидіяти Божій волі і або знищити нас на нашій же землі, або перетворити на росіян, поляків, мадярів, румунів тощо, на імперсько-“інтернаціональне” стадо “совєтський народ” чи на таке ж безлике, безтямне і звиродніле космополітичне бидло під назвою “політична нація”. Тільки у власній національній державі українці можуть зберегтися українцями і християнами, а Україна – Україною. І тому Україна для нас – понад усе! Захищаючи Україну, прагнучи створити українську національну державу, ми відстоюємо не тільки свої національні права, а передусім – Божу волю. І тому – з нами Бог!

Свобода: Бездержавний і підневільний народ не може діяти ні за законами Божими, ні за власними: він приречений жити так, як диктує йому той, хто його поневолив. А тому боротьба за Свободу людини, нації, України – це наш християнський і національний обов’язок. Немає для людини і народу перспективи самоутвердження без всебічного вдосконалення, немає вдосконалення і розвитку без Свободи, немає Свободи без обов’язків перед Богом і нацією.

Досягти Свободи український народ може тільки шляхом довершення української національно-визвольної революції – у власній національній державі. Зважаючи на те, що ті, хто зазіхає на Україну, хочуть не просто експлуатувати і грабувати, але й знищити нас як народ, – для української нації гасло “Свобода – або смерть!” було і залишається абсолютним категоричним імперативом.

Наш найвищий національний обов’язок: культивування і реалізація української національної ідеї – ідеї державного самоутвердження української нації, створення української національної держави з національною владою і дієвою системою українського національного народовладдя.

Національна ідея – це ідеологічна формула, яка виводиться не тільки з актуальних проблем суспільства, але й із постійних інтересів народу, націлює його на найбільш загальну, головну і визначальну проблему, від вирішення якої залежить і розв’язання поточних проблем, і здійснення всіх прагнень та задумів народу, і саме його буття в часі. Усі українські біди мають насправді одну причину – бездержавність української нації. Ключ до вирішення на користь народу всіх українських проблем один: створення української національної держави. Геніальне поетичне формулювання української національної ідеї дав Т.Шевченко: “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”. Будь-яка підміна цієї ідеї чимось іншим – це свідомий чи несвідомий злочин проти українського народу.

Національна держава – це суспільно-політична система, створена корінним народом для розв’язання своїх поточних проблем, реалізації своїх інтересів і забезпечення собі гарантованого майбутнього. Національною державою керує обрана народом національна влада.

Національна влада – це влада (усі її гілки, структури та люди), яка є носієм національної ідеї народу і діє не в інтересах тільки якогось класу чи соціальної групи, а в ім’я цілої нації та всіх громадян національної держави.

Національне народовладдя – це узаконена система визначальної ролі корінного народу в державному будівництві та функціонуванні держави, за якої творити закони, керувати суспільством і судити громадян можуть тільки обранці народу – із числа носіїв національної ідеї цього народу.

Наша ідеологія: український націоналізм – ідеологія захисту, збереження і державного самоутвердження української нації; це Ідея та Чин в ім’я України.

Наша політика: боротьба за українську Україну, а не за можливість панувати над власним народом.

Наша боротьба: за владу народу, а не за владу над народом.

Наша позиція: ідейно-політична опозиція – ми завжди з народом, а з владою – тільки доти, доки вона діє в інтересах нації.

Наш метод: на диявола – хрест, на ворога – меч!

Наш принцип: Як не я – то хто? Як не тепер – то коли? Як потрібно – то можливо!

Наше поле діяльності: в усіх регіонах України, у громадах і колективах, на вулицях і майданах, у всіх місцях розселення українців, а не тільки в сесійних залах, кабінетах і коридорах влади.

Наше ставлення до не українців:

побратимське – до тих, хто разом з нами бореться за українську національну державу;
толерантне – до тих, хто позитивно ставиться до нашої боротьби за право бути господарями своєї долі на своїй землі: “Нам усім тут вистачить місця” (С.Бандера);
вороже – до тих, хто протидіє процесам українського національного відродження і державотворення.

**Наші вороги: імперіалізм і шовінізм, комунізм і нацизм, демолібералізм і космополітизм, глобалізм і псевдонаціоналізм і всяка інша нечисть, що прагне паразитувати на крові і поті українців чи звести їх із магістрального шляху до своєї національної держави.

Наше двоєдине завдання: провести якісні, революційні перетворення в інтересах української нації, але при цьому не ослабити і не поставити під загрозу саме існування української державності та незалежності. Зробити це цілком реально через поєднання державотворчих зусиль українського політикуму та народу, об’єднаних українською національною ідеєю.

Наше переконання: Доки український народ не розв’яже своєї головної проблеми – не створить власної національної держави, не узаконить свого права творити державу, формувати і контролювати владу, – доти жодна його проблема (політична, соціальна, економічна, міжнаціональна, військова, релігійно-конфесійна, освітня, культурна, екологічна тощо) так і не буде вирішена на його користь, доти над українцями на їхній землі пануватимуть чужі правди, чужі сили, чужа воля.

Конкретизувати уявлення про “Тризуб” допоможуть витяги із наступних виступів і праць засновника, першого керівника і Провідника Організації полковника Василя Іванишина:

З ІМЕНЕМ БАНДЕРИ

(із доповіді, виголошеної під час відзначення 10-річчя створення Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. С.Бандери 12 жовтня 2003 р.)

…Тоді ж (у 1993 р. – ред.) були вироблені основні засади і правила функціонування нашої Організації, які з часом доповнювалися та уточнювалися, але в принципі залишаються незмінними й досі.

Ми не розводимо отаманщину і творимо не чергове об’єднання “під лідера”, а структурний підрозділ націоналістичного середовища.
Ця організація твориться без претензій на всеохопність проблематики націоналістичного руху, а як вузькофункціональна – для здійснення вишкільно-виховних, пропагандивних та націозахисних дій.
“Тризуб” – організація орденського типу, метою якої є реалізація української національної ідеї, а не виборювання влади для свого членства і керівництва.
Наша Організація автономна і сама вирішує свої структурні та кадрові проблеми.
Світоглядною базою і керівництвом до дій для нас є християнство та ідеологія українського націоналізму в інтерпретації С.Бандери, виховним ідеалом – образ воїна української національної революції, прикладом – легендарна боротьба УВО, ОУН, УПА та породжені нею герої.
Організація має бути всеукраїнською, розбудовуватися й діяти на засадах соборності українських земель і духовної соборності всіх українців – в Україні і поза її межами.
Націоналізм – ідеологія єдності нації, і наша Організація бачить своє завдання не в тому, щоб брати участь у чисто кон’юнктурній боротьбі за владу, а в тому, щоб підтримувати національно-патріотичні дії різних політичних, громадських і релігійних об’єднань, властей та окремих осіб; сприяти згуртуванню національно-державницьких сил навколо конкретних справ для реалізації української національної ідеї; водночас завжди, скрізь і в усьому протиставлятися ворогам української нації, її державності, незалежності, соборності.

Це були ті основні і принципові засади, на яких виростала наша Організація і які визначили характер “Тризуба” і його роль у націоналістичному середовищі. Не менше уваги приділили ми й внутріорганізаційній проблематиці, від правильного вирішення якої залежить життєздатність та дієвість організації.

Згуртувати, об’єднати і втримати нас в одній організації може тільки Ідея, а тому постійний ідеологічний вишкіл, формування свідомості членства на основі ідеології українського націоналізму та ідейного Чину – запорука існування нашої Організації.
В ідеалі кожен член “Тризуба” має настільки засвоїти наші ідейні та організаційні засади, методику творення і діяльності Організації, щоб стати живою її клітиною, з якої має початися її народження чи відродження – навіть за умови, що залишиться тільки він один. А тому організаційному вишколу кадрів необхідно приділяти постійну увагу.
Організацію розбудовуємо як спортивно-патріотичну, що відповідає меті, характеру, кадровому складу і завданням “Тризуба”.
У “Тризубі” культивуємо дух побратимства, бо в нас єдина мета і спільна доля, нас об’єднує велика ідея державності української нації, за неї ми готові віддати життя, її найбільше цінуємо в собі і передусім за відданістю їй оцінюємо і шануємо один одного.
Керівниками в нашій Організації стають не герої фрази, а люди Ідеї і Чину. У “Тризубі” кожен керує тим, що сам створив чи розбудував.
Центральний Провід “Тризуба” складають ті, хто безпосередньо керує основними структурними підрозділами.
Стратегія і тактика Організації, напрямні її розвитку і діяльності, конкретні проблеми життєдіяльності обговорюються на засіданнях ЦП для вироблення спільної позиції, але остаточне й обов’язкове для виконання рішення приймає Голова ЦП і ніхто інший.
“Тризуб” діє на засадах максимальної самостійності, творчої ініціативи та особистої відповідальності керівників окремих структурних підрозділів за здійснення завдань Організації на своєму терені.
Структура Організації має відповідати її меті та суті, вона може і повинна змінюватися відповідно до зміни умов діяльності і завдань “Тризуба”. 10.“Тризуб” завжди шукає соратників у боротьбі за УССД, але не вагається і сам, один протиставитись хоч цілому світу, відстоюючи права та інтереси нації.

Крім цього, в Організації витворилися власні традиції, норми взаємин, характер і стиль поведінки. Їх треба берегти, культивувати і примножувати – це те, що згуртовує нас, творить обличчя “Тризуба” і приваблює до нас людей.

Ми з вами об’єдналися в націоналістичну організацію для продовження справи ОУН, для завершення української національної революції, для створення в умовах незалежності української національної держави, вимріяної багатьма поколіннями борців: Української Соборної Самостійної Держави. Тільки на шляху до цієї мети – виправдання нашого існування. Позаду нас – могили наших побратимів, попереду велика мета. Здобудемо Українську Державу або згинемо в боротьбі за Неї!

Ми хочемо перемогти, ми можемо перемогти, ми – переможемо!

І хай допоможе нам Бог!

Слава Україні! Героям Слава!