(29.11.1965 – 09.12.2015)

Мужчиль Олег Володимирович народився 29 листопада 1965 року у місті Донецьк, Україна.

Батько: Мужчиль Володимир Іванович, офіцер ГРУ МО СРСР.

Мати: Мужчиль Людмила Іванівна, вчитель хімії.

У 1985 році Олег Мужчиль закінчив Великоанадольський лісовий технікум за спеціальністю «технік-лісовод». Звідси і походить його псевдо «Лісник».

З дитинства займався єдиноборствами: спочатку вивчав САМБО під керівництвом батька – офіцера, а з 1978 року – карате під керівництвом майстра спорту і неодноразового чемпіона України з карате та рукопашного бою П.П.Шерекіна. Працював інструктором рукопашного бою в органах МВС, а також входив, під керівництвом П.П.Шерекіна, що був у той час головним інструктором спецназу МВС України, в інструкторську групу з підготовки співробітників українських антитерористичних підрозділів. Також був членом каскадерської групи «Циклон», яка знімалася, зокрема, у фільмах «Секретний фарватер» і «Таємниця мадам Вонг».

З 1987 по 1989 жив у Бурятії, де працював за фахом у місцевому лісгоспі. Одночасно навчався у Іволгінському дацані (буддійський монастир у с. Верхня Іволга). У цей період доповнює свої навички у єдиноборствах, знання східної медицини під керівництвом мандрівного буддійського монаха етнічного тибетця Чойчена Дордже, з яким познайомився у Бурятії.

У 1989 році приймає чернечий сан буддійського монаха та отримує духовне ім’я Дорже Жамбо. Йому надаються повноваження буддійського вчителя з метою розвитку буддизму в Україні.

У 1991 році Олег Мужчиль повертається до України. Протягом 1991-1993 років приймав участь у діяльності Кальміуської паланки Українського козацтва. У цей же час О.В.Мужчиль займається розвитком буддизму в України – створює Буддійський духовний Орден «Лунг-Жонг-па в Україні» (Хранителі Заповідей), започатковує перший в Україні буддійський монастир «Шейчен-лінг» (Обитель Великого Знання) і очолює ці релігійні організації до самої смерті.

Приймав участь у Чеченській війні на боці військ Республіки Ічкерія. Був особисто знайомий із Джохаром Дудаєвим, Зелімханом Яндарбієвим, Шамілем Басаєвим.

Керував диверсійним підрозділом з монахів-буддистів в складі загону Шаміля Басаєва. Підрозділ діяв автономно за домовленістю з Басаєвим.

В «Тризубі» з 1995 року. Організаційне звання – сотник, керівник Служби безпеки «Тризуба» по Донбасу (Донецька, Луганська області). Перебуваючи на цій посаді, тримав руку на пульсі політичного та кримінального життя даного регіону. Брав участь в дуже багатьох закритих націозахисних акціях, як на території даних областей, так і на території інших областей України.

Брав участь в охороні другої і третьої Прощі в Зарваниці. Проводив закриті спеціальні вишколи (розвідка, контррозвідка, безпека, мінно-підривна справа). В середині 90-их років провів диверсійну операцію на території Росії. Також, в ці роки допомагав білоруській опозиції в її боротьбі з режимом Лукашенка.

Під час «Помаранчевої революції» був одним з організаторів і забезпечував охорону і безпеку донецького майдану. Саме завдяки йому організація знала місце, час і кількість кримінальників, котрих Янукович відправив з Донецька в Київ.

До початку подій на Майдані 2013-2014 рр. проводив тризубівські вишколи та брав участь у націозахисних акціях на терені Донбасу. Брав активну участь у революційних подіях, зокрема в Донецьку. Ділився знаннями та навичками на перших вишколах у навчальних центрах Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».

З 27 грудня 2014 року до 31 серпня 2015 року був командиром 1-го відділу розвідки ДУК ПС.

Разом зі своїми бійцями виконував розвідувальні та розвідувально-диверсійні завдання на території ворога. Давав координати ворожих цілей для нашої артилерії, знаходячись у безпосередній близькості до противника.

Деякі автономні групи друга «Лісника» діяли на окупованих територіях. Сам він виїжджав для розвідувальної роботи навіть на територію РФ.

Загинув 09 грудня 2015 року в місті Києві у нерівній сутичці з силовиками СБУ, котрі виконували злочинний наказ режиму Порошенка.

Сфера зацікавлень: історія, філософія, релігієзнавство, ідеологія, політологія, нетрадиційна медицина, етнографія, спеціальні знання. Мав величезну бібліотеку.

Посмертно нагороджений відзнакою Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор” «Бойовий Хрест Корпусу».