(10.04.1963 – 31.01.2017)

Анатолій Філіпас народився у Краснопавлівці Лозівського району, що на Харківщині, 10 квітня 1963 року. Вважав, що прізвище козацьке, але перекручене – має бути «Хвиліпас».

Один із перших у своєму селищі активно включився в українське національне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х років. 1990-го року, коли СРСР доживав свої останні часи, Анатолій демонстративно пройшов селищем із синьо-жовтим прапором в руках.

Брав участь у встановленні Пам’ятного Хреста «Героям України» (Гайдамацького) в 1990-1991 роках у Лозовій. Анатолій приїхав у вишиванці, із синьо-жовтим прапором. На встановлення тоді з’їхалися гості з Києва, Харкова, Дніпра, Полтави, Івано-Франківська.

Був одним із трьох активістів Руху (НРУ) у Краснопавлівці, потім брав участь у патріотичній організації УНА-УНСО, пізніше долучився до Всеукраїнської громадської спортивно-патріотичної організації «Тризуб» ім. С.Бандери. Був призначений заступником командира Харківського загону «Тризуба», мав організаційне звання сотника.

Їздив на вишколи, націозахисні акції, меморіальні заходи. Організовував вишкільні (навчальні) табори для молоді біля Краснопавлівського водосховища. Учасники згадують, що виявляв велику турботу про учасників.

Також брав активну участь в організації поїздки дітей із Лозівщини на Західну Україну – аби малі лозівчани подивилися як там святкується Великдень, познайомилися із місцевими звичаями, культурою, знайшли нових друзів. Тоді поїхало 62 дитини, зокрема і з Краснопавлівки.

Сотник «Анатоль» (саме так він просив щоб його називали і саме так представлявся), Філіпас «Кармелюк» брав участь у Придністровському конфлікті, мав поранення.

Організував захоплення Харківської обладміністрації в 93 році на знак протесту проти вивішування прапору РФ на її флагштоці.

На річницю жовтневого перевороту в 94 році брав участь у силовому протистоянні з демонстрацією комуністів біля пам’ятника Лєніну в Харкові в складі зведеного загону Харківського і Дніпропетровського «Тризубу». Як зізнавався начальник обласного управління МВС у Харківській області, Філіпас був його нічним кошмаром…

На весні 95 року брав участь в акції прямої дії в Кривому Розі коли силами Дніпропетровського і Харківського «Тризубу» Організація примусила криворізьку прокуратуру звільнити і порушити кримінальну справу проти працівників міліції, котрі побили одного з криворізьких «тризубівців».

Влітку 1995 року в складі зведеного загону Наддніпрянського Коша «Тризуба» ім. С.Бандери брав участь в двотижневому пропагандивному поході в Крим.

Перед поїздкою на Прощу в Зарваницю в 1996 році в результаті провокації влаштованої спільно міліцією і СБУ група «тризубівців», в тому числі і Філіпас, були затримані, але завдяки заходам вжитим Організацією він відсидів тільки один рік замість шести за статтею, яка йому інкримінувалася.

Був веселий, товариський відзначався хоробрістю аж до безрозсудства. Мав досить складний характер. Його згадують як людину, котра встигла зробити свій внесок у становлення українського національного руху, як вірного й принципового побратима, який не боявся говорити про відродження України попри нерозуміння майже всіх оточуючих.

31 січня 2017 року Анатолій Філіпас помер, похований у Краснопавлівці.