(03.03.1945 – 15.07.2019)
Народився в с. Мушкатівка Борщівського району Тернопільської області.
З 1989 року включився в національно-визвольну боротьбу за Незалежність України. Активний член Української Гельсінської Спілки, районної організації Народного Руху України, був Головою Борщівського районного Проводу Конгресу Українських Націоналістів.
У 1995 році, вступив в лави «Тризубу» ім. С.Бандери. Призначений командиром районного загону.
Брав безпосередню участь у процесі декомунізації суспільного життя району та області. Активний учасник підготовки та проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року. У 1996 році призначений фінансовим референтом Організації. Забезпечував продуктами, транспортом, пальним та фінансами організаційні вишколи, рейди та прощі у Зарваницю. Протягом кількох років здійснював шефство над протипожежним катером U722 «Борщів» ВМС України.
Організовував мітинги, пікети, перекриття доріг, блокування роботи держустанов. За свою активну діяльність неодноразово переслідувався антиукраїнським режимом, піддавався репресіям. Двічі сидів в чортківській тюрмі і двічі, завдяки тиску громадськості, був звільнений. У липні 1997 року, коли Євген Філь та Віталій Применко перебували у тюрмах, а Івана Суту судили показовим судом в Тернополі, Організація переховувала друга Грома, від неминучого арешту, до весни 1998 року.
Вже будучи важко хворим, він постійно долучався до організаційних справ.
Тризубівці постійно відвідували друга Грома, коли він остаточно був прикутий до лікарняного ліжка.
Євген, один з небагатьох, хто був живою легендою бандерівського «Тризуба».
Організаційне звання — майор.