(05.09.1954 – 20.02.2020)

Українець, націоналіст, християнин.

Член-засновник ВО «Тризуб» ім. С.Бандери. Організаційне звання – «майор».

Народився 5 вересня 1954 р., в селі Верчани Стрийського району на Львівщині.

Освіта вища. Закінчив Львівський політехнічний інститут.

У 1982 році воював в Афганістані.

Після строкової служби, закінчив Львівське пожежно-технічне училище. Працював в системі МВС. Учасник національно-визвольної боротьби 1989-91 рр. Після здобуття Незалежності, створив у Стрию «Чоту порядку».

Коли, у 1993 році, на базі дрогобицького загону УНСО Василь Іванишин, за завданням СБ ОУН, створив перший загін, який тоді іменувався ГСПО «Тризуб» ім. С.Бандери, до нього потягнулося майбутнє членство з інших міст.

Степан Різник на базі своєї чоти, з дозволу Василя Іванишина, створив Стрийський загін «Тризуба». Це був другий загін в організаційній структурі.

Обрав собі організаційне псевдо «Олексій», в честь свого родича, котрий загинув в лавах УПА.

Незабаром було створено загони в Самборі та Старому Самборі, виникли ініціативні групи в Тернополі, Івано-Франківську та Чернівцях. Другу Степану доручено керувати новоствореним куренем на базі цих загонів. Обіймав посаду Курінного (1993 – 1996 рр.)

Друг «Олексій» брав активну участь у діяльності Організації, проводив перший спільний організаційний вишкіл в Карпатах.

Поїздки загонів «Тризуба» в Луцьк, Тернопіль, Хмельницький, Львів та двічі в Київ на Установчий Великий збір «Тризуба» та святкування Покрови, відбувалися під його командуванням.

Мав всеохопний талант. Професійно володів рукопашним боєм. Писав вірші, складав до них мелодію, прекрасно грав на гітарі та співав. Також чудово, хоча без художньої освіти, професійно малював. Розписував церкви, які масово будувалися та реставрувалися після повалення СРСР.

Друг «Олексій» є автором тризубівського похідного маршу «Чуєш кроком штурмовим, марширують дружини», з яким Організація крокувала по всій Україні.

Був учасником подій на обох Майданах. Виступав зі сцени зі своїми бардівськими патріотичними піснями під час революційних подій 2013-2014 рр.

Був одружений. Виховав двох дітей та мав шестеро онуків.

Проживав в селі Долішнє на Стрийщині.

Відійшов у вічність 20 лютого 2020 року.