(11.12.1962 – 15.11.2014)
Народився в націоналістичній родині у с. Великі Гаї Тернопільського району, Тернопільської області, куди батьки повернулися з концтаборів НКВС.
Сотник Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. С.Бандери.
Служив у десантних військах.
Брав активну участь у національно-визвольній боротьбі, в яку, разом з батьком та двома братами, включився у 1989 році, в лавах Народного Руху України. Неодноразово їздив у Прибалтику за літературою, забороненою на той час КГБ. Брав участь у святкуванні 500-річчя козацтва у Запоріжжі в 1990 році.
Був активним учасником у підготовці Референдуму 1 грудня 1991 року.
У Тернопільський міський загін «Тризубу» вступив у 1997 році, під час масових репресій влади проти Організації. Виконував особливі завдання на той час Головних командирів «Тризубу» др. Яструба і др. Афганця та був досвідченим водієм.
Після присвоєння організаційного звання «сотник», призначений командиром Тернопільського обласного загону.
Під час т.зв. касетного скандалу 2001 року, з невеликим загоном, підібраним з досвідчених тризубівців, розігнав колону комуністів, біля виходу із станції метро Хрещатик, яку охороняли беркутівці.
Остання акція друга Граніта – участь у карпатському спеціалізованому вишколі, організованому Вітром, Круком, Тихим та Бескидом у серпні 2014 року.
Після важкої хвороби помер, так і не здійснивши своєї мрії – потрапити на фронт російсько-української війни у складі Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор».