На крові героїв народжуються нові покоління борців.
Господи, Боже наш! Царю над царями! Царю неба і землі, твердиня мого життя! Перед Тобою, що дозволив мені дожити до дня сьогоднішнього, складаю я звіт. Господи мій, перед Тобою і Твоїм поглядом мої зобов’язання і справи… Дозволь мені бути першим у Святій Битві в цей день, не залишай мене ні в прямуванні по шляху істинному, ні в помислах.
Зміцни в мені любов до моєї Нації, щоби міг я в її інтересах і навіть проти її волі рятувати її від Твоїх ворогів.
Господи мій, ниспошли мені щастя дожити до Перемоги, але якщо це занадто багато, то сподоби мене козацької смерті, дай мені можливість померти за Тебе й Україну, щоб душа моя могла служити Тобі во віки віків, а моя кров щедро оросила поля моєї Батьківщини; щоб ті, хто прийде після нас, звернувши свій погляд на наші справи і могили, могли сказати: “Вони впали за Бога, Україну, Свободу…”
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
(20.02.1971 - 23.11.2022)
Буковині, в Глибокій, Чернівецької області. Навчався в Глибоцькій загальноосвітній школі.
1996 року вступив до “Тризуба” імені Степана Бандери.
В армії служив у десантно-штурмовій бригаді.
У складі “Тризуба” брав участь в багатьох націозахисних акціях як всеукраїнського, так і місцевого значення. Значною справою за його участі був захист Чернівецького машинобудівного заводу від захоплення криміналітетом, на боці якого тоді виступила міліція. Багато років був в щорічній охороні прощі на Зарваниці. Був активним і дієвим учасником у першому і другому Майданах.
...
(15.05.1982 - 29.12.2021)
Народився 15.05.1982 року в селі Пряжів, у Житомирській області. 1997 року закінчив в пряжівській школі 9 класів і того ж року поступив до Житомирського агротехнічного коледжу. У вересні 2000 року кинув навчання.
З ранніх років був активним учасником “Пласту”, потім “УНСО”. На початку 2000-х років вступив до “Тризуба”.
Був заступником курінного у курені “Русичі”, командиром Житомирської сотні. Мав організаційне звання хорунжий.
Брав безпосередню участь у всіх визначних силових націозахисних акціях “Тризуба”, а також у вишкільних та пропагандивних акціях як на території своїх сотні і куреня, так і по всій Україні. Зокрема, активно діяв під час Помаранчевої революції, багато років брав участь в охороні прощ у Зарваниці.
...
(07.02.1972 – 10.05.2020)
Народилася Ольга Нікішина (Тихоступ) 7 лютого 1972 року в м. Полтаві.
В 1993 році закінчила Кіровоградський державний педагогічний інститут ім. В.К.Винниченка, факультет фізичного виховання (спеціальність – фізичне виховання).
В 2007 році закінчила Харківську національну академію міського господарства, факультет заочний (спеціальність – економіка підприємства). Отримала диплом з відзнакою.
Почесний донор України, кандидат в майстри спорту з баскетболу, інструктор-методист з оздоровчої фізкультури та коригувальної гімнастики, масажист лікувального та класичного масажу.
...
(05.09.1954 – 20.02.2020)
Українець, націоналіст, християнин.
Член-засновник ВО “Тризуб” ім. С.Бандери. Організаційне звання – “майор”.
Народився 5 вересня 1954 р., в селі Верчани Стрийського району на Львівщині.
Освіта вища. Закінчив Львівський політехнічний інститут.
У 1982 році воював в Афганістані.
Після строкової служби, закінчив Львівське пожежно-технічне училище. Працював в системі МВС. Учасник національно-визвольної боротьби 1989-91 рр. Після здобуття Незалежності, створив у Стрию “Чоту порядку”.
Коли, у 1993 році, на базі дрогобицького загону УНСО Василь Іванишин, за завданням СБ ОУН, створив перший загін, який тоді іменувався ГСПО “Тризуб” ім. С.Бандери, до нього потягнулося майбутнє членство з інших міст.
...
(03.03.1945 – 15.07.2019)
Народився в с. Мушкатівка Борщівського району Тернопільської області.
З 1989 року включився в національно-визвольну боротьбу за Незалежність України. Активний член Української Гельсінської Спілки, районної організації Народного Руху України, був Головою Борщівського районного Проводу Конгресу Українських Націоналістів.
У 1995 році, вступив в лави “Тризубу” ім. С.Бандери. Призначений командиром районного загону.
Брав безпосередню участь у процесі декомунізації суспільного життя району та області. Активний учасник підготовки та проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року. У 1996 році призначений фінансовим референтом Організації. Забезпечував продуктами, транспортом, пальним та фінансами організаційні вишколи, рейди та прощі у Зарваницю. Протягом кількох років здійснював шефство над протипожежним катером U722 “Борщів” ВМС України.
...
(17.05.1960 – 19.03.2019)
Леонід Підлипчук народився 17 травня 1960 року в м. Дніпро (окупаційна назва Дніпропетровськ) в робітничій родині, батьки Дмитро Петрович і Марія Харитонівна.
Навчався в школі № 92 міста Дніпро, закінчив 10 класів в 1977 році, з 1978 року навчався в ГПТУ № 18 міста Дніпро за спеціальністю “автокранівник”. Після служби (21.11.1978 – 10.11.1980) в радянській армії працював за спеціальністю.
З початком процесів Національного Відродження активно включився в суспільно-політичну діяльність, член УГС, НРУ, “Просвіти”, УРП, обирався депутатом Дніпродзержинської міської ради від демократичних сил в 1990-94 роки. Член Спілки Офіцерів України, один із засновників СОУ міста Кам’янське (окупаційна назва Дніпродзержинськ).
...
(25.02.1957 – 24.01.2019)
Народився 25 лютого 1957 року в селі Заланів Рогатинського району на Івано-Франківщині, де проживав усе своє життя.
Друг Олексій продовжив традицію своїх батьків, членів українського підпілля ОУН-УПА, політв’язнів радянських концтаборів. Будучи ідейним, жертовним та відповідальним українцем вступив у ряди ОУН(б) і, за її завданням, починаючи з 1994 року, розбудовував Карпатський курінь “Тризубу” ім. С.Бандери та вміло командував ним на посаді Курінного.
Входив свого часу до складу Центрального Проводу та Головної Ради “Тризубу”.
...
(24.10.1979 – 04.10.2017)
Христенко Василь Леонідович народився в с. Курилівка, біля міста Кам’янське Дніпропетровської області.
У 1986 році пішов до СШ № 2 м. Кам’янського, в 14 років захворів на лейкоз, через що змушений був продовжувати навчання дистанційно на базі СШ №15. Після закінчення навчання вступив до ПТУ № 24 за спеціальністю муляр-штукатур.
На хвилі протестних акцій “Україна без Кучми” вступає до лав Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. С.Бандери і відразу ж активно включається в її діяльність. Брав участь в усіх місцевих акціях як пропагандивних так і націозахисних, та акціях прямої дії. Також долучався до всеукраїнських акцій, брав участь в “Помаранчевому Майдані”, неодноразово затримувався міліцією за розгони комуністичних шабашів. Брав участь в охороні Всеукраїнської прощі в Зарваниці в 2003 та 2004 роках, там же був заприсяжений. Брав участь у святкуванні 10-ї річниці створення Організації у Львові.
...
(28.07.1987 – 10.07.2017)
Левицький Андрій Андрійович народився в с. Прошова Тернопільського району Тернопільської області 29 липня 1987 року. Після закінчення школи у рідному селі поступив у Галицький коледж в м. Тернополі, де провчився пів року. В той же час у віці 14 років долучається до Всеукраїнської Організації "Тризуб" ім. С. Бандери. Брав активну участь у Помарчевій Революції, коли тризубівці виконували функцію охорони на Майдані. За 10 років перебування у лавах "Тризубу" був підвищений до поручника організації та був офіцером, відповідальним за розбудову загонів в Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській областях. ...
(10.04.1963 – 31.01.2017)
Анатолій Філіпас народився у Краснопавлівці Лозівського району, що на Харківщині, 10 квітня 1963 року. Вважав, що прізвище козацьке, але перекручене – має бути «Хвиліпас».
Один із перших у своєму селищі активно включився в українське національне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х років. 1990-го року, коли СРСР доживав свої останні часи, Анатолій демонстративно пройшов селищем із синьо-жовтим прапором в руках.
Брав участь у встановленні Пам’ятного Хреста «Героям України» (Гайдамацького) в 1990-1991 роках у Лозовій. Анатолій приїхав у вишиванці, із синьо-жовтим прапором. На встановлення тоді з’їхалися гості з Києва, Харкова, Дніпра, Полтави, Івано-Франківська.
...
(29.11.1965 – 09.12.2015)
Мужчиль Олег Володимирович народився 29 листопада 1965 року у місті Донецьк, Україна.
Батько: Мужчиль Володимир Іванович, офіцер ГРУ МО СРСР.
Мати: Мужчиль Людмила Іванівна, вчитель хімії.
У 1985 році Олег Мужчиль закінчив Великоанадольський лісовий технікум за спеціальністю «технік-лісовод». Звідси і походить його псевдо «Лісник».
З дитинства займався єдиноборствами: спочатку вивчав САМБО під керівництвом батька – офіцера, а з 1978 року – карате під керівництвом майстра спорту і неодноразового чемпіона України з карате та рукопашного бою П.П.Шерекіна. Працював інструктором рукопашного бою в органах МВС, а також входив, під керівництвом П.П.Шерекіна, що був у той час головним інструктором спецназу МВС України, в інструкторську групу з підготовки співробітників українських антитерористичних підрозділів. Також був членом каскадерської групи «Циклон», яка знімалася, зокрема, у фільмах «Секретний фарватер» і «Таємниця мадам Вонг».
...
(16.06.1958 – 01.07.2015)
Зіновій Багрій – підполковник «Крук» – легендарна особистість нашої Організації.
Народився у с. Станків, Стрийського району Львівської області.
З юних літ демонстрував чимало талантів, був здібним і в навчанні, і в спорті, і в багатьох інших сферах. На початку дев'яностих — активно долучається до відродження націоналістичного руху. З 1994 року — член-співзасновник «Тризубу» ім. С. Бандери.
У «Тризубі» харизми друга «Крука» особливо проявилися на ниві вишкільної діяльності. Для багатьох поколінь тризубівців, всеукраїнські вишкільні табори асоціюються насамперед із його постаттю.
...
(11.12.1962 – 15.11.2014)
Народився в націоналістичній родині у с. Великі Гаї Тернопільського району, Тернопільської області, куди батьки повернулися з концтаборів НКВС.
Сотник Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. С.Бандери.
Служив у десантних військах.
Брав активну участь у національно-визвольній боротьбі, в яку, разом з батьком та двома братами, включився у 1989 році, в лавах Народного Руху України. Неодноразово їздив у Прибалтику за літературою, забороненою на той час КГБ. Брав участь у святкуванні 500-річчя козацтва у Запоріжжі в 1990 році.
...
(10.05.1978 – 24.09.2014)
Народився 10 травня 1978 р.Б. у місті Дніпродзержинськ (Кам’янське). У 16 років втратив батька й матір. З рідних залишилася сестра.
В 1996 році вступив до лав Всеукраїнської Організації “Тризуб” імені Степана Бандери. Брав участь в усіх резонансних організаційних акціях по всій території України.
Активно працював у організаційно-кадровій референтурі, докладав зусиль до розбудови Організації та вишколу членства середньої ланки. Мав виняткові дипломатичні здібності, плодом яких було налагодження співпраці з молоддю Меджлісу кримсько-татарського народу.
...
(03.08.1981 – 17.08.2014)
Друг «Орест» народився 03.08.1981 р. у м. Інгулець (тепер складова м. Кривий Ріг) Дніпропетровської обл. у сім’ї Михайла та Валентини.
Навчався в Інгулецькій гуманітарно-естетичній гімназії № 127, яку закінчив 1999 року. Під час навчання у гімназії займався туризмом, грав у КВК. Був членом Малої Академії Наук (секція – географія, краєзнавство), де захистив науково-дослідну роботу за темою «Умови виникнення середньовічного міста Мангуп».
У 1999 році вступив на денне відділення Криворізького педагогічного державного університету на факультет географії, де у 2005 році отримав повну вищу освіту за спеціальністю педагога географа. Ще у шкільні роки долучився до історично-патріотичного гуртка, який зорганізували місцеві політв’язні-націоналісти.
...
(17.06.1984 – 16.08.2014)
Артур Лі народився 17.06.1984 року у м. Самарканд, Узбекистан. Разом зі старшою сестрою, мамою і татом прожив у цьому другому за величиною місті після узбецької столиці до 6 років. Але в 90-х там стало неспокійно. Батько, аби вберегти сім’ю, відправив дружину разом з дітьми до її рідного дому – села Ходовичі на Стрийщині.
У 1999 році закінчив Ходовицьку ЗОШ та поступив на навчання у ВПУ № 8 м. Стрий (нині ДНЗ «ВПУ №8 м. Стрия»), яке закінчив 2002 р.
...
(14.10.1982 – 05.08.2014)
Василь Пашко народився 14 жовтня 1982 року у Львівський області Кам’янко-Бузькому районі, смт. Новий-Яричів. Тут здобув середню освіту, після цього навчався у ВПУ № 29 м. Львів. Отримав диплом слюсара з ремонту автомобілів.
Під час шкільного віку, у 1996 році, вступив в лави Кам’янко-Бузького загону ВО «Тризуб» ім. С.Бандери. Брав активну участь в різних організаційних акціях та пройшов багато тризубівських вишколів, де проявив себе гідним бійцем «Тризуба».
...
(06.03.1986 – 26.07.2014)
Народився 06.03.1986 в м. Чернігів. Українець.
У 2003 році закінчив Чернігівську загальноосвітню школу № 21.
В 2008 закінчив Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка та здобув кваліфікацію вчителя історії, практичного психолога у закладах освіти.
З жовтня 2008 р. по липень 2009 р. проходив строкову службу в 95-й аеромобільній бригаді (Житомир). Тим, що є десантником дуже пишався.
З 2009 р. до 2014 р. працював інспектором охорони в м. Київ. Проживав в Чернігові. Продовжував займатися громадською роботою.
...
(28.05.1950 - 15.03.2012)
15 березня 2012 р.Б. після тривалої хвороби, на 62-му році життя, близько 18-00, відійшов у Вічність, наш Побратим, ІВАН ВАСЮТА (друг Західний).
Друг Іван народився 28 травня 1950 року у Самборі в національно-патріотичній родині. Все своє свідоме життя присвятив боротьбі за кращу долю України. Член ОУН(р), організатор відновлення мережі ОУН в часи незалежності, один з співзасновників ВО "Тризуб" ім. Степана Бандери.
Спочивай з Богом, дорогий друже, ми продовжимо твою Справу. Вічная пам’ять.
(23.09.1951 – 22.10.2011)
22 жовтня 2011 р.Б., після складної багатогодинної операції на серці відійшов у вічність підполковник ВО “Тризуб” ім. С.Бандери Степан Бичек (“Вовк”).
Учасник бойових дій в Афганістані, інвалід ІІ групи, славної пам’яті друг Степан все своє свідоме життя присвятив національно-визвольній діяльності. З 1988-го року він з головою поринув у боротьбу: брав активну участь у створенні Варти Руху, Соціал-Національної Партії України, член ОУН. У 1993 році був одним з творців ВО “Тризуб” ім. С.Бандери. Учасник практично всіх організаційних акцій, в якій би частині України вони не відбувалися.
...
(19.07.1989 - 14.08.2011)
Народився в с. Стара Ропа Старосамбірського р-ну Львівської обласлі. Школу закінчив у рідному селі, після 9 класу, вступив до Львівського міжрегіонального вищого професійного училища зв'язку. У 2001 році вступив до лав Організації. Брав участь у всіх організаційних заходах, вишколах, акціях, як регіональних так і всеукраїнських. Зарекомендував себе як дисциплінований націоналіст, добрий християнин, та вірний побратим, був завжди прикладом для своїх друзів. У спілкуванні був щирим, чесним, товариським. Трагічно загинув внаслідок автокатастрофи.
...
(30.09.1980 - 31.07.2011)
Рябий Андрій Вікторович (стрілець «Буревій»), народився 30 вересня 1980 року в м. Чернівці. Освіта середньо-спеціальна, за фахом кухар-кондитер.
Християнин, греко-католик. Одружений, батько двох доньок.
Займався активною націоналістичною діяльністю. У лавах ВО «Тризуб» ім.. С. Бандери з 1996 року, як симпатик, з 2001 року – кандидат в дійсні члени.
Останнім часом в Чернівецькому обласному загоні відповідав за зв’язки з молодіжними групами та організаціями національного спрямування, мав серед них беззаперечний авторитет.
...
(1978 - 2011)
Народився в селі Іскра, Великоновосілківського району Донецької області. Під час зимових репресій по телефону зв’язався з Організацією, і висловив бажання долучитися до боротьби, ставши кандидатом в члени Організації. Будучи тяжко хворим (інвалід 1-ї групи, без рук, практично сліпий, хворий на цукровий діабет) не міг брати фізично участі в діяльності "Тризуба", натомність присвятив всі свої сили на пропаганду ідей націоналізму, та Організації. Поет. Свій талант присвятив Україні. На жаль ми так і не встигли з ним ближче познайомитися через його раптову смерть. ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ.
...
(25.05.1988-12.08.2010)
Народився 25 травня 1988 року в м. Чернігові. Пішов до школи №29 м. Чернігова, навчався в математичному класі. З дитинства мав хист до математики, неодноразово вигравав шкільні олімпіади. В 2005 році вступив до Чернігівського Державного Технологічного Університету. Отримав диплом бакалавра.
В кінці 2005 року став активним прихильником ВО «Тризуб» ім. С.Бандери. Був здоровою, активною людиною, з юнацьких років займався боксом. Брав активну участь у розбудові Чернігівської Національної Громади, пропагував національну ідею в місті. В 2008 році один з не багатьох, хто отримав грамоту «За відбудову християнських святинь Чернігівської єпархії та відродження духовності во славу Української Православної Церкви Київського Патріархату» від Єпископа Чернігівського і Ніжинського Іларіона.
...
(8.03.1967-17.02.2009)
Народився друг Мирослав 8.03.1967р. у селі Підгородці Сколівського району, що на Львівщині. Дитячі роки пройшли у селищі Верхнє Синьовидне, де і закінчив 8 класів середньої школи. У 1975р. закінчив духовий відділ Ужгородського Культосвітнього училища. Служив в м.Мукачево, Після війська працював на різних підприємствах м.Ужгорода.
У 90-х роках занурився у вир національно-визвольної боротьби на теренах Закарпаття.
У 1996р. створив і зареєстрував Закарпатську обласну організацію”Тризуб ім.С.Бандери”. Багато років був її командиром. Брав участь в багатьох пропагандивних, вишкільних, та націозахисних акціях як на терені Закарпатської області, так і на теренах інших областей України. Він був справжнім побратимом, добрим організатором, дисциплінованим підлеглим, справжнім націоналістом, відданим справі Української революції. 17 лютого 2009р. на трасі біля с. Сільце, що перед м. Іршава (Закарпатська обл.) в наслідок зіткнення своїм атомобілем із “фурою” загинув Мирослав Шаламага “Смерічка”
...
(02.02.1986 - 25.09.2008)
Антон Ніконенко народився 2 лютого 1986р. З 2003 по 2007 рік здобув освіту інженер-електрик зі ступенем бакалавра в Чернігівському Технологічному університеті, не був у Чернігові людиною невідомою.
Антон фактично зі шкільних років належав до патріотичних лав чернігівської молоді, цікавився історією, філософією, військовою справою.
Брав активну участь в більшості громадсько-політичних заходів, був переконаним і стійким патріотом. Кілька років поспіль носив чуба і козацькі вуса: всі, хто бачив колоритного хлопця бодай раз під час громадських акцій або в церкві – надалі впізнавали його на вулицях. Можна сказати, що він був уособленням молодіжного патріотизму Чернігова.
...
(23.03.1944 - 08.05.2007)
Народився 23 березня 1944 року у селі Зелений Гай (до перейменування – Угерці Винявські) Городецького району у родині столяра. Батько – Іванишин Петро Васильович (1905 р.н.) цеховий столяр, керівник кущового відділу служби безпеки ОУН-р. Мати – Іванишин Катерина Миколаївна (1917 р.н.) зв’язкова ОУН-р.
У 1958 р. із відзнакою закінчив Мильчицьку семирічну школу. Згодом закінчив вечірню школу у м. Рудки. З 14 років працював будівельником у Львові. Три роки служив в армії, закінчив службу у званні старший сержант.
...
(14.03.1970 - 28.07.2005)
Народився в с. Високе, Монастириського району Тернопільської області. Після 8-го класу поступив в Бучацьке ПТУ, професія тракторист. До армії працював у колгоспі.
1988-90 роки - служба в рядах збройних сил у Групі Радянських Військ в Німеччині. Після армії працював на комбайновому та фарфоровому заводі.
На початку 90-х активно включився в національно-визвольну боротьбу.
В 1994 році одружився. Мав синів Романа, Івана-Віталія та доньку Юлію.
З 1995 року член ГСПО "Тризуб" ім. С.Бандери. Займав пост командира Підгаєцького р-ну Тернопільського обласного загону. Організаційне звання - хорунжий.
...
(26.06.1929–14.10.2002)
Народився у селі Одрехів на Лемківщині. У 1944 році помер батько. Внаслідок сумнозвісної операції «Вісла» мати і шестеро дітей родини змушені були залишити рідну домівку й переїхати на Тернопільщину у віддалений хутір. Праця, книжка і надзвичайна наполегливість формували характер Євгена Гнатика. Початкову освіту здобув у польській школі, середню у смт. Скала-Подільська на Тернопільщині. Згодом вчився у зооветеринарному технікумі, закінчив бухгалтерські курси, водночас працював в обласному статистичному управлінні економістом на заводі газової апаратури. Заочно вчився у Київському інституті народного господарства. 1968 року отримав диплом економіста й обійняв на заводі посаду заввідділом економіки. У 1991 році Євген Гнатик прийшов працювати у видавничу фірму «Відродження».
...
(15.4.1942 – 9.10.2002)
Організаційне звання сотник. Народився у селі Руда на Ходоровщині Львівської області у родині українських націоналістів. Його батько Йосип був активним учасником національно-визвольного руху ОУН-УПА, членом «Просвіти». Журналіст за освітою. Петро Бобик працював на Хмельниччині, Львівщині: у 1985 році був відповідальним секретарем Дрогобицької організації книголюбів.
21 листопада 1991 року з кооперативу створеного за сприяння організації книголюбів, виникла видавнича фірма «Відродження», Президентом якої став Петро Бобик. Видано 240 книжок накладом понад 2,5 мільйона та понад три мільйони листівок, плакатів, буклетів, календарів. Саме фірма «Відродження» стала першим і найпотужнішим центром видання національно-патріотичної, політологічної та історичної літератури, якої дуже бракує Україні. Петро Бобик був активним учасником усіх національно-демократичних процесів, що наближали день проголошення незалежності України. Він був українським націоналістом, а тому не міг залишатися осторонь боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу і став у ряди Всеукраїнської Організації «Тризуб» імені Степана Бандери. Сотника «Тризуба» Петра Бобика тризубівці завжди любили і поважали, дослухалися до його мудрих порад, з радістю чекали нових книжок, які він видавав у «Відродженні». Його пам’ятають і люблять як надзвичайно цікаву, виважену, добру, чуйну людину, яка ставила інтереси нації та держави вище своїх особистих.
...
08.05.1977 – 06.06.2001)
Псевда «Сова», «Гонта». Учасник національно-визвольного руху на Січеславщині. Народився у місті Кам’янське (Дніпродзержинськ) на Січеславщині (Дніпропетровська обл.).
Друг «Гонта» прийшов в Організацію в 1995 році і брав найдієвіше участь у її розбудові і становленні на Січеславщині.
Він був з нами в усіх пропагандивних і націозахисних акціях, які проводила Організація. В т.ч. на охороні Всеукраїнських прощ у с. Зарваниця Тернопільської області, в Кримському поході (1995), розгоні комуністичного шабашу в Запоріжжі (1995), антикомуністичних акціях на теренах Придніпров’я та інших регіонах України. Пройшов всі щаблі організаційної ієрархії від шеренгового до командира Кам’янської чоти в ранзі хорунжого.
...
(1950 – 20.06.1997)
Псевдо «Залізний». Відомий діяч українського національно-визвольного руху. Народився 1950 року в місті Прокоп’євську Кемеровської області Росії у репресованій більшовицькою системою сім’ї за національно-визвольну боротьбу середини 20-го ст. Після її повернення в Україну закінчив середню школу, здобув вищу медичну освіту.
Впродовж декількох років очолював санітарну службу Горохівського р-ну. Перебуваючи в рядах Організації українських націоналістів та Конгресу українських націоналістів весь вільний час віддавав громадсько-політичній діяльності. Був ініціатором створення низки націоналістичних молодіжних громадських організацій.
...
(9.3.1814 -10.3.1861)
Ідеолог та символ українського націоналізму, видатний український поет, прозаїк, художник. Народився у с. Моринці (Черкаська обл.) у багатодітнй кріпацькій сім’ї. Родовід походить із збіднілої козацької родини. Рано залишився сиротою. Наймитував та вчився грамоти у дяка Петра Богорського. З 1828 року у “козачках” в дворі поміщика Енгельгарда. На початку 1831р. прибув до Петербурга, де був відданий на чоритирічне навчання до художника В. Ширяєва. 22.4.1838р. Шевченко викуплений з кріпацтва. Протягом 1838-1845 років навчався в Петербурзькій академії мистецтв. У 1840 році у Петербурзі вийшла збірка його поезій “Кобзар”. У 1843, 1845 та 1846 р.р. тричі відвідував Україну. У 1845-46 р.р. працював у Київській археографічній комісії. З 1846 року член Кирило-Мефодіївського братства. 5.4.1847р. заарештований та відправлений до Петербурга. 30.5.1847р. поета засуджено до заслання рядовим солдатом в окремий Оренбургський корпус з резолюцієї Миколи І “під найсуворіший нагляд із забороною писати й малювати”.. перебував на засланні до 1857 року. У 1858 році прибув до Петербурга, де включився у місцеве громадське й культурне життя. У травні 1859 року отримав дозвіл виїхати в Україну. У липні 1859 року знову заарештований та відправлений до Петербургу. Помер 10.03 1861 року.
...