Юлій Васиян

(12.1.1894 - 1953)

Український політичний діяч, ідеолог Організації українських націоналістів. Учасник Першої світової війни, старшина Українських Січових Стрільців. Брав участь в українських національно-визвольних змаганнях 1917-21. У середині 1920-х поряд із С. Охримовичем, І. Габрусевичем, Д. Кравцівим, В. Діденком став організатором і провідним членом перших молодіжних націоналістичних організацій – «Групи Української державницької молоді» та «Групи Української національної молоді». 1927-28 займався підготовкою Конференцій українських націоналістів у Берліні й Празі. В лютому 1929 на І-му Конгресі українських націоналістів Вассиях обраний заступником голови Конгресу. Виступив одним із засновників ОУН. Був обраний членом та теологічним референтом Проводу ОУН. Співпрацював у періодичних виданнях – «Розбудова нації», «Український голос» та інших. Під час процесу «Конгресівців», який польська влада влаштувала над шістьма учасниками Конгресу Українських Націоналістів у Відні, засуджений до 4-х років тюрми. Вассин був в’язнем польських і німецьких таборів. У післявоєнний час жив на еміграції в США. Помер і похований у Чикаго. Вассин написав ряд праць, в яких виклав і розвинув ідейні засади українського націоналізму: «До головних засад націоналізму» (1928), «Ідеологічні основи українського націоналізму» (1929), «Змаг основ» (1940).