Радість творчого життя
Зенон КОССАК
Радість життя, сила життєвої радости – це справа внутрішньої суті людини, її характеру, її життєвої постави, її світогляду, сили, її творчих потенцій-спроможностей і волі.
Твердять, що людина носить у собі свою радість, що тільки від неї самої залежить, чи житиме вона в радості чи ні. Здається – це твердження дасть нам змогу зрозуміти ці вдачі, що серед найтрудніших життєвих ускладнень і ударів не затрачують погоди духа.
Це тому, що навіть в обличчі смерти великі героїчні постаті були осяяні яснотою і промінювали радістю; тому римляни, виплекуючи чистий героїзм “солодко й гарно” (“дульце ет декорум”) гинули за батьківщину, кристалізуючи етичні й естетичні первні суспільного життя; тому Святослав Завойовник ясно зустрічав найбільшу небезпеку, що йшла від ворогів і дав нам приклад бойово-лицарського стилю життя. Тих людей насичувала природня сила радости й пристрасть життя, їх оп`янювала свідомість, що можуть творчо проявлятися і своїми внутрішніми вартостями карбувати основи кращого порядку світа. Вони розуміли життя, як напір накопичених сил до творчости. Багатство творчих сил, що мали їх у собі – робило їх непосидючими і динамічними, здобувчими й невгнутими героями життя. Нічого дивного, що на них тужливо споглядає сучасна пасивна й залякана людина, що під напором ворогів попадає в пригнічення й моральну резиґнацію.
Сильний життєвий та ідеєю творчости обоснований світогляд, що його голосить націоналізм, дає змогу покласти тривкі основи під справжню радість життя.
Філософія націоналізму твердить, що життя – це боротьба, що є воно вічним ростом, вічним ставанням у безконечну досконалюючу вісь. Людина має в собі Богом дані творчі потенції, що їх мусить розвивати до найбільшої досконалости, плекаючи кращі вартості в собі і виявляти їх, створюючи кращу дійсність і кращий стиль життя. Людина є покликана до життя, щоб сповнити певну творчу ролю. Гідне сповнення творчого завдання – робить наше життя кращим і радісним, хоч як трудно проходило би змагання з противенствами. Радість життя в боротьбі й тяжких зусиллях є прикметою вищих людей і своєрідних аристократів життя.
Коли б ви все пам’ятали про потребу бути творчими і вічно прагнули розвивати свої творчі вартості, щоб наситити ними світ і підносити його.
Коли б ви, спрагнені творчого вияву, були невгнуті і без хитань простували до цілей, але ж впарі з тим були беззависні й шляхетні в суперництві.
Коли б ви уміли дати оцінку вартостей і гідно признати вагу й вищість ваших співзмагунів. Ваша закоханість у кращих вартостях і кращій творчості мусить бути така велика, щоб уміли ви признати їх у тих, що їх хочете перевищити.
Перевищуйте суперників і старайтеся, щоб, зберігаючи чистоту своєї совісти і моральну силу своєї душі, уміли гідно цінити тих, що є вищі від вас у своїй суті. Це таке важне в суспільному житті, де гієрархія вартостей і компетенцій рішає про лад і шляхетність взаємовідношень. Хай не бавить вас блискучий ефект у житті, але досконалий творчий чин. Жийте культурою суті, а не культурою форми, чи радше й культурою форми, що має бути виявом суті.
Ви мусите жити прагненням бачити світ кращим, як він є і ввесь молодечий запал і всю потенцію творчих сил віддати здійсненню цього прагнення. У своєму обожанні творчости у всесторонньому розумінні – вмійте цінити носіїв праці – людей, тобто вмійте зберігати пошану до праці чорних рук, праці інтелектуалістів-науковців і мистців, пам’ятаючи, що на життя складається цілість і що найрізнородніша праця виповнює цілість творчого життя людей. Вітайте радісно між собою тих, що навіть найчорнішою працею живуть, – вітайте їх як рівних або вищих собі, бо творча праця є основою гідно сповнюваного життя – а те родить права і робить з людини пана-володаря життя.
Через творчість ідіть до радости життя, хай ця ж радість жене вас до творчого життя і робить вас дужими!
*) Cтаття 3. Коссака з львівського журналу “Дорога” ч.5 за 1937 р., підписана ініціялом К.