IV. СОБОРНІ ПОСЛАННЯ

1. Соборне послання св. апостола Якова

Якова 1

¹ Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!
² Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,
³ знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
⁴ А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.
⁵ А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.
⁶ Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
⁷ Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.
⁸ Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.
⁹ А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,
¹⁰ а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав’яний,
¹¹ бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду… Так само зів’яне й багатий у дорогах своїх!
¹² Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
¹³ Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
¹⁴ Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
¹⁵ Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
¹⁶ Не обманюйтесь, брати мої любі!
¹⁷ Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
¹⁸ Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.
¹⁹ Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.
²⁰ Бо гнів людський не чинить правди Божої.
²¹ Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
²² Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
²³ Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,
²⁴ бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.
²⁵ А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!
²⁶ Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!
²⁷ Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.

Якова 2

¹ Брати мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
² Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й бідар у вбогім вбранні,
³ і ви поглянете на того, хто в шаті блискучій, і скажете йому: Ти сідай вигідно отут, а бідареві прокажете: Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм,
⁴ то чи не стало між вами поділення, і не стали ви злодумними суддями?
⁵ Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?
⁶ А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?
⁷ Хіба не вони зневажають те добре ім’я, що ви ним називаєтесь?
⁸ Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре.
⁹ Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці.
¹⁰ Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає.
¹¹ Бо Той, Хто сказав: Не чини перелюбства, також наказав: Не вбивай. А хоч ти перелюбства не чиниш, а вб’єш, то ти переступник Закону.
¹² Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені законом волі.
¹³ Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.
¹⁴ Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?
¹⁵ Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму,
¹⁶ а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?
¹⁷ Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!
¹⁸ Але скаже хтонебудь: Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх.
¹⁹ Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять.
²⁰ Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?
²¹ Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий був, як поклав був на жертівника свого сина Ісака?
²² Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл?
²³ І здійснилося Писання, що каже: Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим.
²⁴ Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри?
²⁵ Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила?
²⁶ Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва!

Якова 3

¹ Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.
² Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.
³ От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.
⁴ От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.
⁵ Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!
⁶ І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.
⁷ Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,
⁸ та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!
⁹ Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.
¹⁰ Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!
¹¹ Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?
¹² Хіба може, брати мої, фі?ове дерево родити оливки, або виноград фі?и? Солодка вода не тече з солонця.
¹³ Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!
¹⁴ Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,
¹⁵ це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.
¹⁶ Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!
¹⁷ А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.
¹⁸ А плід правди сіється творцями миру.

Якова 4

¹ Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?
² Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,
³ прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.
⁴ Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.
⁵ Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?
⁶ Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
⁷ Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.
⁸ Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
⁹ Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
¹⁰ Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!
¹¹ Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.
¹² Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?
¹³ А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,
¹⁴ ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає!…
¹⁵ Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.
¹⁶ А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!
¹⁷ Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!

Якова 5

¹ А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:
² ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!
³ Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!
⁴ Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!
⁵ Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення.
⁶ Ви Праведного засудили й убили, Він вам не противився!
⁷ Отож, браття, довготерпіть аж до приходу Господа! Ось чекає рільник дорогоцінного плоду землі, довготерпить за нього, аж поки одержить дощ ранній та пізній.
⁸ Довготерпіть же й ви, зміцніть серця ваші, бо наблизився прихід Господній!
⁹ Не нарікайте один на одного, браття, щоб вас не засуджено, он Суддя стоїть перед дверима!
¹⁰ Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння, вони промовляли Господнім Ім’ям!
¹¹ Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий.
¹² А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: Так, так та Ні, ні, щоб не впасти вам в осуд.
¹³ Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми!
¹⁴ Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім’я,
¹⁵ і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.
¹⁶ Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!
¹⁷ Ілля був людина, подібна до нас пристрастями, і він помолився молитвою, щоб дощу не було, і дощу не було на землі аж три роки й шість місяців…
¹⁸ І він знов помолився, і дощу дало небо, а земля вродила свій плід!
¹⁹ Браття мої, коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне,
²⁰ хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває!

2. Перше соборне послання св. апостола Петра

1-е Петра 1

¹ Петро, апостол Ісуса Христа, захожанам Розпорошення: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, вибраним
² із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров’ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир!
³ Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа,
⁴ на спадщину нетлінну й непорочну та нев’янучу, заховану в небі для вас,
⁵ що ви бережені силою Божою через віру на спасіння, яке готове з’явитися останнього часу.
⁶ Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями,
⁷ щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з’явленні Ісуса Христа.
⁸ Ви Його любите, не бачивши, і віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, а вірувавши, радієте невимовною й славною радістю,
⁹ бо досягаєте мети віри вашої спасіння душам.
¹⁰ Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благодать, призначену вам.
¹¹ Вони досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них.
¹² °м відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благовісників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися Анголи.
¹³ Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з’явленні Ісуса Христа.
¹⁴ Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання,
¹⁵ але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні,
¹⁶ бо написано: Будьте святі, Я бо святий!
¹⁷ І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання.
¹⁸ І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків,
¹⁹ але дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти,
²⁰ що призначений був іще перед закладинами світу, але був з’явлений вам за останнього часу.
²¹ Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.
²² Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного,
²³ бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим.
²⁴ Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав’яний: засохне трава то й цвіт опаде,
²⁵ а Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії.

1-е Петра 2

¹ Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
² і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,
³ якщо ви спробували, що добрий Господь.
⁴ Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
⁵ І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
⁶ Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!
⁷ Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,
⁸ і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.
⁹ Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,
¹⁰ колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!
¹¹ Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.
¹² Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.
¹³ Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,
¹⁴ чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.
¹⁵ Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,
¹⁶ як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.
¹⁷ Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
¹⁸ Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
¹⁹ Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.
²⁰ Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б’ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
²¹ Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.
²² Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!
²³ Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
²⁴ Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.
²⁵ Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

1-е Петра 3

¹ Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин,
² як побачать ваше поводження чисте в страху.
³ А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж,
⁴ але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.
⁵ Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам.
⁶ Так Сара корилась Авраамові, і паном його називала. А ви її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жадного страху.
⁷ Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви.
⁸ Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі.
⁹ Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення.
¹⁰ Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу.
¹¹ Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!
¹² Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе!
¹³ І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?
¹⁴ А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся!
¹⁵ А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом.
¹⁶ Майте добре сумління, щоб тим, за що вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихословники вашого поводження в Христі.
¹⁷ Бо ліпше страждати за добрі діла, коли хоче того Божа воля, аніж за лихі.
¹⁸ Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений,
¹⁹ Яким Він і духам, що в в’язниці були, зійшовши, звіщав;
²⁰ вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води.
²¹ Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа,
²² що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися Анголи, влади та сили.

1-е Петра 4

¹ Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити,
² щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.
³ Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах.
⁴ Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають.
⁵ Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!
⁶ Бо на те й мертвим звіщувано Євангелію, щоб вони прийняли суд по-людському тілом, але жили по-Божому духом.
⁷ Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах!
⁸ Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!
⁹ Будьте гостинні один до одного без нехоті!
¹⁰ Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.
¹¹ Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.
¹² Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас.
¹³ Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з’явленні слави Його раділи ви й звеселялись.
¹⁴ Коли ж вас ганьблять за Христове Ім’я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий.
¹⁵ Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник,
¹⁶ а коли як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те.
¹⁷ Бо час уже суд розпочати від Божого дому; а коли він почнеться перше з нас, то який кінець тих, хто противиться Божій Євангелії?
¹⁸ А коли праведний ледве спасеться, то безбожний та грішний де зможе з’явитись?
¹⁹ Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному.

1-е Петра 5

¹ Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з’явитись:
² пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,
³ не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір.
⁴ А коли Архипастир з’явиться, то одержите ви нев’янучого вінка слави.
⁵ Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!
⁶ Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.
⁷ Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!
⁸ Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого.
⁹ Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі.
¹⁰ А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, у?рунтує.
¹¹ Йому слава та влада на вічні віки, амінь.
¹² Я коротко вам написав через Силуяна, як гадаю вірного брата. Закликаю та свідчу, що це Божа благодать правдива, що ви в ній стоїте.
¹³ Вітає вас разом вибрана Церква в Вавилоні, і Марко, мій син.
¹⁴ Вітайте один одного поцілунком любови. Мир вам усім у Христі! Амінь.

3. Друге соборне послання св. апостола Петра

2-е Петра 1

¹ Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
² благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!
³ Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.
⁴ Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.
⁵ Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,
⁶ а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,
⁷ а в благочесті братерство, а в братерстві любов.
⁸ Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
⁹ А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.
¹⁰ Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.
¹¹ Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.
¹² Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.
¹³ Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
¹⁴ знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об’явив був мені.
¹⁵ А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам’яті.
¹⁶ Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.
¹⁷ Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!
¹⁸ І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
¹⁹ І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,
²⁰ бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.
²¹ Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.

2-е Петра 2

¹ А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.
² І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться.
³ І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!
⁴ Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд;
⁵ і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних;
⁶ і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників,
⁷ а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей,
⁸ бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні,
⁹ то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,
¹⁰ а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави,
¹¹ хоч Анголи, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа зневажливого суду на них.
¹² Вони, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,
¹³ і приймуть заплату за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.
¹⁴ °хні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.
¹⁵ Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости,
¹⁶ але був докорений у своїм беззаконні: німа під’яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинила.
¹⁷ Вони джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований морок темряви!
¹⁸ Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.
¹⁹ Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.
²⁰ Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого.
²¹ Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді!
²² Бо їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: Помита свиня йде валятися в калюжу…

2-е Петра 3

¹ Це вже другого листа пишу я до вас, улюблені. У них нагадуванням я буджу вашу чисту думку,
² щоб ви пам’ятали слова, що святі пророки давніше звістили їх вам, і заповідь Господа й Спасителя, що одержали через ваших апостолів.
³ Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями,
⁴ та й скажуть: Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння.
⁵ Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим,
⁶ тому тодішній світ, водою потоплений, згинув.
⁷ А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей.
⁸ Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!
⁹ Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.
¹⁰ День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять…
¹¹ А коли все оце поруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви,
¹² що чекаєте й прагнете скорого приходу Божого дня, в якім небо, палючися, зникне, а розпалені стихії розтопляться?
¹³ Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.
¹⁴ Тож, улюблені, чекаючи цього, попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі.
¹⁵ А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю,
¹⁶ як і по всіх посланнях, що в них він говорить про це. У них є дещо тяжко зрозуміле, що неуки та незміцнені перекручують, як і інші Писання, на власну загибіль свою.
¹⁷ Тож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого в?рунтування,
¹⁸ але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. Йому слава і тепер, і дня вічного! Амінь.

4. Перше соборне послання св. апостола Івана

1-е Iвана 1

¹ Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя,
² а життя з’явилось, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й з’явилося нам,
³ що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами. Спільність же наша з Отцем і Сином Його Ісусом Христом.
⁴ А це пишемо вам, щоб повна була ваша радість!
⁵ А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жадної темряви!
⁶ Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо!
⁷ Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.
⁸ Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!
⁹ Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.
¹⁰ А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!

1-е Iвана 2

¹ Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного.
² Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.
³ А що ми пізнали Його, пізнаємо це з того, коли заповіді Його додержуємо.
⁴ Хто говорить: Пізнав я Його, але не додержує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!
⁵ А хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась. Із того ми пізнаємо, що в Нім пробуваємо.
⁶ А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він.
⁷ Улюблені, не пишу я для вас нову заповідь, але заповідь давню, яку мали від початку: заповідь давня, то слово, що чули його від початку.
⁸ Але нову заповідь я вам пишу, що справді вона в Нім та в вас, що минається темрява, і світло правдиве вже світить.
⁹ Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі.
¹⁰ А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.
¹¹ Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила.
¹² Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його.
¹³ Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого.
¹⁴ Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.
¹⁵ Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,
¹⁶ бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу.
¹⁷ Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!
¹⁸ Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з’явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала!
¹⁹ Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.
²⁰ А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все.
²¹ Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди.
²² Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Отця й Сина!
²³ Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця.
²⁴ Тож, що ви чули з початку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробуватиме те, що ви чули з початку, то й ви пробуватимете в Сині й Отці.
²⁵ А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя.
²⁶ Це я написав вам про тих, хто обманює вас.
²⁷ А помазання, яке прийняли ви від Нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й нехибне, то як вас навчило воно, у тім пробувайте.
²⁸ А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з’явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоромлені Ним під час Його приходу.
²⁹ Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить справедливість, народився від Нього.

1-е Iвана 3

¹ Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав.
² Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з’явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є.
³ І кожен, хто має на Нього надію оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.
⁴ Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх то беззаконня.
⁵ І ви знаєте, що Він був з’явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.
⁶ Кожен, хто в Нім пробуває, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його.
⁷ Діточки, хай ніхто вас не зводить! Хто чинить правду, той праведний, як праведний Він!
⁸ Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Тому то з’явився Син Божий, щоб знищити справи диявола.
⁹ Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога народжений він.
¹⁰ Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!
¹¹ Бо це та звістка, яку від початку ви чули, щоб любили один одного,
¹² не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його праведні.
¹³ Не дивуйтеся, браття мої, коли світ вас ненавидить!
¹⁴ Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.
¹⁵ Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб. А ви знаєте, що жаден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б.
¹⁶ Ми з того пізнали любов, що душу Свою Він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!
¹⁷ А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?
¹⁸ Діточки, любімо не словом, ані язиком, але ділом та правдою!
¹⁹ Із цього довідуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця перед Ним,
²⁰ бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та відає все!
²¹ Улюблені, коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,
²² і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.
²³ І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім’я Сина Його Ісуса Христа, і щоб любили один одного, як Він нам заповідь дав!
²⁴ А хто Його заповіді береже, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнаємо це з того Духа, що Він нам Його дав.

1-е Iвана 4

¹ Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з’явилося в світ.
² Духа Божого цим пізнавайте: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов був у тілі, той від Бога.
³ А кожен дух, який не визнає Ісуса, той не від Бога, але він антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі.
⁴ Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі.
⁵ Вони від світу, тому то говорять від світу, а світ слухає їх.
⁶ Ми від Бога, хто знає Бога, той слухає нас, хто не від Бога, той не слухає нас. Цим пізнаємо Духа правди та духа обмани.
⁷ Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!
⁸ Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!
⁹ Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили.
¹⁰ Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи.
¹¹ Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!
¹² Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.
¹³ Що ми пробуваємо в Ньому, а Він у нас, пізнаємо це тим, що Він дав нам від Духа Свого.
¹⁴ І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.
¹⁵ Коли хто визнає, що Ісус то Син Божий, то в нім Бог пробуває, а він у Бозі.
¹⁶ Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!
¹⁷ Любов удосконалюється з нами так, що ми маємо відвагу на день судний, бо який Він, такі й ми на цім світі.
¹⁸ Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.
¹⁹ Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив.
²⁰ Як хто скаже: Я Бога люблю, та ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?
²¹ І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив!

1-е Iвана 5

¹ Кожен, хто вірує, що Ісус то Христос, той родився від Бога. І кожен, хто любить Того, Хто породив, любить і Того, Хто народився від Нього.
² Що ми любимо Божих дітей, дізнаємося з того, коли любимо Бога і Його заповіді додержуємо.
³ Бо то любов Божа, щоб ми додержували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі.
⁴ Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, віра наша.
⁵ А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус то Син Божий?
⁶ То Той, що прийшов був водою та кров’ю, Ісус Христос. І не тільки водою, а водою та кров’ю. І Дух свідчить, бо Дух то правда.
⁷ Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє Одно.
⁸ І троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров, і троє в одно.
⁹ Коли ми приймаємо свідчення людське, то свідчення Боже вартніше, бо це свідчення Бога, яким свідчив про Сина Свого.
¹⁰ Хто вірує в Божого Сина, той свідчення має в собі. Хто не вірує Богові, той учинив Його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог свідчив про Сина Свого.
¹¹ А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це у Сині Його.
¹² Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя.
¹³ Оце написав я до вас, що віруєте в Ім’я Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім’я Божого Сина, маєте вічне життя.
¹⁴ І оце та відвага, що ми маємо до Нього, що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас.
¹⁵ А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що одержуємо те, чого просимо від Нього.
¹⁶ Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, нехай молиться за нього, і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився.
¹⁷ Усяка неправда то гріх. Та є гріх не на смерть.
¹⁸ Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається.
¹⁹ Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі.
²⁰ Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він Бог правдивий і вічне життя!
²¹ Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь.

5. Друге соборне послання св. апостола Івана

2-е Iвана 1

¹ Старець вибраній пані та дітям її, яких я поправді люблю, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав,
² за правду, що в нас пробуває й повік буде з нами:
³ нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа, Сина Отцевого, у правді та в любові!
⁴ Я дуже зрадів, що між дітьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли від Отця.
⁵ І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку, щоб ми любили один одного!
⁶ А любов ця щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, щоб ви згідно з нею жили.
⁷ Бо в світ увійшло багато обманців, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий то обманець та антихрист!
⁸ Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли повну нагороду.
⁹ Кожен, хто робить переступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його, той має і Отця, і Сина.
¹⁰ Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його!
¹¹ Хто бо вітає його, той участь бере в лихих учинках його.
¹² Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити устами до уст, щоб повна була ваша радість!
¹³ Вітають тебе діти вибраної сестри твоєї. Амінь.

6. Третє соборне послання св. апостола Івана

3-е Iвана 1

¹ Старець улюбленому Гаєві, якого я направду люблю.
² Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.
³ Бо я дуже зрадів, як прийшли були браття, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді.
⁴ Я не маю більшої радости від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
⁵ Улюблений, вірно ти чиниш, як що робиш для братті та для чужинців,
⁶ вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,
⁷ бо вийшли вони ради Ймення Його, нічого не взявши від поган.
⁸ Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.
⁹ Я до Церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
¹⁰ Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, що їх робить, словами лихими обмовляючи нас. І він тим не задовольнюється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і вигонить із Церкви.
¹¹ Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.
¹² Про Димитрія свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.
¹³ Багато хотів я писати, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою,
¹⁴ але маю надію побачити тебе незабаром, і говорити устами до уст.
¹⁵ Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай друзів пойменно! Амінь.

7. Соборне послання св. апостола Юди

Юда 1

¹ Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:
² милість вам, і мир, і любов хай примножиться!
³ Улюблені, всяке дбання чинивши писати до вас про наше спільне спасіння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.
⁴ Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа.
⁵ А я хочу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Господь визволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.
⁶ І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.
⁷ Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад,
⁸ так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави.
⁹ І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі!
¹⁰ А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються.
¹¹ Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!
¹² Вони скелі підводні на ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені;
¹³ люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік.
¹⁴ Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, і казав: Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих,
¹⁵ щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники.
¹⁶ Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску!
¹⁷ А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,
¹⁸ які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю.
¹⁹ Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні, що духа не мають.
²⁰ А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим,
²¹ бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.
²² І до одних, хто вагається, будьте милостиві,
²³ спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла!
²⁴ А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,
²⁵ Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь.