БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА Василь Іванишин, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету. Літератор, політолог, автор таких резонансних праць, як “Українська Церква і процес національного відродження” (1990), “Мова і нація” у співавторстві з Я.Радевичем-Винницьким (1990, 1991, 1992, 1994, 2004), “Нація. Державність. Націоналізм” (1992), “Українська ідея і перспективи націоналістичного руху” (2000), “Непрочитаний Шевченко” (2001), “Вибір нації-2002” (2002), “На розпутті велелюднім” (2003), “Жерці імпрези” (2003), цілої низки статей національно-суспільної тематики – відповідей на гостро актуальні ідеологічні, політичні та державотворчі проблеми нашого часу. Націологія завдячує В.Іванишину випрацюванням національно-екзистенційної методології гуманітарних досліджень. ...

Матеріал підготував керівник політичної референтури ВО „Тризуб" ім. С. Бандери підполковник Іван СУТА 8 травня 2007 року перестало битися серце полум’яного патріота, вірного сина української землі, націоналіста-бандерівця Василя Петровича Іванишина. Широкому загалу провідник і засновник Всеукраїнської Організації “Тризуб” ім. С. Бандери полковник Василь Іванишин відомий як талановитий літератор-публіцист, ідеолог, політолог, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка, громадський діяч, президент видавничої фірми „Відродження", автор резонансних і потрібних Україні книжок, що завжди з’являлися у моменти найбільшої необхідності. Ішла боротьба за Церкву – і понад мільйонним тиражем розійшлася по світу його „Українська Церква і процес національного відродження" (1990). Вона витримала, за загальними підрахунками, мільйонний тираж. І в рідному краю, і в світі західної та східної української діаспори її передруковували, нехтуючи всякими авторськими і цензурними засторогами, переписували, рецензували, цитували, схвалювали, осуджували і навіть… спалювали й відхрещувалися від неї. Сотні і тисячі людей у Галичині і за її межами були учасниками чисельних презентацій книжки, зустрічей з автором – пошуків спільних і єдиних засад у вирі змагань за українське національне і духовне Відродження. ...

Справа релігії, її оборони перед наступом безбожницького комунізму, справжнє ісповідування і підтримування живої християнської віри – це найважливіша справа не тільки самої Церкви, але й всього народу, всіх національних сил, зокрема національно-визвольного руху. Степан Бандера Зараз, коли релігійну свідомість українців отруюють численні секти (до сатанинських включно!), антихристиянські й антиукраїнські сили вдалися до найпідступнішого способу деморалізації та розколу українського суспільства. Маємо на увазі так звані „рунвіру" та „рідновіру", у яких святе почуття патріотизму використовуєтья для подолання християнства. Дивно, але на цей „гачок" ловляться навіть інтелектуали. І жоден з них чомусь не задумується над долею, наприклад, народів Прибалтики, чехів чи поляків, яким християнство аж ніяк не стало на заваді у творенні власних держав. Дмитро Ярош ...

У першому номері “Тустані” далекого вже червня 1992 року я опублікував уривок з книги Василя Іванишина. Одне з останніх його інтерв’ю теж було надруковане у моїй газеті. Коло замкнулося. Нічого випадкового в цьому житті не буває. Лише слід осмислити, чому так сталося. Мабуть, серед журналістської братії мені найбільше вдалося взяти інтерв’ю у Василя Іванишина. Не пам’ятаю жодного разу, аби він відмовив. З одного боку, брати в нього інтерв’ю було легко, бо на всі питання він давав письмові відповіді. Але ж це які питання треба було задати, аби він відповів! ...

Доцент кафедри української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Я.Франка, Провідник всеукраїнської організації «Тризуб» імені Степана Бандери, президент Дрогобицької фірми «Відродження», людина та вчитель з великої букви. В одній особі - це Василь Іванишин. 23 березня йому виповнилося б 65 років. Резюмувати життя та діяльність друга Василя можна його ж словами: «Зробити вдалося більше, ніж колись мріялось, але незмірно менше, ніж треба для України». Ще замолоду, коли працював редактором багатотиражки тодішнього Дрогобицького педінституту, став «антирадянщиком». ...

до курсу “Теорія літератури” Видання третє Дрогобич, 2007 Рекомендовано до друку Вченою радою Національного університету „Києво-Могилянська академія" (протокол № 19 від 28 червня 2006 року). Рецензенти: доктор філологічних наук, професор Квіт С.М. (Національний університет „Києво-Могилянська академія"); доктор філологічних наук, професор Клочек Г.Д. (Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка); доктор філологічних наук, професор Салига Т.Ю. (Львівський національний університет імені Івана Франка). Відповідальний редактор: кандидат філологічних наук, доцент Іванишин П.В. (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка) ...

Провідник ВО “Тризуб” ім. С. Бандери Василь Іванишин Україна переживає глибоку державотворчу кризу. Вона почалася давно, на різних етапах розвитку незалежної України вона проявлялася по-різному, але незмінними ознаками її було неухильне відсторонення українців від влади, зростання прірви між владою і народом та між багатими і бідними, деградація суспільної моралі, криміналізація економіки, всероз’їдаюча корупція державного апарату. І – абсолютна відсутність будь-якої історичної перспективи, окрім перспективи нової залежності: від багатших і сильніших держав, від транснаціональних монополій, тепер – ще й від „українських" олігархів, яких вожді „помаранчевої революції" обіцяли посадити в тюрми, а привели до влади. ...

За нашу і вашу свободу! Крим у своєму нинішньому стані є міною сповільненої дії під суверенітетом і навіть самою державністю України. Дестабілізуючими тут є фактори зовнішні (передусім російська імперська політика та мусульманський фундаменталізм) і внутрішні (відсутність конструктивної політики центральної влади, свавілля місцевої влади, діяльність проросійської п’ятої колони, закономірна радикалізація кримських татарів, підневільний статус українців, змішування прав росіян Криму як національної меншини з їхніми колишніми правами колонізаторів, цілковита узалежненість інших національних меншин від промосковських олігархічно-кримінальних сил тощо). ...

Рецензенти: доктор філологічних наук, професор Войтюк А. Ю. (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); доктор філологічних наук, професор Квіт С. М. (Національний університет „Києво-Могилянська академія"). Даний методичний посібник містить необхідний мінімум знань з теорії літератури, що повинно допомогти передусім вчителям та студентам пізнавати художньо-літературні твори. Праця написана з урахуванням останніх досягнень українського та світового літературознавства, у першу чергу – національно-екзистенціальної методології. Робота безпосередньо адресована фахівцям-філологам (викладачам, вчителям, аспірантам, магістрам, студентам тощо), а також усім тим, кого цікавлять питання сучасної теорії літератури. ...

Інтерв’ю Провідника Організації полковника Василя Іванишина для телебачення Промова Провідника Організації полковника Василя Іванишина… Інтерв’ю Провідника полковника Василя Іванишина для Радіо “Кавказ”

МАЙЖЕ НАУКОВИЙ ТРАКТАТ ЗІ СФЕРИ ПОЛІТИЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ …Вступаючи у світ української політики, знайомлячись із його суб’єктами… ми покидаємо сферу класичної політології, формальної логіки та здорового глузду і поринаємо в якесь політичне задзеркалля, де панують гротеск і сюрреалізм, де помінялися місцями ліве і праве, де ніщо не є тим, чим називається і за що себе видає. “Вибір нації-2002” У нинішньому політичному словнику явно бракує двох термінів на позначення давно сформованих понять. Пропонований текст – скромна спроба заповнити цю суспільствознавчу і політологічну прогалину. ...

Нація не здобуде НІЧОГО, якщо боротиметься за ЩОСЬ, а не за ВСЕ що їй належить. Василь Іванишин Вступ Упродовж століть український народ боровся за своє національне і соціальне звільнення, за право бути господарем своєї долі на рідній землі, за свою державу. Цілком реальним здійснення цієї мети було в ХХ столітті. Однак перша спроба українців створити власну державу після падіння царизму в Росії не вдалася через те, що тодішній соціал-демократичний політичний провід не зумів ідейно об’єднати народ, й Українська Народна Республіка спливла кров’ю на зовнішніх та внутрішніх фронтах, а Україна була поділена між чотирма окупантами. ...

(ВИБОРИ-2004: КОГО, ЩО І ДЛЯ ЧОГО ВИБЕРЕМО?) Нова книжка Провідника Всеукраїнської організації “Тризуб” ім. С.Бандери полковника В.Іванишина задумувалася як вихідний матеріал для випрацювання Організацією власної позиції на майбутніх президентських виборах. Однак зміст цієї праці відомого політолога і публіциста виходить далеко за рамки внутріорганізаційних завдань, зачіпає доленосні для України проблеми державотворення, передусім – суть нашого вибору на виборах-2004. Саме тому пропонуємо її для широкого загалу. Сподіваємось, що в ній знайдуть для себе багато цікавого і корисного і люди влади, і наші політики, і всі ті, кому не байдужа доля України. Упорядник видання – Євген ФІЛЬ. ...

Голосуємо за особу чи за ідею? Не претендуючи на повноту аналізу і непомильність суджень, спробую окреслити власне бачення політичної ситуації перед виборами-2002. Роблю це в надії якщо й не допомогти людям визначитися з їх вибором, то хоч пояснити власну позицію; якщо й не переконати когось, то хоч поставити перед ним низку проблем для осмислення й особистісного вирішення. Бо переконаний: без цього людина ніколи не перетвориться з обмеженого і пасивного обивателя - у свідомого й активного громадянина, з безвольної маріонетки в руках влади, шахраюватих політиків і політичних авантюристів - у цілеспрямованого суб’єкта процесу державотворення, з безправного, грабованого і слухняного наймита – у повноправного господаря своєї долі на своїй рідній землі. Громадянин – не той, хто голосує, а той, хто робить це свідомо і за власною волею. ...

19 жовтня 2002 року у Дрогобичі відбулася презентація нового історичного роману відомого українського письменника Романа Іваничука “Вогненні стовпи”. Це був перший у незалежній Україні великий художній твір про героїчну Українську Повстанську Армію. Це розповідь про нашу справжню історію, про нашу українськість, про те, на чому тримається Дух нашої нації і в чому запорука її достойного майбутнього. Пропонуємо читачам текст виступу на презентації українського мислителя і вченого Василя Іванишина (1944-2007), котрий вельми актуально й по-новому звучить в контексті сьогоднішньої геноцидної, тотальної війни московії проти України й українства. Центр Донцова ...

Багатосотлітня бездержавність української нації завдала страшних ран нашому народові. Особливо постраждало українське село. Під час усіх окупацій України наше селянство було безправним кріпаком чи наймитом, об’єктом безкарного грабежу та постачальником дешевої робочої сили для завойовників і вже обов’язково – примусовим годувальником поневолювачів. У той же час воно єдине зберігало і культивувало українські національні цінності: віру, духовність, волелюбність, традиції, мову… За що найбільше поплатилося під час більшовицької окупації, особливо в час голодоморів початку 20-х, 1932-1933 та 40-х років. ...

ВІД УПОРЯДНИКА Широкому загалу Василь Іванишин відомий як талановитий літератор-публіцист, політолог, викладач університету, громадський діяч, автор відомих і потрібних Україні книжок, що завжди з’являлися в моменти найбільшої необхідності. Ішла боротьба за Церкву – і понад мільйонним тиражем розійшлася по світу його “Українська Церква і процес національного відродження” (1990). Проголошення незалежності, викликана цим ідейно-програмова криза національно-демократичного руху і проблеми українського державотворення покликали до життя книжку “Нація. Державність. Націоналізм”, яка двома виданнями вийшла в 1992 році. Тривала затяжна боротьба за утвердження української мови – і чотирма виданнями виходила написана ним у співавторстві з Я.Радевичем-Винницьким “Мова і нація” (1990, 1991, 1992, 1994). Десять років триває словоблуддя влади і політикуму про те, яку ж державу будувати, а Василь Іванишин у відповідь розвінчував їх політичні спекуляції і формував з націоналістичних позицій мету, концепцію і програму українського державотворення у праці “Українська ідея і перспективи націоналістичного руху” (2000). ...

Завершення президентської виборчої кампанії, результати і прогнозовані наслідки виборів-99 просто зобов’язують нас підбити під­сумки своєї доте­перішньої діяльності і визначити напрямні наших зусиль на найближче майбутнє. Чому саме вибори-99 служать для нас певним рубежем і точкою відліку? Адже, на думку багатьох, нічого особливого не сталося, усе залишилось по-старому: Л.Кучма вдруге здобув посаду Президента, при владі залишилась та ж команда, хто жирував в умовах кризи, той жирує, а хто бідував, той і далі бідує. А Україна як балансувала на грані економічного і політичного банкрутства, так і балансує. Усе, отже, залишилось таким, як і до виборів. ...

Свого часу перша книжка Василя Іванишина „Українська Церква і процес національного відродження" витримала, за загальними підрахунками, мільйонний тираж. І в рідному краю, і в світі західної та східної української діаспори її передруковували, нехтуючи всякими авторськими і цензурними засторогами, переписували, рецензували, цитували, схвалювали, осуджували і навіть… спалювали й відхрещувалися від неї. Сотні і тисячі людей у Галичині і за її межами були учасниками чисельних презентацій книжки, зустрічей з автором – пошуків спільних і єдиних засад у вирі змагань за українське національне і духовне Відродження. ...

Видання четверте, доповнене У наш час у свiтi спостерiгається масовe зацiкавлення мовними проблемами. Буквально вибухового характеру воно набуло в Українi, особливо у схiдних її регiонах. Люди свiдомо чи, здебiльшого, iнтуїтивно вiдчувають життєву важливiсть вирiшення цих проблем для перспектив нацiонального розвою. Численнi публiкацiї на мовну тематику в пресi мають переважно полемiчний, агiтацiйно-величальний чи безадресно-звинувачувальний характер. Принагiднi i фрагментарнi у своiй масi, часто перенасиченi плаксивою емоцiйнiстю та обережною поблажливiстю, вони не надто сприяють формуванню свiдомого патрiотизму й активної позицiї в питаннях нацiонально-мовного буття. Певнiй частинi пуб­лiкацiй властива псевдонауковiсть, нерiдко в отруйному по­єднаннi з антиукраїнським пiдтекстом. ...

На нинішньому відрізку історії, започаткованому перебудовою, життя підкидає нам усе нові й нові проблеми, без вирішення яких не вдається просунутись уперед по шляху до вимріяної правової держави, атрибутивними, невід’ємними рисами якої будуть національний розквіт і демократія, гуманність та економічне процвітання. Цих проблем, на жаль, не меншає, й однією з причин є те, що часто ми пробуємо вирішити їх із позицій незнання – не підіймаючись вище хотіння та емоцій, інтересу і сили. ...