Пропонуємо вашій увазі твір Томи Кеппійського “Наслідування Христа”, чи не найбільш читану книгу після Святого Письма впродовж багатьох століть. Хотілося би наголосити, що цей твір був однією з настільних книжок Тараса Шевченка. Аскетична бібліотека Перша книга. Практичне заохочення до духовного життя Розділ 1. Про наслідування Христа і погорду всіма світовими марнотами. “Хто йде за мною, не блукатиме у темряві”, - каже Господь (Йо.8,12). Це Христові слова. Вони заохочують нас до того, щоб ми наслідували Його життя і святі звичаї, коли справді бажаємо просвітитися і очиститися від усілякого засліплення серця.. ...

Що таємнішим є Орден, то більше в нього амбіцій і наполегливіше він намагається розповсюджувати свої ідеї, впливати на політичну ситуацію країн свого базування, проникати в усі сфери влади, освіти, Церкви, бізнесу. Всі ці властивості можна продемонструвати на одному з найтаємніших Орденів “Опус деї” (“Божа справа”), заснованому в 1928 році іспанським священиком Ескривой де Балагером. Ідеологічною основою діяльності Ордену стала книга Балагера “Духовні роздуми” (1934), що становить собою набір цитат, висловлювань та афоризмів. У другому виданні ця книга дістала назву “Шлях”, і в ній автор справді вдався до спроби накреслити шлях “релігійної реконкісти”, за якої “Опус деї” брала на себе відповідальність за релігійне відродження світу, що повинен жити за заповідями Божими. Цю працю ми пропонуємо нашим читачам. Шлях до цієї “реконкісти” пролягає, на думку його адептів, через вплив на студентську і навіть учнівську молодь; через проникнення не лише в католицький, але й в православний, мусульманський, буддистський та інші релігійні світи. ...

Хрест і меч… Дві зброї у боротьбі за справедливість. Хрестомеч – віра і сила… Те, що дає можливість з чистим сумлінням йти у боротьбу за справедливу справу. Звідки й коли дійшли до наших днів ці символи лицарського стану духа? Перед тобою, Друже, унікальний твір Святого Бернара Клервоського – людини, яка заклала наріжний камінь у побудову Храму Лицарства Христового. Хто ж він був, Святий Бернар? Отже, Бернар Клервоський – це французький теолог – містик, абат монастиря у Клерво. Він мав величезний вплив на релігійно-політичне життя Західної Європи, був ідеологом хрестоносного руху та гарячим прихильником і натхненником християнських лицарських Орденів, автором Статуту Ордену Тамплієрів. ...

Хрест і меч… Дві зброї у боротьбі за справедливість. Хрестомеч – віра і сила… Те, що дає можливість з чистим сумлінням йти у боротьбу за справедливу справу. Звідки й коли дійшли до наших днів ці символи лицарського стану духа? Перед тобою, Друже, унікальний твір Святого Бернара Клервоського – людини, яка заклала наріжний камінь у побудову Храму Лицарства Христового. Хто ж він був, Святий Бернар? Отже, Бернар Клервоський – це французький теолог – містик, абат монастиря у Клерво. Він мав величезний вплив на релігійно-політичне життя Західної Європи, був ідеологом хрестоносного руху та гарячим прихильником і натхненником християнських лицарських Орденів, автором Статуту Ордену Тамплієрів. ...

Причинна Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає. Може, вийшла русалонька Матері шукати, А може, жде козаченька, Щоб залоскотати. Не русалонька блукає — То дівчина ходить, Й сама не зна (бо причинна), Що такеє робить. Так ворожка поробила, Щоб меньше скучала, Щоб, бач, ходя опівночі, Спала й виглядала Козаченька молодого, Що торік покинув. Обіщався вернутися, Та, мабуть, і згинув! Не китайкою покрились Козацькії очі, Не вимили біле личко Слізоньки дівочі: Орел вийняв карі очі На чужому полі, Біле тіло вовки з’їли, — Така його доля. Дарма щоніч дівчинонька Його виглядає. Не вернеться чорнобривий Та й не привітає, Не розплете довгу косу, Хустку не зав’яже, Не на ліжко — в домовину Сиротою ляже! ...