Земні прислужники диявола — жерці кривавих пентаграм

“Мы хотим всем рекордам наши звонкие дать имена!”, — звучали колись на просторах московської тюрми народів слова популярної пісні.

Хотіли, а дали не всім. І нині, пишаючись колишніми “досягненнями”, мордорці віддають пальму злочинної першості нікчемним гестапівцям та есесівцям, а не справжнім рекордсменам: більшовикам-марксистам.

Один із них Васілій Блохін — працівник каральних та репресивних органів НКВС-МДБ СРСР. Професійний кат НКВС СРСР, «рекордсмен» з убивства людей. Персонально, з улюбленого Walther Polizeipistole, стратив до 50 000 осіб. За всі роки служби у середньому розстрілював біля 200 осіб щодня. Перед вбивствами неодмінно одягав шкіряні рукавички, шкіряний фартух і шкіряного картуза — усе коричневого кольору. Але «коричневою чумою» прийнято називати представників іншого режиму.

Згадки про цю особу не знайти серед прізвищ нелюдів, засуджених Нюрнберзьким трибуналом. А чому? Та тому, що більшість із тих, які закликають пам’ятати про злочини проти людства та людяності є підлими лицемірами, засуджуючи одних, вони воліють не помічати аналогічних, або й страшніших за масштабами, злочинів інших.

Можете собі уявити у сучасному світі існування політичного фонду імені гітлерівця Альфреда Розенберґа? А от неурядовий політичний фонд марксистського спрямування імені Рози Люксембург — діє безперешкодно і розповсюджує свої отруйні метастази, створюючи сприятливе середовище для плекання нових блохіних, берґів, френзелів і до них подібних.

В Україні на державному рівні засуджені злочини марксистів-комуністів та націонал-соціалістів, заборонена їхня символіка та пропаганда ідей. Але Европа та РФ, бачимо, не зробили належних висновків із трагічного минулого, а тому приречені на його повторення.

​Полковник Яр для Служби новин і повідомлень ВО «Тризуб» ім. С. Бандери