Плоди "дерев свободи"
“Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе – плоди погані. Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево – плодів добрих. Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в огонь кидають. За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх”. (Євангелія від Матея 7:17-20)
Далекого 1848 року під час так зв. “Весни народів”, на згадку про кінець жахливого лихоліття з надією на вільне і краще життя, в селі Рудники Снятинського повіту на Прикарпатті було споруджено велику каплицю з кам’яним хрестом. Під хрестом закопали реєстри повинностей, нагаї й батоги, якими карали селян, пляшку з горілкою — як ознаку ганебної практики поневолювачів споювати місцевий люд. Тоді ж посадили «дерева свободи». Одне з них — липа — збереглося до наших днів.
Утім, гіркий та кривавий досвід подальших десятиліть потвердив, що отримана чи здобута воля легко втрачається, коли немає змоги її надійно утримувати і захищати.
Тому з початком двадцятого століття на снятинщині виникають і масово та активно розростаються молодіжні товариства, в яких юні українці навчаються збройно боронити свій рідний край. “Січ”, “Сокіл”, “Луг”, “Пласт” та ін., пізніше юнацькі та молодіжні сітки УВО та ОУН, готували в своїх лавах тих, хто мав стати в обороні прав і свобод українського народу.
Нині справу славних предків продовжують їхні нащадки, серед яких і бійці ВО “Тризуб” ім. С. Бандери. Бо загрози вільному існуванню українців на власних землях не зникли.
15-19 серпня 2018 року на околицях села Рудники відбувався юнацький військово-патріотичний табір, присвячений знаменитим десятиденним боям (з 6 до 16 липня 1944 р.) на горі Лопата між відділом Української Повстанської Армії та об’єднаними німецько-угорськими військами. Українськими повстанцями командував уродженець міста Снятин Василь Андрусяк («Грегіт», «Різун», «Різьбяр», «Чорний», «Коваль»), командир сотні УНС «Змії» (листопад 1943), курінний куреня «Скажені» (початок 1944), командир Станіславського Тактичного відтинку 22 «Чорний ліс» (25.04.1945 — †24.02.1946), полковник УПА (посмертно). Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 2-го кл. та Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл. (посмертно).
Тризубівці проводили для дітей заняття з тактики, цивільної оборони; вчили надавати першу домедичну допомогу, читали лекції націоналістичного спрямування.
Діти пройшли нелегкий шлях з суворою дисципліною та виснажливими фізичними заняттями, які зможе подолати навіть не кожен дорослий.
“Дисципліна — наш порядок” — ці слова запам’ятаються учасникам табору надовго, адже дисциплінованість — одна із запорук перемоги.
Діти відчули справжній дух побратимства, знайшли нових друзів та з користю провели час. Також відвідали криївку, де загинули, підірвавши себе гранатою, сім підпільників УПА.
Дерева нашої свободи необхідно повсякчас плекати та поливати: дбати про міцність коріння, здоров’я стовбурів і крон, знешкоджуючи шкідників та паразитів; аби Україна пишно буяла, аби українська нація квітла рясним цвітом, аби мати гарний врожай добрих плодів, аби осоружне слово “неволя” назавжди стало історизмом — словом, яке вийшло з ужитку через зникнення явища, котре воно позначало.
Слава Україні! Героям слава!
Служба новин і повідомлень ВО «Тризуб» імені С. Бандери