Голосування за зміни до Трудового кодексу. Де реакція Церкви?
Вчора відбулося голосування за законопроект, прийняття якого дозволило б в подальшому внести до Трудового кодексу норму про недопустимість “дискримінації” сексуальних збоченців. На щастя, законопроект так і не набрав необхідної кількості голосів. Попри це, законопроект набрав аж 117 голосів. 117 депутатів погодилися танцювати під дудку культур-марксистів із Євросоюзу.
Чим небезпечне прийняття відповідної норми? Насамперед тим, що створюється прецедент юридичного захисту інтересів агресивної девіантної меншості. У разі прийняття відповідних змін до Трудового кодексу гомодиктатура, невід’ємна від переслідування інакомислячих (тих, хто не приймає ідеології “ЛГБТ”), здобула б перший серйозний юридичний плацдарм. Крім того, будь-яка юридична артикуляція “прав” сексуальних збоченців має на меті ще й додати девіантам додаткової соціальної легітимізації (логіка приблизно така: якщо про цих людей турбується законодавство, значить вони цілком “нормальні”). Далі слідувала б імплементація нової норми Трудового кодексу в життя. Приміром, працедавець-християнин чи просто людина зі здоровими поглядами не мала б права звільнити працівника-содоміта. З іншого боку, з часом сексуальні збоченці отримали б привілеї відносно здорових людей: досвід західних країн показує, що працедавці, аби не наразитися на звинувачення в “дискримінації”, змушені брати на роботу саме представника “меншини” (з цього приводу навіть жарт існує, що у США найкраще шукати роботу, будучи чорношкірим “жінкою”-трансгендером, хворим на СНІД).
Попри те, що вчора лобісти ідеології сексуальних збочень отримали поразку, “розслаблятися” рано. На Україну чиниться шалений тиск, добре фінансовані гендеристи і прихильники ідеології “ЛГБТ” опановують все нові і нові позиції (зокрема серед ЗМІ), аби таким чином впливати на суспільство.
За таких умов здорові середовища мають демонструвати максимальну пильність. Серед цих середовищ одними з найактивніших мають бути Церкви, причому Церкви в сенсі “і клир, і мир” — й ієрархія, й духовенство, й миряни.
Вкажу на декілька практичних кроків, які мали б здійснити Церкви після вчорашнього голосування.
Найвищі ієрархи Церков мають видати спільну заяву з осудом дій депутатів, які підтримали законопроект. Крім того, у цій заяві вони повинні наголосити на неприпустимості відмови від суверенітету і виконання Україною волі закордонних сил. Важливо також “ужалити” режим Порошенка. Саме фракція БПП найактивніше голосувала “за”, і це цілком вкладається в курс Порошенка (не забуваймо, що саме під його покровительством у червні був проведений “гей-парад”).
Єпископи мають випрацювати відповідні інструкції і доручити підвладним священикам під час проповідей згадати про ганебний факт голосування у ВР, засудити дії тих депутатів, які проголосували “за”, а також, відштовхуючись від подій у ВР, наголосити на небезпеці процесів, які відбуваються.
Якщо депутат, що голосував “за”, тісно пов’язаний із певною громадою, бажаною є “адресна робота”. Як мінімум, священики під час проповідей мають вказати на його негідну поведінку. Бажано також, щоб активісти мирянських, передусім молодіжних, організацій, розробили і втілили в життя інформаційні кампанії (наприклад у формі роздачі чи розклейки листівок).
Усе це — оперативні заходи, що мають бути відповіддю на один подразник. Роботи насправді набагато більше. І якщо Церкви не будуть адекватними чином налагоджувати систематичну роботу у відповідному напряму, досить швидко у нас виникне ситуація, в порівнянні з якою нинішні часи видаватимуться раєм.
PS. Не варто забувати, що оновлений Трудовий кодекс — це удар по найманим працівниками в Україні. І Церкви не повинні з цього приводу мовчати.