Журналісти-ліберасти вважають, що відносно окупантів неможна застосовувати “мову ненависті”

20 жовтня у Женеві відбувся семінар, в якому взяли участь українські журналісти.

На цьому щедро профінансованому ліберастами заході “українські” журналісти просторікували про те, що під час війни ЗМІ не мають права виконувати мобілізуючу роль (пряма цитата: “Ми вважаємо, що у сформованій ситуації представникам ЗМІ категорично неприпустимо виконувати роль “підносників снарядів””).

“Мова ненависті” (hate speech) — популярна ідеологема радикального лібералізму, елемент лібералістичної цензури. Зазвичай цей термін застосовується для позначення усього, що виходить за межі лібералістичної “толерантності” та “політкоректності”. Приміром, поняття “мова ненависті” використовують, аби засудити несприйняття гендерної ідеології, гомодиктатури чи міграції.

— На практиці «мова ненависті» стає спритним і небезпечним знаряддям у руках вправного цензора. — Зазначає польський публіцист Матеуш Охман.

Зараз же ліберасти пропонують не використовувати “мову ненависті” відносно московських окупантів.

Уже не вперше імпортований із Заходу радикальний лібералізм (або ж так званий “культурний марксизм”) стає доволі вигідним неосталіністам із Кремля.