ГЕРАЩЕНКО ПРИРІВНЯВ ЧЕКІСТА ПУТІНА ДО ГЕРОЯ ІСПАНСЬКОГО НАРОДУ ГЕНЕРАЛА ФРАНКО

Під час виступу у Верховній Раді радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко провів паралелі між очільником національно-визвольної боротьби іспанського народу генералом Франсіско Франко та необільшовиком Владіміром Путіним. Іспанських борців проти червоної московської чуми Геращенко назвав «фашистскими войсками» (цит. мовою оригіналу).

Про іспанських патріотів Геращенко згадав у контексті знаменитого формулювання «п’ята колона», котре належить генералу Франку. Попри те, що поняття «п’ята колона» є технічним і саме по собі не має ні негативного, ні позитивного навантаження (приміром, нам, українцям, необхідно боротися проти московської «п’ятої колони» в Україні, але водночас не буде зайвим мати свою «п’яту колону» в Росії), Геращенко провів паралель між «п’ятою колоною» іспанських патріотів, котрі боролися за визволення власної землі, та московською «п’ятою колоною».

При цьому, на думку Геращенка, до «п’ятої колони» Москви належить кожен, хто не дотримується принципу «ми не дестабілізуємо ситуацію». Очевидно, ряд проросійських силовиків (зокрема із числа МВС), проросійські політики і, зрештою, російський бізнес, який легально і відкрито діє в Україні, «п’ятою колоною» не є.

Виступ Геращенка змушує пригадати нещодавню «обмовку» Порошенка про «цинічних бандер». Очевидно, обом дається взнаки радянське виховання…

Тим не менше, проведені Геращенком паралелі звучать як повний абсурд. Путін – чекіст, який веде Росію необільшовицьким шляхом розвитку (чи, точніше, деградації). Генерал Франко (1892-1975) – представник давнього воїнського роду, націоналіст, людина консервативних християнських поглядів, яка понад усе любила Церкву і свою Батьківщину.

Генералу Франко довелося очолити антиреспубліканське повстання і таким чином врятувати Іспанію від перетворення на маріонетку комуністичної Москви. Фактично, під керівництвом Франко іспанці виграли національно-визвольну війну, подолавши не лише доморощених ренегатів, але й присланих Москвою бандитів з «інтербригад» (аналог тих «добровольців», які сьогодні воюють проти України на Донбасі).

Після Другої світової війни, під час якої Франко вдалося зберегти нейтралітет, Іспанія перетворилася на один із головних світових центрів антикомунізму. Підтримкою Іспанії користувалася і Організація Українських Націоналістів. Зокрема, незадовго до смерті Степана Бандери співробітникам СБ ОУН вдалося переконати його в необхідності виїзду до Іспанії як до однієї із найбільш лояльних до українського визвольного руху країн.