У КИЄВІ ВІДБУЛАСЯ ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ ВАСИЛЯ ІВАНИШИНА

Вчора, 24 лютого відбулася презентація перевидання книги Василя Іванишина “Українська ідея” . В тісному колі націоналістів організатори заходу розповідали про книгу , про самого автора, та, звичайно, про націоналізм.

Редактором та упорядником книги є син Провідника – професор Петро ‪Іванишин. Наразі суспільство має високий запит на пізнання націоналізму, тому “Українська ідея” є тою книгою, котра може відповісти на численні питання: що таке український націоналізм та куди він рухається. Книжка - це ідеологічний вишкіл як громадськості, так і активістів та воїнів молодого націоналістичного руху “Правий сектор”.

Для Богдана Червака, Голови ОУН‪, Василь Іванишин був вчителем, авторитетом та духовним наставником. Першою людиною, котра сподвигла до написання книг, до творчого розвитку, до поширення націоналістичних ідей. Історії, які ми почули, були сповнені любові і щирості до великої людини. До вагомої людини. За словами п. Червака,Василь Іванишин міг з пам’яті читати вірші Ліни Костенко годинами.

Також говорили про те, що націоналісти не мають бути колесами в чужому возі. Ми не маємо вмирати і нашими життями не мають затуляти дірки. Націоналізм має поширюватися серед політичної еліти. Національна ідея має бути в головах політиків, які знаходяться при владі. Бо брак елементарної освіти з історії українського націоналізму - це суттєва проблема, через яку ми зараз маємо війну, економічну кризу та низку інших проблем. Ніколи Захід нам не допомагав і зараз не допоможе. Ми маємо спиратися на власні сили. Маємо вірити в себе, в нашу націю.

Олег Баган, очільник Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова, наголосив, що національну ідею звикли розповсюджувати як екстремістську, агресивну. Так її продовжують сприймати і досі. Проте, в чому заслуга саме Василя Іванишина, це низка ідей, які він обгрунтував. Одна з них, що Тарас Шевченко‪ був націоналістом. В його творах проглядається традиціоналізм, волюнтаризм, чітко сформована національна ідея. Ідея Ордену, що є вищим за партію та розгляд націоналізму як філософії любові до нації, як органічний захист національного, а не ненависть до чужого.