В Новій Каховці відбувся суд по справі тризубівця Георгія Гордуса
12 листопада відбувся суд по моїй справі. Судили за ст. 137 КУпаП та ст. 185 КУпаП. Біля суду мене зустрів молодий поліцай, який складав на мене протокол у день затримання.
За ст. 185 суд пройшов швидко, винним себе я так й не визнав, але то в принципі мало кого цікавило окрім мене. Виписали 136 грн. штрафу та 34 грн. судового збору. А ось за ст. 137 не все пройшло так швидко. Молода помічниця судді (видно недавно працює), вислухавши мою версію подій, зрозумівши що винним я себе визнати категорично відмовляюсь, мало того, можливо збираюсь подавати апеляцію, вирішила про всяк випадок перенаправити справу до судді. Чекали суддю ми близько години, а він і не думав виходити з нарадчої кімнати. Поліцай все намагався переконати мене визнати себе винним, отримати мінімальний штраф та піти до дому, мовляв все-одно тебе не виправдають, а навпаки покарання може бути більш суворішим. На що я відповів що визнавати себе винним у неіснуючих правопорушеннях не збираюсь, навіть якщо мені за це дадуть більший штраф чи навіть виправні роботи. Молодий поліцай здивовано дивився на мене. На його обличчі було чітко видно що він напружує всю сіру рідину в мозку аби зрозуміти мотиви такої моєї нетипової для “злочинця” поведінки. На якусь секунду мені здалось, що він навіть починає мене розуміти.
Я запропонував піти покурити. Під час перекуру поліцай з жалем подивився на годинник, сказавши, що до обіду суддя вже не вийде й нам тут доведеться простирчати ще кілька годин. Зрозумівши, що вмовляння погрози та лекції на тему “моральності” не дають результату, а від моїх лекцій починає активно працювати сіра рідина (що безумовно страшно для працівника органів), викликаючи ймовірно когнітивний дисонанс від того, що від “гопніка” не звично чути щось розумне, поліцай вирішив ще раз спробувати зайти в кабінет до помічниці судді аби вона винесла вирок. Друга спроба вдалась і я отримав штраф 51 грн. та 34 грн. судового збору, але винним себе знову не визнав.
Попрощавшись з поліцаєм, пішов до дому. В душі горів вогник надії, що можливо молодий поліцай ще не зовсім втрачений для соціуму та нації та має шанс на одужання.
Георгій ГОРДУС, ВО «Тризуб» ім. С.Бандери, м. Нова Каховка