Винахiдливий українець власноруч розробив сонячний колектор, на який витратив до 200 гривень
Модель умiльця – проста: бляха, рамка, скло, система трубок. От i все. “Cклав д купи i працює, – всмiхається Олексiй Патiюк. - Та ще й як: коефiцiєнт корисної дiї на 40 вiдсоткiв вищий, як у заводського”.
Умiлець жартома називає себе колекцiонером. Щоправда, вiн збирає не марки, i не монети, i не машини, а iдеї. Багато їздив по свiту: працював i в Польщi, i в Нiмеччинi, i в Японiї. Все, що бачив найкраще, запозичував, осмислював, переробляв по-своєму i вдосконалював.
“Ось так i народилася в мене iдея створити свiй сонячний колектор, – пояснює, – який максимально вловлюватиме променi свiтила й дуже вiдрiзнятиметься вiд традицiйних – громiздких, дорогих i малоефективних”.
На перший погляд, як зауважує газета “Експрес”, у саморобнiй моделi пана Патiюка нiчого нового – рамка, скло, бляха, труби… Площа колектора майже два квадратнi метри.
“Щоб зрозумiти переваги, – каже спiврозмовник, – треба зазирнути всередину. Як зазвичай розмiщають пiд металевим листом трубки з рiдиною для нагрiвання? Так би мовити, по нитковiй прямiй. Я ж вирiшив збiльшити площу дотикання. Тобто нагрiвання. Отож краще стала нагрiватися рiдина – завдяки такiй новинцi її навiть можна довести до кипiння. Другий секрет – максимально сфокусував сонячнi променi на поверхнi колектора. Власне, свою модель я низиваю “три в одному”. Чому? Бо є ще й третiй секрет – спецiальний бойлер, також саморобний. Вiн нагрiвається одразу вiд трьох теплоносiїв: взимку вiд гарячої води iз системи опалення, вiд електричного тена, вмонтованого в бойлерi, та вiд сонячного колектора. Завдяки такому поєднанню менi вдається з максимальною ефективнiстю використовувати теплову енергiю”.
“Чи правда, що вартiсть вашого сонячного колектора приблизно 200 гривень?” – з цiкавiстю питаю господаря. “Так, – каже вiн. – Така сума витрат на матерiали. Все iнше – творча уява, фантазiя i руки. Так що колекцiонувати iдеї – дуже вигiдно. Якби я жив у Японiї, мабуть, вже озолотився б. Там навiть створено спецiальнi служби: якщо раптом народилася iдея, заходиш в контору i пропонуєш. Зацiкавить їх, одразу виплачують гонорар. На жаль, в Українi такого немає. Вiдтак апробовую самотужки – у домашнiх умовах”.
“А скло у вашому колекторi обов’язковий атрибут чи нi?” – звертаюсь до умiльця. “Звичайно, – каже вiн. – Адже цей елемент у саморобнiй конструкцiї створює так званий ефект теплицi: ультрафiолетове промiння проникає крiзь скло, вiдбивається вiд чорної поверхнi металевого листа i нагрiває в колекторi повiтря. Для цього я зробив свою модель герметичною”.
Система пана Патiюка ефективно працює не тiльки влiтку, а й взимку. Тож гарячої води вистачає i на обiгрiвання помешкання, i на ванну, i на миття посуду. Та й матерiальнi витрати значно меншi: технiчна новинка щомiсяця допомагає заощаджувати до 40 вiдсоткiв коштiв. “Усе генiальне просте, – всмiхається умiлець. – Я в цьому пересвiдчився на своїй моделi сонячного колектора. Чому в Українi досi нiхто не додумався до такого? Не знаю. Мабуть, бiльшiсть людей звикла мислити традицiйними категорiями”.
Володимир Iсаєв
Експрес онлайн