ОДКБ нездатна забезпечити регіональну безпеку у Центральній Азії

Організація Договору про Колективну Безпеку (ОДКБ) у разі конфлікту в Киргизії або інших державах Середньої Азії не буде готова забезпечити безпеку у регіоні, проявляючи повільність. Про це на зустрічі з журналістами заявив доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту сходознавства РАН, політолог Олександр Князєв. За його прогнозами, в Організації існує маса проблем, у тому числі організаційного та інституційного характеру, які не дозволять діяти оперативно і спільно у разі конфлікту.

• Якщо у країні розпочнуться події, схожі на Баткенські (коли на Киргизію з території Узбекистану і Таджикистану напали бойовики ІРУ – Прим. авт.), то для того, щоб ввести війська ОДКБ в країну, необхідно буде отримати дозвіл всіх шести глав держав, що входять в Організацію, - підкреслює експерт. - Напевно, Лукашенко подумає, чи погоджуватися на це або ж отримати з конфлікту певні дивіденди. Аналогічно поступить і Вірменія, якій, по суті, до лампочки те, що відбувається в Баткені. Казахстан і Таджикистан також будуть відстоювати свої інтереси.

Зразком організації, що приймає оперативні рішення, Князєв назвав НАТО - структуру більш дієздатну.

• У Альянсу є генеральний секретар, який може самостійно приймати рішення, - зазначив Олександр Олексійович. - НАТО показує більш ефективні результати, ніж існуюча з 2002 року Організація Договору про Колективну Безпеку. Згадайте хоч один приклад ефективності цієї структури. Так, була допомога Киргизії у Баткенських подіях, проте вона здійснювалася на двосторонньому рівні. Я співчуваю Бордюжі, який змушений відігравати роль весільного генерала. Сьогодні регіон знаходиться між трьома територіями - Китаєм, Росією та Іраном, які є конкурентами США. Що таке конфлікти у Центральній Азії для Російської Федерації? Це менш контрольовані потоки міграції, це - біженці.

Торкнувся Князєв в обговоренні актуальних питань, пов’язаних із Киргизією, і проблеми, пов’язаної із імовірною дестабілізацією ситуації у республіці. За його словами, у випадку, якщо країна знову зіткнеться зі зміною влади, президент країни буде незахищеним.

• Протягом двох-трьох місяців ситуація зміниться або на користь чинної влади, або все завалиться, - упевнений експерт. - Мітинги, пов’язані з націоналізацією родовища Кумтор і арештом трьох депутатів парламенту - це всього лише розминка. З 2005 року в Киргизії існує відпрацьований механізм насильницького повалення будь-якої влади. І ситуація погіршується з кожним новим президентом. Хто сьогодні готовий захищати владу і особисто президента Атамбаєва? Міноборони? Ні. МВС? Знову ні. У Алмазбека Атамбаєва буде єдиний вихід - опертися на кримінальні структури, однак і тут немає впевненості в тому, що вони впораються з ситуацією.

Не міг обійти стороною політолог і питання виведення американських військ з авіабази «Манас» під Бішкеком. Експерт вважає, що навколо бази можуть бути реалізовані два сценарії. Перший: якщо президент зважиться попросити американців на вихід і прибере військовий компонент з «Манаса», Пентагон може використати варіант, який був застосований при першому президенті країни Аскарі Акаєві, коли до процесу повалення глави держави підключаються НУО та проамериканські політики.

• Є у глави держави і другий варіант: якщо президент Киргизької Республіки не виведе авіабазу з країни, це викличе негативну реакцію у Кремля. Рано чи пізно у Росії виникне бажання зробити крок у відповідь, вона може задатися питанням, чому держава повинна давати ненадійному союзнику пільгові тарифи на паливно-мастильні матеріали, надавати преференції мігрантам? Це, у свою чергу, спричинить за собою погіршення соціально-економічного становища в країні, як це трапилося в 2010 році при Бакієві. Атамбаєв на даний час знаходиться у складній ситуації, йому навряд чи можна позаздрити.