Травень 2022
Куди подівся Моцарт?
8 травня 2022 року минає рівно п’ятнадцять років від дня смерті видатного українського мислителя Василя Іванишина (1944-2007) – провідного ідеолога українського націоналізму сучасності, відомого політичного філософа й політолога, літературознавця й мовознавця, літератора й публіциста, історика й герменевта, творця національно-екзистенціальної методології інтерпретації, члена проводу ОУН й громадського діяча, засновника й провідника Всеукраїнської організації “Тризуб” імені Степана Бандери, співзасновника, редактора й президента видавничої фірми “Відродження”, доцента кафедри української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. У його працях кожен сучасник може знайти чимало проникливих спостережень, пророчих попереджень-пересторог та тлумачень животворної національної ідеї. Серед його учнів – чимало українських учених, публіцистів, політиків, громадських діячів, воїнів. Зокрема, і героїв новітньої московсько-української війни.
10 травня 2022 р.
Група бійців всеукраїнської організації «Тризуб» імені Степана Бандери вирушила на передову.
Перед виїздом благословення просили в св. Миколая. Мощі святого поміщені в макет руки невипадково: за легендою на першому Вселенському соборі Миколай Чудотворець дав ляпаса Арію, який не визнавав божественної природи Ісуса Христа та зневажливо про нього висловлювався. Так і українські захисники сьогодні дають “ляпаса” московським окупантам на передовій. До виїзду готується наступна група «тризубівців».
3 травня 2022 р.
«Любе»
Павло ВОЛЬВАЧ, прозаїк, поет, есеїст родом із Запоріжжя. В Україні почався пушкінопад. Власне, Пушкін іде вслід за Лєніним і російським кораблем. Потроху починається процес витискання з національного організму колоніальної сукровиці. Принаймні віриться, що почався. По краплі: по пушкіних і толстоєвських, по рєволюціонному матросу й тричі червонопрапорних танках і двічі гвардійських гаубицях. Звичайно, все це під знайомий, дещо притишений вибухами війни тоскний рефрен – як, мовляв, можна, адже ж не на часі, та й узагалі, це ж культура, це ж історія. Ну й далі звична жуйка з піднабридлого малоросійського меню. До якого вдаються не лише персонажі з колоніальною свідомістю, а й українські патріотичні колгоспні підлітки.
2 травня 2022 р.