Роздуми на Великий піст

“Засіяла Твоя благодать, Господи, засіяло просвічення душ наших. Ось час сприятливий, ось час покаяння! Відложім діла тьми та одягнімся у зброю світла, щоб, перепливши велике море посту, ми осягнули тридневне Воскресення, Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, який спасає наші душі”. (Cтихира зі стиховні вечірні сирної неділі).
Час Великого Посту є особливим даром Господа для нас. Це час стати по-справжньому свобідним, вільним. Як часто сьогодні слово “свобода” є спотворене. Те, що робить людину рабом, трактується як абсолютний прояв свободи. Гріх став звичним явищем. Але колись так не було…
Якщо спитаємо американця, яка найбільша трагедія людства за останні роки? Відповідь буде — 11 вересня 2001 року. Якщо спитаємо про це українця? Відповідь буде — Чорнобильська аварія 1986…
Але найбільшою трагедією людства є втрата раю через гріх, яким ми кривдимо Бога, ближніх і самих себе. Саме гріх порушив первісну гармонію створену Богом для добра людини. Гріх приніс розчарування, страждання і смерть.
“Сидить Адам навпроти раю, ридаючи, й оплакує свою наготу: Горе мені, обманеному й окраденому, та й обезславленому лукавою спокусою! Горе мені, що через свій нерозум став нині нагим і бідолашним!” (Стихира з Вечірні Неділі Всепрощення).
Сьогодні ми усвідомлюємо, що вигнання з раю — це момент нашої втрати, а час Посту — це момент нашого спасіння. Спасіння — це момент виходу Бога нам назустріч. Знову і знову… Бог воплочується, стає людиною, живе серед нас, страждає, вмирає на хресті і Воскресає — для того, щоб нас спасти.
Стати вільним від усього злого, від гріха — це є шлях нашої духовної боротьби впродовж цілого посту. Вільний — це той, хто вибирає добро, вибирає Бога в своєму житті і залишає зло позаду.

Святий Василій Великий: “Користь посту не має вимірюватися лише утримуванням від страв, бо справжнім постом є бути вільним від усіх гріхів, позбутися будь-якого зв’язку з беззаконням, вибачати кривду ближньому і відпускати борги. Не дотримуйтеся посту задля сварки й суперечок. Не їси м’яса, а тим часом пожираєш свого брата. Утримуєшся від вина, а, проте, кривдиш ближнього.” (Гомілія 10.4. Про піст). Піст – це не дієта, не голодування заради покращення фізичних властивостей організму. Піст – це очищення від усякого виду зла.
Ісус Христос вчить нас як ми повинні постити: “Коли постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє лице, щоб було видно людям, що вони постять. Істинно кажу вам: вони вже мають свою нагороду”. (Мт.6:16). Піст – це радісний час. Час бути справжнім, самим собою. Піти на пустелю для того, щоб віднайти себе, ближнього, Бога…
Розпочинаючи Великий Піст, почуймо Боже Слово: “Ось час сприятливий!” для того, щоб стати “свобідним” по-справжньому і жити на повну!
*Отець Ростислав Височан,
виконуючий обов’язки Головного капелана ВО “Тризуб” ім. С. Бандери*