Березень 2019
П’ять фактів, котрі варто знати про ВО «Тризуб» ім. С. Бандери
Всеукраїнська організація «Тризуб» ім. С. Бандери не є політичною партією. Ми - громадське об’єднання орденського типу, а отже не ставимо перед собою завдань здобуття державних посад чи отримання депутатських мандатів для свого членства. Орденський тип націоналістичної організації передбачає безкорисливе і жертовне плекання та поширення української національної ідеї, а також захист інтересів нації «…в самій гущі народних мас» (С. Бандера), а не в приймальнях та кабінетах. Ми є незалежною молодіжною організацією, а не молодіжним сателітом політичних партій та блоків. А отже вільні діяти виключно в інтересах української нації та українського народу. Тому, не конкуруємо з іншими націоналістичними середовищами, а знаходимо спільні точки дотику в боротьбі.
31 березня 2019 р.
За представника "Правого сектора" в Криму росіяни пропонували сто тисяч доларів
Проти кремлівських окупантів у Криму 2014 року виступила жменька місцевого населення, яка складалася з татар, свідомих патріотів та націоналістів. Без підтримки ззовні та через внутрішні непорозуміння цю боротьбу було програно. Одним із її учасників був представник “Правого сектора” - Степан Циріль. “НАШИХ ВІЙСЬКОВИХ ТЕЖ ПІДВЕЛИ ДО ЗРАДИ” Кримські події 2014 року готувалися Росією після Помаранчевої революції. В цьому окупантам допомагала тодішня українська влада. Я жив у Криму з 2006 року і бачив, що там попросту зливалися українські інтереси. Наш півострів поступово заселявся росіянами, вони проводили різні протиукраїнські акції. Влада і спецслужби ніяк не реагували на це! Близько 80 відсотків останніх були просто куплені росіянами. Крим інформаційно готували, що він має бути російським.
30 березня 2019 р.
Відійшов у вічність один зі співзасновників ВО «Тризуб» ім. С. Бандери
Майор Леонід Підлипчук «Лісник» народився у місті Кам’янському на Січеславщині 17 травня 1960 року. У національно-визвольному русі з 1989 року, був депутатом міської ради Дніпродзержинська від Народного Руху України. Із перших днів утворення «Тризуба» ім. С. Бандери в 1994 році став його активним учасником, пройшов усі організаційні щаблі від чотового Кам’янської чоти до курінного Правобережного куреня, брав участь у всіх всеукраїнських акціях, і більшості регіональних.
19 березня 2019 р.
Уміти інтереси нації і держави ставити вище власних амбіцій
З Василем Івашиним я познайомився, якщо не зраджує пам’ять, у 1989 році. Після невдалої спроби вступити до Львівського університету мені нічого не залишалося як записатися на підготовчі курси Дрогобицького педагогічного інституту ім. Івана Франка, оскільки бажання стати українським філологом стало непереборним. Як зараз бачу, в аудиторію заходить викладач української літератури абсолютно на схожий на усталений образ вузівського «професора». Кремезний дядько, з великими долонями, скромно вдягнений, усміхнений, більше схожий на одного з нас – слухачів-заочників, які мріють стати студентами.
16 березня 2019 р.
Роздуми на Великий піст
“Засіяла Твоя благодать, Господи, засіяло просвічення душ наших. Ось час сприятливий, ось час покаяння! Відложім діла тьми та одягнімся у зброю світла, щоб, перепливши велике море посту, ми осягнули тридневне Воскресення, Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, який спасає наші душі”. (Cтихира зі стиховні вечірні сирної неділі). Час Великого Посту є особливим даром Господа для нас. Це час стати по-справжньому свобідним, вільним. Як часто сьогодні слово “свобода” є спотворене. Те, що робить людину рабом, трактується як абсолютний прояв свободи. Гріх став звичним явищем. Але колись так не було…
10 березня 2019 р.
Не шукайте хороших людей!
23 березня 2019 року виповнюється сімдесят п’ять років від дня народження засновника, першого Головного командира, Провідника Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. С. Бандери – полковника Василя Іванишина. До цієї дати публікуємо спогади про сл. п. В. Іванишина від Головного командира ВО «Тризуб» ім. С. Бандери полковника Віктора Сердульця. «Я не критик намірів. Покажи мені виконану роботу і я скажу тобі добре це чи зле». Як відрізав, відповів Василь Іванишин, коли одного разу я намагався випитати його думку про свій черговий письменницький задум. Така дещо різка, як тоді здалося, відповідь — виявилась для мене, далебі, цінною наукою на майбутнє. Цей імператив і досі спонукає вимогливо оцінювати себе та інших. Бачити людей справжніми, а не такими, якими їм вигідно себе подавати і таким чином уникати марних очікувань, сподівань та прикрих несподіванок, а відтак і розчарувань. Його настанови донині значною мірою допомагають мені успішно продовжувати започатковану ним справу.
8 березня 2019 р.