Місце сили – так називають цю школу

“Я довго ріс — йшов через цілі, що тіло гартують і зміцнюють дух…”* (Тартак “Мій лицарський хрест”)*

Є святі місця, які називають «намоленими», а є місця «вишколені» — такими були перші слова Командира по приїзду до табору в селі Слов’ятин Тернопільської області.

І дійсно, підстаршинська школа УПА, яка була розташована тут в 40-х роках, є саме таким місцем. Бункери, “Крукарня”, капличка, учбовий клас, а довколо – ліс. Не треба докладати над-зусиль, аби уявити, що ось-ось з лісу вийде повстанець у сірій шинелі.

Три дні безперервної роботи над собою: руханка, гутірки з історії, тактики, самооборони; їжа на багатті та вмивання крижаною джерельною водою, а також нічний сон у справжньому бункері.

Місце сили, саме так називають цю школу, адже у мінусову температуру вишкільники замість того, аби тепліше закутатися в ковдру і попивати какао, приїхали гартувати своє тіло і дух. Дух одвічної Української Свободи і Величі, Її традиції. Ніхто тут не забув про Празник Святого Василя. Всі голосно щедрували та навіть прикрашали ялинку.

Саме в такі, пронизані холодом дні, усвідомлюєш, що поставленої перед нами Мети треба досягати повсякчас, а не тільки коли лагідно світить сонце. З нетерпеливістю чекатимемо наступної зустрічі.

​

​

​

​

​

Дякуємо за науку!

Аліна Корецька