Грудень 2017
Значимість Степана Бандери сьогодні
Часто можна почути, що більшість аспектів національної проблєматики, осмислюваних в ХХ столітті низкою ідеологів українського націоналізму, зокрема й С. Бандерою, на теперішній час безнадійно застарілі й неактуальні. Мовляв, після геополітичних перемін у Середній Европі (розпаду СРСР і, внаслідок цього, постання України як незалежної держави) працю Провідника «Перспективи української революції», у якій «зосереджено увагу передусім на всебічній розробці перспектив української національно-визвольної революції», можна здати в архів як історичну пам’ятку. Адже про яке національне визволення може йти мова, коли «незалежна українська держава стала беззаперечною дійсністю»?
27 грудня 2017 р.
Українцям не потрібен бунт, аби замінити шило на швайку, а – всеохопна Національна революція!
Український народ в умовах узаконеної на державному рівні системи національного поневолення, грабунку і правової незахищеності перед чиновницьким свавіллям, в умовах тотального зубожіння багатьох верств населення на тлі стрімкого зростання статків невеликої кількості “обраних” і їхніх прислужників – має право як висловлювати своє невдоволення цим становищем, так і підніматися на боротьбу для звільнення своєї шиї від важкого й ненависного ярма. Але цими справедливими прагненнями вкотре зловживають різного ґатунку пройдисвіти, котрі народне обурення намагаються використати для досягнення своїх приватних інтересів.
24 грудня 2017 р.
Герої України із блиском в очах
12 грудня 2017 року в СШ №5 м. Івано-Франківська відбувся святковий захід, присвячений 44 річниці з Дня народження Григорія Семанишина, псевдо “Семен” (котрого бійці заслужено називали “Батя-Семен”) бійця Добровольчого Українського Корпусу “Правий Сектор”, начальника штабу, легендарного командира Окремої тактичної групи імені Капітана Воловика, кіборга, Героя України. Захід розпочався з панахиди, яку правив отець Володимир Вінтонів. Представники ВО “Тризуб” імені Степана Бандери несли почесну варту біля меморіальної дошки Григорія Семанишина. Далі захід продовжився вже у актовій залі школи. На заході були присутні родина, друзі, бійці ДУК ПС, Семенівська Група, “Права Молодь”, Організація ВО “Тризуб” ім. Степана Бандери, Карпатська Січ, Національний Корпус, голова міста Марцінків Руслан Романович, Володимир Веркалець керівник у справах ветеранів війни та учасників АТО в Івано-Франківській області, представнпики ГО “Івано-Франківська спілка членів сімей загиблих, померлих та безвісти зниклих учасників АТО”, заступник Департаменту освіти та науки в Івано-Франківській області Продан Маріанна Василівна, та запрошені гості.
17 грудня 2017 р.
Ми продовжуємо велику боротьбу наших дідів. Ми продовжуємо історію
У часописі Косівського району “Гуцульський край” розміщено статтю: “Героїчно пролита кров не зникає”. Її авторка — аспірантка факультету історичної освіти, НПУ імені М.П. Драгоманова Ольга Ігнатюк, на прикладі своїх краян прослідковує родинну спадковість боротьби за українську державу. Три постаті націоналістичного підпілля середини двадцятого століття і їхні нащадки, народжені вже в неоколоніальній Україні, — яскраве підтвердження виведеної Т. Шевченком поетичної формули триєдиності нації: “Мертві, живі і ненароджені…”. Свідчення того, що ніщо не зникає безслідно і не виникає з нічого.
11 грудня 2017 р.