Пам'яті розстріляних оркестрантів УПА
“У грудні 1930 року в Харківському оперному театрі, під приводом активного залучення народних співців до соціалістичного будівництва і визначення нових ідеологічних приорітетів, відбувся З’їзд народних співців Радянської України, куди з різних областей було звезено 337 делегатів.
По ухвалі відповідних резолюцій, незрячих співців під приводом поїздки на З’їзд народних співців народів СРСР, що мав відбутися у Москві, повантажили до ешелону і підвезли до ст. Козача Лопань.
Пізно увечері кобзарів і лірників вивели з вагонів до лісосмуги, де вже були заздалегідь вириті траншеї. Вишикувавши незрячих кобзарів і їхніх неповнолітніх поводирів в одну шеренгу загін особливого відділу НКВС УСРР розпочав розстріл…”
Дослідники цього злочину й досі не можуть знайти документального підтвердження цієї жахливої трагедії навіть в архівах колишнього НКВС-МДБ-КДБ.
Є свідчення, що ще в 1960 році тогочасний голова КДБ Шелепін дав таємний наказ своїм відомствам спалювати все, що могло б у майбутньому скомпрометувати «доблесні» каральні органи. І все ж правда про розстріляний з’їзд кобзарів та лірників постає з попелу забуття.
А в 1944 році у лісі неподалік від села Добринівці на Буковині каральний загін НКВС розстріляв біля сотні юних оркестрантів Української Повстанської Армії. Згідно деяким даним вони таємно пересувалися у супроводі загону УПА з Тернопільщини в напрямку Карпат для перетину кордону. Але внаслідок викриття були оточені та знищені.
Архівних даних про цю подію також немає. Є поодинокі свідчення очевидців, котрі після жостокої розправи наважилися прокрастися на місце бою. Мешканці села стверджують, що ще довгі роки після трагедії натрапляли в лісі на дитячі кістки.
За що ж нелюди розправилися з дітьми? Безсумнівно, за те, що ті народилися українцями і хотіли ними бути. Бо будь-який, без виключення, окупант прагне не тільки поневолити сучасне йому покоління, але й позбавити підневільний народ майбутнього. Кого вдасться, того перетворити на манкуртів-яничар, а непокірних – знищити.
Із тих дітей, котрі полягли від ворожої кулі в Добринівському лісі, могли вирости видатні полководці чи науковці, письменники чи композитори. Ті, хто міг стати елітою нації, її гордістю. Окупантам, на поневолених землях, не потрібен гордий і вільний народ. Для забезпечення свого панування їм потрібна рабська маса без цінностей та знання свого роду. Тому й позбавляються в першу тих, у чиєму серці горить вогонь волі, хто може тим полум’ям запалити інших, аби освітити шлях до національного визволення.
Діти — оркестранти УПА, цей промінь волі поширювали за допомогою музики, пісні. Як давні кобзарі, котрі, виконуючи героїчний епос, піднімали в українцях бойовий дух, коли треба було ставати на захист своєї землі, повертали історичну та національну пам’ять, коли вони забувалися. За допомогою засобу, у якому, як зазначав Великий Кобзар, акумульована: “Наша слава — слава України”.
Вороги не могли їм цього подарувати.
На узліссі край села Добриніці у 2007 році за ініціативи Буковинського Товариства політв’язнів і репресованих було встановлено і освячено пам’ятний хрест на честь полеглих у тому бою українців.
А 14 жовтня 2017 року, на свято Покрови Пресвятої Богродиці, у День козацтва, День української зброї, у сімдесят п’яту річницю від створення Української Повстанської Армії, тут було освячено місце для каплички, встановлено щогли для прапорів. За участі великої кількості людей, відбулася служба Божа і вшанування полеглих. Символічно, що від обласної адміністрації слово мав племінник Володимира Івасюка, композитора, котрий загинув, як підозрюють не без допомоги КДБ.
А неподалік, на території патріотично-виховного табору “Добринівці”, котрий діє тут із 2015 року, відбувся поминальний обід, виступи мистецьких колективів, демонстрація фотовиставки про вояків УПА і сьогодення, стендів із військовим спорядженням та зброєю.
Члени ВО “Тризуб” ім. С. Бандери, на запрошення громадської організації “Тактична група 4.5.0” також мали честь взяти участь в організації заходу та вшанування полеглих борців.
Прес-служба ВО “Тризуб” ім. С.Бандери
