ШІСТЬ КУЛЬ У ТРУСКАВЦІ

Екскурс до історії щодо атентату на депутата польського Сейму Тадеуша Голуфка.

Вечір 29 серпня 1931 року в Трускавці, що славиться своєю цілющою водою, випав дощовий. Заповідалося на бурю — десь від гір долинав грюкіт далекої громовиці. Вулиці пустіли, запізнені прохожі поспішали добігти додому, ще заки промокнуть. Хоч година й не пізня, але важкі хмари приспішили присмерк і з вікон вже лилося світло.

Було 19. 30. Постояльці пансіону Сестер Служебниць вже повечеряли та готувалися до нічного спочинку. Один з відпочиваючих пішов до своєї кімнати, роздягнувся, ліг у ліжко та відкрив книжку.

Кілька хвилин пізніше тихенько відкрилися двері і до його кімнати ввійшли два молоді хлопці.

Почулися постріли.

Лікуванці повискакували з кімнат, з’юрмилися на коридорі, хтось кричав, один одного питалися, що сталося? Виявилося, що в одній кімнаті лежить убитий.

Ним виявився Тадеуш Голуфко - депутат польського Сейму.

Проведений на наступний день розтин показав в тілі вбитого шість куль: дві в голові, дві в грудях, одна в правій ключиці, а шоста в щоці. Кулі походили з револьверів двох калібрів — 6.35 і 7.65 міліметрів.

Депутату Тадеушу Голуфко від імені польського уряду відводилася роль «примірювача» між поляками та українцями. Мова йшла про політику «угодовства», згідно з якою українці отримають певні політичні, культурні та економічні права, натомість засвідчать повну лояльність щодо Польської держави та відмовляться від ідей боротьби за незалежну Україну. В хід йшли підкуп грошима та посадами українських політичних діячів. Обговорювались питання відкликання українцями своєї скарги до Ліги Націй відносно масових знущань польської влади над українцями в ході «пацифікації».

Подібна діяльність Тадеуша Голуфка була потрактована ОУН, як підступна та небезпечна щодо українців. Тому було вирішено його ліквідувати.

Вдалий атентат на Голуфка був справою зовсім ново­го покоління бойовиків. Тут вперше в ролі організатора з’являється постать майбутнього командира УПА Романа Шухевича, саме ж виконання атентату належало членам «дрогобицької п’ятірки» ОУН – Василю Біласу та Дмитру Данилишинові, які через рік стали найлегендарнішими постатями на Галичині.

Сергій Чаплигін