Відкритий лист до «Тризубівців» старших поколінь
Шановні побратими!
Коли Організація покликала мене до своїх лав у 1994 році, мені було двадцять п’ять років. Моїм побратимам: «Палію» — двадцять п’ять, «Соколу» — двадцять чотири, «Яструбу» — двадцять три. Нам і ще багатьом молодим хлопцям було довірено ті чи інші відповідальні ділянки боротьби. Досвід і навички ми набували вже процесі організаційної розбудови і націоналістичної діяльності. Ми не прийшли на все готове: «отримуй і керуй». У довіреній мені області я починав розбудову із себе — єдиного члена майбутнього обласного загону, як і інші. Самі розбудовували структури Організації, як хто вмів. У кожного те виходило більш чи менш успішно. Але загалом Організація зростала й міцніла.
Ми розпочинали боротьбу, боротьба ж залучала нові кадри, нові кадри розгортали ще ширшу боротьбу. Так «Тризуб» ім. С. Бандери ріс кількісно і якісно.
Дмитро Ярош «Яструб» очолив Всеукраїнську Організацію, коли йому було двадцять п’ять. Що викликало тоді шалений шквал обурень і нарікань багатьох старших за віком «спадкових» Бандерівців. Які відтак пророкували швидкий занепад Організації.
Але ні. За молодим командиром потягнулися такі ж молоді і заступили тих, старших побратимів, які покинули наші лави. Боротьба тривала й далі.
Закладений творцем «Тризубу» Василем Іванишиним принцип постійного омолодження провідних кадрів дав свої плоди у вигляді здатності Організації до самовідновлення. Це стало хорошою традицією правилом і головне запобіжником від старіння та неминучої смерті. Проаналізуйте життєвий шлях багатьох побратимських організацій.
Організації наступного року виповниться двадцять п’ять років. І нині до керма стали хлопці, котрі є її ровесниками. Командири такого ж віку, якого були й ті, хто розпочинав славний шлях «Тризубу».
Невже хтось із членів-засновників гадає, що вони тодішні були кращими, ніж ці сьогоднішні? Святішими, завзятішими, ідейнішими, безпомильними тощо. Згадайте якими Ви тоді були.
Колись, пригадую, ми зауважували сумний факт, що з роками в нашу парамілітарну Організацію приходить все менше людей із досвідом служби в армії. Через загальнодержавну тенденцію демілітаризації українців.
На долю ж багатьох нинішніх молодих «тризубівців», випало не тільки тримати в руках зброю, але й вбивати із неї окупантів. Те, що ми в свої двадцять п’ять проходили в теорії, вони пройшли вже на практиці.
Коли під час «Майдану» 2013-14 р.р. Організація оголосила мобілізацію членства, хто очолив її штурмові підрозділи? Фундатори? Ні. «Тризубівці», 18-ти, 19-ти, 20-ти річного віку: «Хорват», «Туман», «Поет» та інші. Саме їм тепер Організація довірила вивести її пришвартований корабель у відкрите море боротьби.
Вийшло колись у вас, вийде й у них тепер. Повірте!
Тож замість сіяти занепадницькі настрої, зневіру, нарікання на те, що Організація вашої молодості залишилася лише в спогадах, підставте молоді своє досвідчене побратимське плече. Для того аби «Тризуб» ім. С. Бандери, — Організація вже їхньої молодості — жила, аби боротьба за УССД тривала!
З повагою — полковник «Яр», Головний командир ВО «Тризуб» ім. С.Бандери.
16.06.2017 р.Б., м. Київ