Березень 2016
Права бібліотека. “Масонство” Франсиско Франко
Постать генерала Франсиско Франко Баамонде мала би бути відомою кожному українському націоналісту. Генерал Франко — один із небагатьох політиків ХХ ст., котрі заслуговують на високе ймення національного лідера. Вождем (каудильйо) іспанської нації він став, не борючись за політичну владу, а просто слухняно приймаючи волю Провидіння. Дотримуючись традицій, що панували у його родині, Франко прагнув служити своїй вітчизні як військовий, не втручаючись при цьому у політику. Власне ім’я він здобув на ратному полі — під час війни в Марокко. Одначе, коли Іспанія опинилася у небаченій раніше небезпеці, Франко був змушений взяти на себе тяжкий хрест національного лідерства.
29 березня 2016 р.
Українці гинуть заради ЛГБТ?
Посол США в Україні Джефрі Пайєтт прореагував на невдалу спробу провести ЛГБТ-заходи у Львові такими словами: “Погана новина, що “Фестиваль рівності” у Львові не зміг відбутися через насильницькі протести. Прояви нетерпимості у Львові протирічать європейському майбутньому, заради якого українці так багато пожертвували”. Отож, на думку Пайєтта, суть “європейського майбутнього” нашого народу полягає в тому, що ми дозволимо нав’язати нам диктатуру ідеології ЛГБТ, і ми навіть “так багато пожертвували”, аби збоченці могли диктувати свою волю усьому суспільству.
22 березня 2016 р.
Акціонерне товариство “Україна”
Державне утворення зі столицею у Києві, що виникло в 1991 році, не можна вважати не лише українською національною державою, але й повноцінною самостійною державою загалом. Будь-які політологічні міркування і висновки, які не враховують цього факту, приреченні на більшу чи меншу похибку. Наявні державні атрибути (територія, кордон, органи влади тощо) дозволяють вести мову про квазідержавне утворення, таку собі недодержаву, але не більше. Усе це виразно підтвердили події московсько-української війни. У цій війні “Україна” виступила всього лиш об’єктом. На роль суб’єкта претендували лише сили всередині країни — націоналісти, військові добровольці, певний сегмент суспільства. Сама ж “держава” продемонструвала свою фейковість, бо не повела себе так, як у випадку агресії має поводитися повноцінна держава. Реакція офіційного Києва на анексію однієї частини території і “гібридну агресію” відносно іншої частини була зведена до спроб виконання домовленостей, досягнутих на рівні Москви та Заходу. Це оголює справжню сутність нинішньої “України”, яку можна звести до образу акціонерного товариства.
20 березня 2016 р.
Виступ друга "Яра", керівника ідеологічно-виховного відділу на ІV з'їзді НВР “Правий сектор”
УССД. Українська Соборна Самостійна Держава — держава української нації (“усіх і мертвих, і живих, і ненароджених українців, в Україні і поза її межами сущих”) на предківських, визначених Богом і освоєних незліченними поколіннями українців, землях. Держава — дієвий механізм забезпечення усіх без виключення потреб української нації для її повноцінного Буття у часі просторі. “Своя хата, в якій Своя українська Правда і Сила, і Воля”. Заснована на властиво українських традиціях: права і урядування, духовності і культури, звичаїв і цінностей, морально-етичних і естетичних засад, співіснування між собою та з іншим світом.
19 березня 2016 р.
Вандейське повстання – французький Холодний Яр
Місяць березень знаковий в історії французького народу. Саме в березневі дні далекого 1793 року розпочалося славнозвісне Вандейське повстання. Перший силовий конфлікт між вандейцями та республіканцями відбувся 4 березня. А вже 11 березня кілька тисяч селян звільнило від республіканців місто Сен-Флоран. Так звана «Велика французька революція» є однією з найтрагічніших сторінок не лише французького народу, але й усієї Європи. І коли ми бачимо нинішні європейські негаразди, зокрема засилля космополітизму й мультикультуралізму, то повинні розуміти, що витоки такої ситуації криються в подіях кінця ХVIII століття, коли обдурена ліберальними агітаторами частина французького суспільства проміняла власні національні традиції на ілюзії «свободи, рівності, братерства».
16 березня 2016 р.
Права бібліотека. “Дивна смерть марксизму” Пола Ґотфріда
Дивлячись на сучасну Західну Європу, можна прийти до питання: яким чином європейські держави і народи докотилися до такого божевілля? Політика мультикультуралізму не те, що дискредитована — вона боляче врізається в тіла європейських народів масовим сексуальним насильством, пограбуваннями, погромами, буквальним витісненням європейців із їхніх міст. Одначе громадські активісти влаштовують акції під транспарантами “Refugees welcome!”, сердобольні обивателі переймаються долею “біженців”, а чинна влада вживає суворі методи відносно тих, хто не хоче миритися з такою ситуацією. Про впровадження гендерної ідеології і агресивне нав’язування суспільству думки про “нормальність” сексуальних збочень годі й говорити. Звідки усе це божевілля? Яким чином усе перевернулося з ніг на голову? Чому європейці так безтурботно крокують дорогою виродження і самознищення?
12 березня 2016 р.
Феміністичне походження “свята” 8 березня
Квіти, солодощі та подарункові набори, білборди та сіті-лайти з вісімками. Той ажіотаж, який ми спостерігаємо напередодні і в день т.зв. свята, є чудовим виявом того, як маркетологи вдало інтегрували суто соціалістичне свято у капіталістичну систему. Безперечно, наповнення “свята” 8 березня має культурно гібридний характер, але не варто забувати про його витоки. Найчастіше, критикуючи цю “традицію”, День усіх жінок згадується як пережиток комуністичного минулого, проте він має значно глибше коріння.
8 березня 2016 р.
Безвізовий режим: усе заради “малого народу”?
Та увага, яка приділяється питанню безвізового режиму з країнами ЄС, може розглядатися як черговий доказ характерного для суспільно-політичного мислення українців отупіння. Безвізовий режим має і негативні, і позитивні аспекти. Але, навіть якби він був чимось виключно позитивним, то не заслуговував би уваги, яку має сьогодні. Частина наших земель анексована. На іншій частині — маріонеткове квазідержавне утворення. Здавалось би, сьогодні усе суспільство мало бути об’єднаним передовсім навколо ідеї повернення наших земель, відновлення територіальної цілісності, відплати ворогові. Але ж ні! Українцям у якості ледве не національної ідеї продовжують нав’язувати фетиш безвізового режиму.
4 березня 2016 р.
Чому не можна допустити поселення мігрантів у Яготині?
Порошенківський режим розпочав новий етап здачі національних інтересів. На догоду Брюсселю у містечку Яготин, що на Київщині, планують поселити понад дві сотні кольорових мігрантів. В Україні й так мешкає забагато вихідців із Азії та Африки. На їхньому тлі двісті-триста чоловік — це не так вже й багато. Але яготинська проблема і справді вагома. Спроба розмістити мігрантів на Київщині — це пробний камінь у наш город. Якщо не прореагуємо належним чином, матимемо значно більші проблеми, ніж кілька сотень мігрантів.
3 березня 2016 р.