Січень 2016
Гіркий врожай фемінізму
Плоди фемінізму і емансипації є настільки рясними, що такі теми як покора чоловікові, його лідерство в родині, самореалізація жінки, постійна відкритість на життя і обдарування чоловіка викликає погорду і гнів навіть у практикуючих християнок. Це також вкотре доводить, що ми часто є людьми релігійними лише поверхнево. Саме тому, що називаємо себе християнами, а по суті є язичниками, нам недостатньо всього лише одного аргументу “Так хоче Бог”. Але є низка логічних причин, чому чоловік має бути головою родини. На перший погляд, простіше і краще, якщо чоловік і жінка разом прийматимуть рішення. Але в реальному житті існує дуже мало ситуацій, коли можна дійти абсолютної згоди. З деяких питань чоловік і жінка ніколи не зможуть домовитися. Також буває, що рішення необхідно приймати негайно. Тоді має буди хтось, хто візьме на себе відповідальність за родину. Але чому це має бути саме чоловік, а не жінка? Чоловік відповідно до своєї природи і темпераменту є лідером і має схильність приймати рішення і чітко дотримуватися своїх переконань. Тоді як жінка схильна до коливань.
30 січня 2016 р.
Зіпсуте милосердя
Один з найбільших поганських філософів – Аристотель, вважав, що неможливо любити власного ворога, або любити зіпсуту людину. І в цьому він є щирий і зрозумілий: неможливо любити те, що не може бути любленим, тобто, не можливо його любити. Можемо вважати, що йдеться про грубе нехристиянське переконання. Але св. Тома Аквінський так не думав. Він цілком погоджувався з Аристотелем, що людськими силами неможливо любити ворога, або зіпсуту людину. Це можливо виключно через милість милосердя, як богословську чесноту, яка нам уможливлює любити обох. Адже таких осіб неможливо любити напряму, а тільки заради Бога.
26 січня 2016 р.
Не дозвольте марно згоріти героям!
Націоналістам часто задають питання або й докоряють: “Ну коли вже ви скинете цю владу?!” Це питання — не з простих. Бо, зазвичай, революції не планують на конкретну дату. До революцій готуються, аби, коли випаде нагода, не проґавити її. Правильно про це написав Андрій Тарасенко: “Революцію не заплануєш на всі сто. Абсолютна більшість революцій, які перемогли (незалежно від того, яким — негативним чи позитивним — був їхній характер), вибухнули не тому, що революціонери наперед запланували “час Ч”, а тому, що вони були готовими і скористалися моментом”.
25 січня 2016 р.
Правий сектор залишається організованою революційною силою українського народу
Впродовж останнього часу режим Порошенка та його прихвосні зі спецслужб посилили атаки на «Правий сектор». Особливо це стало відчутно після Конференції 8-го листопада 2015 року, де більшість активістів «Правого сектора» висловилась за революційний шлях боротьби. Не обмежуючись різноманітними провокаціями та брутальними затриманнями наших бійців, антиукраїнська влада розпочала широкомасштабну інформаційну кампанію по дискредитації всього національно-визвольного руху «Правий сектор». Також запущено механізм знищення руху з середини, шляхом підриву довіри одне до одного серед членства, подрібнення та виведення груп з «Правого сектору», посіяння ворожнечі поміж вчорашніми побратимами. Це робиться, використовуючи морально слабких та ідеологічно невмотивованих людей, а також за допомогою законсервованої агентури, яка активізувалася і виконує поставлені силовиками завдання.
20 січня 2016 р.
Економічні орієнтири націоналістичної революції
НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ РОЗУМІННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ (ГОСПОДАРСЬКОЇ) ДІЯЛЬНОСТІ. Націоналізм розуміє економіку як систему, яка має двоєдине завдання: забезпечення матеріальних потреб індивіда та родини як базової людської спільності і забезпечення матеріальних потреб суспільства та держави. Націоналізм розглядає економічну (господарську) діяльність не як самоціль, а як засіб, необхідний для повноцінного існування людини і спільноти. Людина має їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти. Цей принцип необхідно застосовувати і до економічної діяльності в цілому — як на індивідуальному та сімейному рівні, так і на рівні загальнонаціональному.
14 січня 2016 р.
Побутовий сепаратизм: фронтовики беззахисні?
Конфлікт на курорті Драгобрат, що на Закарпатті, підняв дуже актуальну тему — проблему співіснування бійців, що проливали свою кров за Україну на Донбасі, та наших співгромадян, які продовжують дотримуватися проросійських поглядів. Більш за все конфлікт спровокували антиукраїнські висловлювання працівників “Хати магната”. Річ у тім, що цей заклад належить власникам із Донецької області. Вихідців із Донбасу чимало серед працівників закладу. Тож, імовірно, конфлікт розпочався через те, що представники “Хати магната” повели мову про “хунту”, “фашистов”, “каратєлєй” абощо. Бійці “Правого сектора” цього не стерпіли…
11 січня 2016 р.
Бандера, якого варто прочитати
У цей різдвяний час пропонуємо до уваги наших читачів фрагмент роботи Степана Бандери “З невичерпного джерела”. Ця праця була написана з нагоди різдвяних свят 1957 року. У ній Провідник постає в особливій іпостасі — не просто як лідер націоналістичного руху й ідеолог визвольної боротьби, але й як глибокий християнський мислитель. В центрі її уваги — причини невдач “більшовицької інженерії в духовній ділянці”. Комуністи доклали максимум зусиль, аби знищити християнство і релігію загалом, позбавити народи їхніх національних облич, розтоптати людську гідність. Проте, вважав Бандера, остаточно знищити ці речі неможливо, бо їх заклав у людську природу сам Бог.
6 січня 2016 р.
Бандера — наш революційний прапор!
Степана Бандеру ще досі називають Провідником української нації. Це дійсно так, адже своїм життям він чітко вказав нам шлях до свободи і могутності України. Одна з основних чеснот С. Бандери — безкомпромісність у боротьбі за інтереси нації. Через цю безкомпромісність він прийняв сміливі рішення на початку німецько-московської війни, наслідком чого стала героїчна боротьба УПА. Через цю безкомпромісність у повоєнний час він уберіг чистоту націоналістичної ідеології. Що означає націоналістична безкомпромісність сьогодні? Що означає йти бандерівським шляхом?
1 січня 2016 р.