Три міфи про Національну революцію

Міф перший. Націоналісти хочуть вже зараз іти штурмувати адмінбудівлі, влаштовувати “кривавий бунт” і т.д.

Хотітися може багато чого, але є реальність, і з нею потрібно рахуватися. Здійснення Національної революції потребує підготовки. Націоналісти повинні розбудовувати свій рух, орієнтуючись на революційний сценарій розвитку подій. Націоналісти повинні словом і ділом вести революційну пропаганду, посилювати градус невдоволення чинною владою, формувати думку про безальтернативність революції, переконувати людей, що ні вибори, ні якісь “реформи” не можуть вирішити той комплекс принципових проблем, який спроможна вирішити революція, формувати думку про прийнятність радикальних, рішучих методів революційної боротьби, орієнтувати на себе революційно налаштованих представників суспільства.

Міф другий. Революція вигідна Путіну.

Неправда. Путіну вигідне збереження режиму Порошенка. Адже поки що Порошенко йшов шляхом задоволення інтересів Кремля і, очевидно, буде йти цим шляхом і надалі. Тому в Москві аж ніяк не зацікавлені у поваленні режиму Порошенка.

Міф третій. Здобувши владу, націоналісти не зможуть керувати державою, бо не мають програми дій.

Найбезглуздіша брехня! Роками націоналісти критикували існуючу в країні владу через її безідейність і відсутність національно зорієнтованої програми дій. Паралельно озвучувались тези щодо того, якою має бути державна політика у тій чи іншій сфері (економіка, національна безпека, зовнішня політика, гуманітарна сфера). Націоналісти якраз тим і відрізняються від “демократичних політиків”, що є інтелектуальною силою, котра керується чіткою ідеологією і має своє бачення побудови української держави. В цей же час “респектабельні політики” — це безідейні люди, життєвим орієнтиром для яких є власна нажива.