Грудень 2015
Привітання з Новим роком від Андрія Стемпіцького
З НОВИМ РОКОМ! Не хочу сьогодні пафосних та стандартних привітань. Не той час. Ми прожили важкий рік, але в новий входимо з вірою в Перемогу та з надією, що ми здолаємо всіх ворогів внутрішніх і зовнішніх. Вітаю всіх командирів та бійців Добровольчого Українського Корпусу “Правий сектор”. Хай новий рік принесе тільки нові перемоги! Ми всі боремось за нашу Батьківщину, тому чвари нехай залишаться нашим ворогам. Наші хлопці і на передовій, і на Закарпатті, і по інших областях бажають одного - визволення українців з чужинського ярма. Хай це і буде найвищою ціллю нашої боротьби, а що від лукавого — то відкинемо!
31 грудня 2015 р.
Антинародний режим Порошенка буде знищений
***А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить, Та добре вигострить сокиру, Та й заходиться вже будить . Т.Г. Шевченко*** Масові шмони патріотів в Києві, влаштовані «новою поліцією» на мирній акції проти політичних репресій (!) 19 грудня, знову волею-неволею заставляють відчути себе якщо не сталінському концтаборі то в путінській Росії. Де з людиною може трапитись найгірше, особливо з найбільш активними і непокірними, адже це категорія людей, до якої без сумніву відносяться націоналісти.
22 грудня 2015 р.
«95-й квартал»: модель України без українців?
Майже двадцять літ тому доля звела мене з Анатолієм Свідзінським – вченим, що працював у сфері точних наук, до того ж племінником одного з найкращих українських поетів ХХ століття – Володимира Свідзінського. Пан Анатолій – оригінальна людина. З ним спілкуватися було цікаво. Чомусь мене тоді вразило те, що мій співрозмовник відмовився від перегляду телевізора. Вдома в нього навіть не було цієї «скриньки». Врахуйте, в той час абсолютна більшість наших людей не відала, що таке інтернет. А комп’ютер, вважайте, був предметом розкоші.
12 грудня 2015 р.
Про “легальні методи боротьби”
Правильне розуміння поняття легітимності і визнання нинішнього режиму нелегітимним має надважливе значення з огляду на перспективи продовження революційної боротьби. Національна революція не перемогла. Вона має продовжуватися і бути спрямованою навіть не просто проти нелегітимної влади, але й проти нелегітимного – несправедливого, аморального і протиприродного – порядку речей загалом. Сьогодні нерідко звучать тези про поширеність серед українського суспільства правового нігілізму. Можливо, у констатації цього факту є певна частка здорового глузду. Та попри це, все ж хочеться кричати: «Хай живе правовий нігілізм!» Одна справа – правова культура древнього Риму, котра виростала із внутрішніх імперативів, дисципліни і чеснот римського громадянина. Інша справа – прояви правової культури у сучасній державі, котра є інститутом відчуженого насильства. Ще інша справа – це правова культура українців, нації, котра декілька століть була бездержавною, а нині має всього лиш недолугу неоколонію.
4 грудня 2015 р.
Три міфи про Національну революцію
Міф перший. Націоналісти хочуть вже зараз іти штурмувати адмінбудівлі, влаштовувати “кривавий бунт” і т.д. Хотітися може багато чого, але є реальність, і з нею потрібно рахуватися. Здійснення Національної революції потребує підготовки. Націоналісти повинні розбудовувати свій рух, орієнтуючись на революційний сценарій розвитку подій. Націоналісти повинні словом і ділом вести революційну пропаганду, посилювати градус невдоволення чинною владою, формувати думку про безальтернативність революції, переконувати людей, що ні вибори, ні якісь “реформи” не можуть вирішити той комплекс принципових проблем, який спроможна вирішити революція, формувати думку про прийнятність радикальних, рішучих методів революційної боротьби, орієнтувати на себе революційно налаштованих представників суспільства.
1 грудня 2015 р.