ПРО «САНКЦІЇ», «СТРАТЕГІЧНИХ ПАРТНЕРІВ» І ПЕРСПЕКТИВИ БОРОТЬБИ З МОСКВОЮ
Зовсім нещодавно стрічка провладних новин бурхливо доповідала про величезне досягнення світової спільноти в боротьбі з Росією – зниження ціни на нафту. Невтомними провладними «аналітиками» повсякчас нав’язувалась думка щодо певних політичних домовленостей Президента і Уряду України з геополітичними гравцями на ринку нафти, такими як США і ОПЕК.
Пригадаймо хоча б розпіарену подорож Президента до Саудівської Аравії…
Червоною ниткою владної брехні проходило порівняння неминучої погибелі Росії – як і свого часу Радянського Союзу – від “погодженого цивілізованим світом направленого зниження нафтової ціни”. Хоча й відомо, що причиною розпаду СРСР можна вважати будь-що, окрім “погодженої ціни на нафту”.
Засоби масової інформації наперебій доносили картину швидкого економічного апокаліпсису РФ.
Найголовніше те, що пусте провладне гомоніння впліталося в канву так званих “санкцій”, котрі не афішовано, закулісно прийняті “нашими партнерами з розвинутого світу”.
Ця неприкрита брехня мала на меті вразити недостатньо володіючі економічними знаннями широкі маси українців.
Одначе, проти провладних пропагандистів “повстав” сам ринок нафти. Ціна цього ресурсу почала стрімко підвищуватися.
Народ України не знає, та й, насправді, і не повинен знати, що таке світові товарні тренди, яким чином вони формуються, які умови і дії на них впливають. Це абсолютно нормально. Це справа спеціалістів. Таких самих спеціалістів у своїй сфері, як лікар, сантехнік, фізик чи агроном.
Насправді, путінська Росія, використовуючи військову силу, напала на Українські землю. Український народ мусить протиставити східній загрозі всю свою згуртованість і силу. А щодо сподівань на міфічні економічні санкції світового співтовариства, то бажано, щоб ці санкції не були замішані на великій брехні, котра шкодить, в першу голову, самому Українському народу.
Українські Націоналісти повсякчас підкреслюють думку про те, що головним чинником в боротьбі з путінським режимом є саме Український народ. В цьому вся суть.
Націоналісти не будують марних ілюзій щодо глобалізованого світу. Ми сприймаємо дійсність такою, якою вона є, і не збираємося замилювати очі Народу пустопорожніми сподіваннями і обіцянками.
Націоналісти – не лагідні ліберали, котрі звикли свої темні оборудки прикривати нахабною брехнею.
Правда і дія – ось гасла Націоналізму.