Травень 2015
ВИБУХ У МАГАЗИНІ «ROSHEN» – ЛИШЕ КВІТОЧКИ?
В ніч із 28 на 29 травня невідомі патріоти влаштували символічний вибух в одному з магазинів «Roshen» у м. Києві. Хтось цьому зрадів, хтось – обурився, хтось – залишився байдужим. А хтось, напевно, призадумався про власне майбутнє, адже він, цей «хтось» добряче насолив і першим, і другим, і третім (просто дехто це не усвідомлює або боїться усвідомити). Цим «хтось», як не важко здогадатися, є Петро Порошенко. До категорії «хтось» так само варто додати «порошенків» меншого масштабу – від Авакова, Гройсмана і Яценюка до рядових чиновників чи співробітників МВС.
31 травня 2015 р.
ДЕМОКРАТІЯ – ЦЕ ДІАГНОЗ
Масова демократична політика – це технічний процес, тріумф техніки над сутністю політики. Її вершителі недаремно звуться політтехнологами: підняття або усунення тих або інших лідерів, створення рухів, популяризація ідей та настроїв – все це робить, зрозуміла річ, аж ніяк не народ і не самі політики, а сценаристи-політтехнологи, для яких вони [політики] всього лишень актори, котрі відбираються на кастингах і мають логіку професійної кар’єри. Щоправда, кожен сценарій має свого замовника і покупця, по відношенню до якого уже сам політтехнолог – це всього лишень виконавець, найманий менеджер. (…)
26 травня 2015 р.
ІДЕЯ – ІЄРАРХІЯ – ЧЕСТЬ!
Окрім людей, які віддали націоналістичній боротьбі більшу частину свого свідомого життя, до «Правого сектора» належить чимало тих, хто зацікавився націоналізмом лише підчас або після Майдану. Цілком природно, що дехто з цих людей має доволі туманне уявлення про націоналізм. А тому їхнім завданням є не просто брати участь у тих чи інших напрямках діяльності руху, але й вивчати засади українського націоналізму, ставати націоналістами. Адже для того, аби бути частиною націоналістичного руху, недостатньо бути патріотом. Для цього потрібно поділяти основні націоналістичні принципи. Якщо ж людина противиться, значить їй варто пошукати собі місце деінде.
25 травня 2015 р.
23 травня – Свято Героїв
В календарі українського націоналіста 23 травня – особливий день, Свято Героїв. Традиція відзначати цей день бере свій початок від 1941 року, коли відповідне рішення було прийняте підчас Другого Великого Збору Організації Українських Націоналістів. Дату обрали недаремно. 23 травня 1938 року від рук більшовицького агента загинув очільник національно-визвольної боротьби, вождь ОУН Євген Коновалець. У травні також загинули Симон Петлюра та Микола Міхновський. Культ Героїв був і залишається надзвичайно важливим для націоналістичного руху, адже приналежність до цього руху вимагає особливої сміливості і жертовності. Герої – це скелет нації, ті, завдячуючи кому вона існує у часі та просторі. Це ті, які несуть на своїх плечах хрести своїх співвітчизників. Майдан та війна знову подарували українській нації сонми Героїв. Та на жаль, Герої і нинішня влада – це два абсолютно протилежних явища. Героїзм українського революціонера і воїна зводиться нанівець діями продажної влади торгашів. Однак так буде не завжди! Фронтовики повертаються в тил, вогнем героїзму запалюється молодь. Як наслідок, маємо посилення революційної націозахисної діяльності в тилу. Так, 2 квітня невідомі патріоти підірвали в Києві відділення «Сбербанка России». За пару тижнів українські патріоти ліквідували двох промосковських покидьків – Олеся Бузину та Олега Калашнікова. Дасть Бог – далі буде… Влада торгашів-космополітів рано чи пізно буде знищена! Україна має належати героям-патріотам!
23 травня 2015 р.
ОРЛИ АРСЕНА ФЕЙСБУКОВА НА СЛУЖБІ «НОВОРОСІЇ»
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, його вірний ординарець Антон Геращенко та заступниця з піару Ека Згуладзе люблять розповідати про те, як змінюється українська міліція. Зрозуміло, змінюється у кращий бік: корупції та надуживань владою стає менше, а законності та порядку більше. На жаль, за рік, що минув від Майдану, МВС практично не змінилося. Ті ж корупціонери нагорі (і їх вперто захищає від відставок та кримінальних справ «революційний» міністр) і ті ж негідники та садисти унизу. Навіть садисти з «Беркуту», ті з них, хто не утік воювати за росіян, спокійно продовжують служити. Попри те, що на руках багатьох з них – кров людей. «Високопатріотичного» міністра, який пише полум’яні пости у Facebook, не хвилює і те, що значна кількість міліціонерів на півдні та сході країни – явні прихильники «русского міра» та «Новоросії». Що яскраво засвідчив ряд інцидентів у ході святкування 9 травня.
13 травня 2015 р.
«ТРИЗУБ» БУВ, Є І БУДЕ!
І мені, і багатьом моїм побратимам неодноразово доводилося зіштовхуватись із нерозумінням ситуації, котра склалася в системі націоналістичного руху. Деякі люди почали серйозно думати, що з утворенням «Правого сектору» Всеукраїнська організація «Тризуб» імені Степана Бандери припинила своє існування. Така думка жодною мірою не відповідає дійсності. «Тризуб» був, є і буде доти, доки цього вимагатимуть обставини націоналістичної боротьби. Багато хто думає, що «Тризуб» переріс у «Правий сектор», а дехто стверджує, що наша Організація, навпаки, взяла «під контроль» ПС. Ці твердження також не відповідають дійсності.
11 травня 2015 р.
ХРИСТИЯНСЬКІ МИСЛИТЕЛІ ПРО СМЕРТЬ І ВІЙНУ
Війна руйнує чимало хибних ідей, у яких, неначе у болоті, тоне сьогоднішнє людство. Зокрема, нинішня війна каменя на камені не залишає від ідіотської фрази лібералів та інших гуманістів про те, що життя – це «найвища цінність». Тисячі українців добровільно ідуть на війну, аби, ризикуючи власним життям, боронити наші національні інтереси і нищити ворога, який топче нашу землю. Причиною нинішньої деградації є забуття вічних правд християнської релігії. Натомість лише ці правди можуть зробити людину по-справжньому сміливою і вільною. З огляду на це пропонуємо нашим читачам декілька коротких текстів, присвячених християнському баченню війни і смерті.
8 травня 2015 р.
ВИ ДИВУЄТЕСЬ ПОВЕДІНЦІ АВАКОВА? ПОРОШЕНКО ПОСМЕРТНО НАГОРОДЖУВАВ МІЛІЦІОНЕРІВ-СЕПАРАТИСТІВ…
Ось уже кілька діб у соцмережах не вщухає обговорення ліквідації у м. Києві двох членів бандформування «Беркут». Чимало українців розуміє справедливість розправи над бандитами і висловлює солідарність із народними месниками, які покарали злочинців. Водночас зростають критичні настрої відносно міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Однак Аваков – це всього лиш один із елементів нинішньої антиукраїнської системи на чолі з пРезидентом Петром Порошенком. Окрім здачі територій, постійних наказів щодо «перемир’я», ганебних Мінських домовленостей тощо Порошенка цікаво характеризує наступний епізод.
6 травня 2015 р.
СПОЧАТКУ БУВ АНДРУХОВИЧ…
Спочатку був Андрухович. Він стверджував, що нам треба віддати Росії Крим і Донбас, бо там «русскій дух». Ба, більше! З Донбасом нам не бачити Європи. Потім – Кокотюха. Він підтримав ідею будівництва стіни між Україною і Донбасом. Тепер до цієї компанії долучився Жадан. Разом з ліберальним ідеологом Ярославом Грицаком він критикує закон про заборону комуністичної та нацистської символіки. Мовляв, не здатні ще українці відмовитися від тоталітарного минулого. Жадан проти знесення пам’ятників ленінам, бо нічим нібито заповнити порожнечу. Він вдається до спекуляції з іменем Миколи Хвильового, який був переконаним комуністом, але при цьому забуває, що той пішов із життя, коли зрозумів, куди комунізм заганяє мільйони людей. Ось така лівацька позиція буцімто одного з трибунів Майдану.
5 травня 2015 р.
ДО ПИТАННЯ «ГОСПІТАЛЬЄРІВ» ДУК ПС
Вже декілька днів триває паплюження ДУК ПС. Інформаційна війна почалась відразу після відведення військових від нашої бази. Все дуже просто, шляхом сили вирішити питання з добровольцями не вдалося, бо занадто велика підтримка серед бійців та командирів ЗСУ, волонтерів та простих українців не дозволила реалізувати підлий план. Та й розголос занадто великий. А злодій, як відомо, любить тишу та темноту… Тоді з великим завзяттям кинулись до реалізації наступного плану. Це дискредитація в очах людей наших командирів та бійців. Спочатку потрібно нейтралізувати підтримку народу, припинити забезпечення наших підрозділів волонтерами, зробити з нас простих злочинців, наркоманів, садистів, а потім завершити ліквідацію ДУКу.
4 травня 2015 р.
ЗНАЧЕННЯ ВОЇНСЬКОГО ЕЛЕМЕНТУ ДЛЯ НОВОЇ ЄВРОПИ
Одне з головних протиріч, на яке пролила світло Перша світова війна, стосується відносин між державою і воєнним елементом. З’явилося типове протистояння, котре насправді відображає не так дві різні групи людей, скільки дві епохи, дві ментальності, дві відмінні концепції «цивілізації». З одного боку можна знайти ідею, що воєнний і, взагалі, воїнський елемент є лишень інструментом, що знаходиться у підпорядкуванні у держави. Згідно з цим поглядом, у звичних умовах державою править елемент, котрий можна назвати «цивільним» або «буржуазним». Цей «буржуазний» елемент займається професійною політикою і, використовуючи популярний вислів, коли політика потребує продовження іншими засобами, використовує воєнні сили. За цих умов не передбачається, щоб воїнський елемент здійснював який-небудь вплив на політику або життя суспільства в цілому. Звісно, визнається, що у воїнського елементу є своя власна етика і цінності, однак вважається небажаним і навіть абсурдним, щоб ця етика і ці цінності використовувались до усього буденного життя нації. Такий погляд у реальності тісно пов’язаний з демократичним, «просвітницьким» і ліберальним переконанням, згідно з яким істинна цивілізація не має нічого спільного із «сумною необхідністю», котру прийнято називати війною, а її основою є не воїнські чесноти, а швидше «прогрес наук і мистецтва»… Тому в такому суспільстві варто говорити швидше про «солдатський», ніж про істинно воїнський елемент.
3 травня 2015 р.