Січень 2015
ПРО НАЇВНІ СПОДІВАННЯ НА РОСІЮ БЕЗ ПУТІНА
Під час цьогорічного саміту в Давосі президент Порошенко заявив, що «Росія має бути членом Європи. Так буде сформована абсолютно нова система безпеки у світі». Очевидно, йшлося про входження Російської Федерації до складу Європейського Союзу. Невідомо, чи таке стратегічне бачення є власною, визрілою після довгих роздумів, ідеєю президента. Чи черговим зразком письменницької творчості його майстерного спічрайтера. Але, можемо не сумніватися, що подібні ідеї в Україні сприймаються як природні не лише працівниками великої білої офісної будівлі на Банковій. Адже багато жителів України досі міркують, що варто змінити Путіна в Кремлі на більш демократичного та ліберального керманича, як одразу вирішаться проблеми з окупацією Криму та Донбасу. А там вже й можна без проблем об’єднатися із «братнім російським народом» у «спільній європейській сім’ї».
31 січня 2015 р.
ЖИТІЄ ПАРШИВОЇ ЛЬВІВЦІ, АБО ТАНГО ПРОТУХЛИХ САЛЬЦЕСОНІВ (ПАМФЛЕТ)
Потішним заняттям є спостерігати за спробами одного відомого у Львові графомана, вичавлювати з себе «мистецтво» на власній сторінці в одній із соцмереж. А ще потішніше – читати коментарі фанатів підстаркуватого збоченця, які у захваті від пережованих фраз Тютчева типу: «Люблю я срач в початку січня…» (в оригіналі: «Люблю грозу в начале мая…») Проглядаючи подібну маячню, в купі з уже прочитаним раніше, постійно ловиш себе на думці: яким чином таку писанину можна сприймати всерйоз, як мистецькі твори, давати за це літературні премії та відзнаки, писати до цього «розумні» анотації та схвальні рецензії, роздувати мильну бульбашку до європейського рівня визнання? На думку одразу ж спадає «Крихітка Цахес» Гофмана.
29 січня 2015 р.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ПОТРІБНА В УНІВЕРСИТЕТАХ — ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ
**Інститут національної пам’яті просить Міносвіти зберегти історію України в університетах. Коли громадяни осмислено та критично розумітимуть минуле — простір для інформаційних маніпуляцій ворога зменшиться. ** Український інститут національної пам’яті звернувся до Віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань В’ячеслава Кириленка та міністра освіти Сергія Квіта з аргументацією, чому слід відновити обов’язкове викладання історії України у вищих навчальних закладах. Про це ідеться у відповідному листі, скерованому вчора, 27 січня. Інститут підкреслив, що спотворення історичних подій використовує ворог, аби розколоти українське суспільство. Росія маніпулює історичними фактами і таким чином виправдовує свою агресію. Українські національні інтереси потребують захисту, тож державі не можна усуватися від активної інформаційної політики у сфері національної пам’яті. Якісне та грунтовне навчання історії у школі та університетах — одна із складових такої політики.
28 січня 2015 р.
ПРОПАГАНДА ПРОТИ МОБІЛІЗАЦІЇ – ІНФОРМАЦІЙНА ДИВЕРСІЯ НА КОРИСТЬ КРЕМЛЯ!
Останнім часом у соцмережах та маргінальних ЗМІ поширюються заклики до відмови від мобілізації. Риторика, яка при цьому лунає, буває різною: від «У нас же АТО, а не війна» до «Мобілізація вбиває». Вважаємо, що за всіма цими закликами стоїть робота ворога. Попри усю недолугість поведінки режиму Порошенка, мобілізація потрібна. Паралельно необхідно тиснути на владу, змушуючи її нарешті налагодити оборону нашої країни (оголошення військового стану, розрив дипломатичних відносин з державою-окупантом, перехід до наступальних дій).
27 січня 2015 р.
ОЗБРОЮЙМОСЬ, АБИ БУТИ ГОТОВИМИ!
Гра Порошенка у піддавки з державою-агресором може призвести до катастрофічних для нашої держави наслідків. Не потрібно впадати в паніку, проте готовим варто бути до найрізноманітніших сценаріїв. Один із Римських Пап писав, що той, хто не готується до захисту своєї батьківщини, спокушає Бога. Ця думка актуальна навіть у наймирніший час. Що вже говорити про нашу ситуацію, коли триває повномасштабна війна! Днями я вже писав, що варто докласти максимум зусиль, аби змусити владу нарешті налагодити оборону. Але потрібно бути готовими до різних сценаріїв розгортання ситуації. Тому я як командир ДУК «Правий сектор» закликаю українських патріотів, що перебувають в тилу, озброюватися, використовуючи всі легальні методи.
27 січня 2015 р.
НАЦІЯ ЖИВЕ У ТИХ МЕЖАХ, ЯКІ ВОНА ВЗМОЗІ ЗАХИЩАТИ
Система міжнародної безпеки, яка встановилися після Другої Світової, ґрунтується на двох основоположних засадах. Перша – світову безпеку гарантують держави-переможці нацистської Німеччини. Нагадаю, що постійними членами Радбезу є Велика Британія, Франція, США, КНР та Росія як правонаступник СРСР. Ці держави домовилися між собою, що кожен з них матиме право вето на будь-яку з резолюцій Радбезу. І при цьому виключити жодного з постійних членів неможливо. На то вони й постійні. Чи означає це, що постійні члени усвідомили відповідальність за мир у всьому світі і відмовилися від військової агресії? Досвід говорить, що ні. З 1946 року кожен з постійних членів Радбезу ООН так чи інакше брав участь у військовій агресії проти суверенних держав. Тобто, з точки зору «системи світової безпеки» немає нічого унікального у тому, що один з гарантів цієї безпеки – Росія – чинить військову агресію проти іншої суверенної держави – України. Унікальне воно для нас. Бо відбувається на нашій шкурі. І тільки.
27 січня 2015 р.
ІГОР ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ: МАЙДАН ПІДГОТУВАВ ҐРУНТ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ СПРАВЖНЬОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
Член Науково-ідеологічного центру ім. Д. Донцова Ігор Загребельний про свою нову книгу, підсумки Майдану та перспективи української революції в інтерв’ю виданню «Коло». *Ігоре, розкажи, будь ласка, про основні ідеї книги. Наприклад, багато хто може не погодитися із назвою (“Майдан. Хроніки недореволюції” - ред.)… * – Головний «месидж» книги винесений у її назву, ключове слово – «недореволюція». Ніякої повноцінної революції не відбулося. Саме цю думку я доношу до читача.
27 січня 2015 р.
НЕ МОЖНА ЗДОБУТИ СВОБОДУ НЕ БОРЮЧИСЬ ЗА НЕЇ!
Йде повномасштабна війна, застосовується бронетехніка та важке озброєння, російські війська колонами заходять в Україну, обстрілюються міста, гинуть цивільні люди. Практично на всіх ділянках фронту ворог перейшов до наступальних операцій. Українські воїни та добровольці героїчно протистоять окупантам на всіх напрямках, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України. Але насправді, виявляється, у нас війни немає. У нас є «АТО». Російські фінансові установи в нашій країні працюють в штатному режимі, торгівля з окупантом не припиняється, дипломатичні стосунки з країною-агресором не розірвані, працюють російські фірми, транслюються фільми та серіали ворога, кордони для проїзду не закриті. Два паралельні світи: один, в якому живуть воїни, їхні родини, волонтери та всі українці, які наближають Перемогу, а другий – в якому живе президент, уряд, міністерство оборони, генеральний штаб та всі чиновники. Для них війни немає, як і немає окупованого Криму, про який вже ніхто з них і не згадує.
25 січня 2015 р.
НАВІЩО КГБ СТВОРИВ УКРАЇНСЬКУ КУЛЬТУРУ?, АБО КАЗУС З АНДРУХОВИЧЕМ
На початку січня в інтернеті стався інформаційний вибух з приводу заяви «Правого сектору» щодо письменника Юрія Андруховича, в якій його творчість і позиція характеризувалися як антинаціональні, деструктивні й аморальні. Більшість інтернет-сайтів оцінили цю заяву як необґрунтований «наїзд» на Ю. Андруховича, як вияв «неототалітаризму», «провінційності» і «нетерпимості», як «нездатність і недолугість» збагнути «геній» літературного майстра. При цьому, правда, коли почалася жвава дискусія навколо цієї теми по всій Україні, редактори цих інтернет-сайтів старанно і цинічно видаляли і не допускали на свої ресурси коментарі на підтримку критики Ю. Андруховича, моделюючи картину «всенародного» осуду ідейної лінії «Правого сектору». Львівський письменник Юрій Винничук відразу запустив мульку в інтернеті, що за критикою Ю. Андруховича стоїть всюдисущий КГБ, у такий спосіб демонізуючи позицію націоналістів. (Це давній і перевірений прийом усіляких підляків оголошувати «кагебістами» усіх, хто не поділяє їхньої думки).
25 січня 2015 р.
ВАСИЛЬ ЛАБАЙЧУК: «СИСТЕМА ГНИЛА І СМЕРДЮЧА. МИ ЇЇ ЗНИЩИМО, ПОСТУПОВО…»
Пропонуємо до вашої уваги інтерв’ю з лідером «Правого сектора» Тернопільщини Василем Лабайчуком, у якому він розповів подробиці резонансної справи з люстрацією кременецької судді, а також поділився власним баченням перспектив боротьби з корупцією та свавіллям чиновників. Хто має слідкувати за люстрацією і чому цим займається «Правий сектор»? *– *За нормальних умов, за нормального законодавства, за нормальної державної влади мало б це все відбуватися в рамках законів, які повинна прийняти Верховна рада . Але враховуючи те, що теперішня ВР як і попередня замість того, щоб служити людям, почала обслуговувати інтереси олігархічних груп, то в рамках прийнятого законодавства нема відповідних важелів, згідно яких люстрація відбулася без втручання громади.
25 січня 2015 р.
ВІТЧИЗНА СТВОРЕНА З СЕРЦЯ ЖІНКИ
Майдан та подальша війна оздоровили наше суспільство. Ставши перед обличчям історичних викликів, українці відродили в собі не лише патріотизм, але й жертовність та героїзм. Наше надмірно фемінізоване суспільство стало на шлях відродження природного людського типу – Чоловіка-Воїна. Поруч із Чоловіком відроджується і Жінка. На пропаганду фемінізму та інших дегенеративних ідей витрачаються десятки мільйонів доларів, одначе історична стихія протистоїть штучним трансформаціям. Дуже символічними є численні плакати чи мотиватори в соцмережах, на яких зображений мужній чоловік – революціонер або воїн – та тендітна дівчина у національному вбранні.
24 січня 2015 р.
МІСЦЕ В ІСТОРІЇ ТРЕБА ЗАСЛУЖИТИ
До цього часу не вважав за необхідне втручатися у полеміку між «Правим сектором» і Петром Іванишиним з одного боку і письменником Андруховичем – з іншого. З однієї причини: П. Іванишин – авторитетний вчений, добрий полеміст, а головне – впевнений у своїй правоті український патріот. Проте після того, як у цій полеміці було згадано про його батька – Василя Іванишина, змушений розставити деякі наголоси. На відміну від тих, хто взявся критикувати, або ж, давайте будемо відверті – паплюжити ім’я В. Іванишина, я дуже добре знав покійного. Відтак вважаю, що маю моральне право і обов’язок висвітлити деякі аспекти його діяльності, які опинилися під обстрілом критиканів.
19 січня 2015 р.
РІЗНИХ УКРАЇНСЬКИХ «АБХАЗІЙ» ТА «ПРИДНІСТРОВЙ» МИ НЕ ДОПУСТИМО – КОМАНДИР РОЗВІДГРУПИ ДУК
Пропонуємо нашим читачам інтерв’ю з ветераном новітнього націоналістичного руху на Донеччині, а нині командиром однієї з розвідувально-диверсійних груп Добровольчого Українського Корпусу другом «Лісником». Розкажіть про себе. – Сотник «Тризубу» «Лісник», командир розвідувально-диверсійної групи ДУК «Правий сектор». Коли Ви вирішили взятися за зброю? – За два тижні до вторгнення в Крим. Уже тоді було зрозуміло, до чого все йде на Півдні та Сході? Чи Ви були готовими воювати за Крим?
12 січня 2015 р.
«CHARLIE HEBDO» – ГИДОТА ГИДОТ
Усіх, мабуть, шокували атаки в Парижі. На вулиці багатьох міст вийшли десятки тисяч людей із маніфестом проти вбивства людей в ім’я ісламу. А ЗМІ стверджують, що демонстранти захищають «свободу преси». Це добра мить, щоб повернутися до дебатів саме на тему необмеженої «свободи преси», якій протистояли великі Папи. Після замаху ісламістів на редакцію, що називала себе сатиричною, в ЗМІ знову стало гучно про «свободу преси». Заголовки газет повідомляють навіть, що «ісламісти атакували свободу». Нічого подібного: ісламісти — так, у властивий їм, брутальний і радикальний спосіб, — атакували групу осіб, які вирішили здобути славу та гроші через ганебні зображення. Невже ображання будь-кого це приклад свободи? Особливо у сьогоднішньому, до болю толерантному світі, в якому за уявну образу содоміта або єврея можна вилетіти з доброго товариства або й потрапити до в’язниці?
12 січня 2015 р.
«ІДЕЙНУ ЗБРОЮ ВОРОГА ВІДКИНУТИ ТОТАЛЬНО»
Повоєнні роки поставили перед Степаном Бандерою чимало важких завдань: налагодження організаційного життя закордоном, підтримка зв’язку з Воюючою Україною, протидія спробам розколоти Організацію тощо. Та найпершим його завданням було вберегти ідеологічну сутність ОУН – захистити ідеологію українського націоналізму від намагань спотворити її, підмінити її ерзацом, ідеями, що є ворожими духовності української нації та її інтересам. І все це в умовах безпосереднього, силового протистояння з СРСР. Хоч становище членів ОУН у Західній Європі було відносно легше, ніж у їхніх побратимів в Україні, ведення націоналістичної діяльності було більш, ніж небезпечним. Увесь час свого перебування в еміграції – аж до трагічної загибелі у жовтні 1959 року – Бандера разом зі своєю родиною був змушений жити конспіративно. Допоки ОУН на паритетних засадах не вдалося налагодити зв’язки із західними спецслужбами, Бандері доводилося переховуватися не лише від більшовиків, але й від американців.
11 січня 2015 р.
НАДІЙНО ГАРАНТУВАТИ БЕЗПЕКУ УКРАЇНИ МОЖЕ ТІЛЬКИ САМ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД
Міністерство оборони України готує нову воєнну доктрину держави із врахуванням нових реалій і загроз. Про це 8 січня 2015 року на брифінгу в Києві заявив міністр оборони України Степан Полторак. «Ми вже працюємо над цим. Коли готується воєнна доктрина, то там багато складових, у тому числі й такі, котрі загрожують державі. Тому ми будемо ініціювати цю роботу, і ми вже її проводимо», – заявив Полторак. Військово-політичний рух «Правий сектор» має своє бачення питань державної безпеки і не тільки.
9 січня 2015 р.
ФРАНЦУЗЬКА ТРАГЕДІЯ, АБО ТЕ, ЧОГО НЕ ПОВИННО БУТИ У НАС
У Франції 7 січня 2015 р. загинуло 12 людей. Здебільшого, це люди, які присвятили все своє життя боротьбі проти французької культури та етнічних французів. Їхні серця, сповнені ненавистю до всього французького, перестали битись майже одночасно. Це люди, пов’язані з ультра-лівацькою французькою газетою, яка ще з 90-х займається активною боротьбою проти всього, що символізує стару Францію. Вони досягли свого. Майже все французьке уже знищено. Тому вирішили взятись за святині не лише французів, але й інших народів, які проживають у Франції. Це було поганою ідеєю. Як виявилось, тільки французи мовчки спостерігають за атаками на власні святині. В підсумку, цих ліваків і франко фобів неначе собак розстріляли ісламісти.
8 січня 2015 р.
ЯКЩО ДЕРЖАВА НАКАЗУЄ ЗРОБИТИ ЩОСЬ, ЩО СУПЕРЕЧИТЬ ЕТИЦІ, ПОТРІБНО СКАЗАТИ «НІ», НАВІТЬ ЦІНОЮ МУЧЕНИЦТВА
Поняття влади священика відрізняється від нашого повсякденного розуміння слова «влада». Про особливості духовної влади та її взаємодію зі світською «Католицький вісник» розмовляв із теологом Папського дому о. Войцехом Гертихом. Що означає, що влада походить від Бога? Чи влада «сакральна»? На Стародавньому Сході (Ассирія, Вавилон, Єгипет) владу вважали еманацією бога: немовби божество час від часу виділяє правителя (наприклад, фараона), і той править. Його влада вважалася сакральною і абсолютною, тож не лишала місця для метафізики чи суспільної науки; унеможливлювала роздуми про те, як ліпше впорядкувати суспільне життя.
6 січня 2015 р.
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ – СЛАВІМО ЙОГО!
Диво із див: Предвічний Бог прийшов на землю і народився від Діви. Бог – Творець Всесвіту – став людиною, аби подарувати всьому людству можливість спасіння… Все це доводить, що наша боротьба має сенс. Для Бога немає неможливого, і Він, якщо забажає, дасть нам перемогу. Для нас же найважливішим є продовжувати боротьбу за Правду… Зараз триває війна. Проте, це не єдина небезпека для нашої нації. Майдан так і не завершився перемогою Національної революції. Режим внутрішньої окупації не усунено, національну державу не здобуто. Держава і суспільство були розграбовані ще режимом Януковича, і в умовах війни доволі важко вийти на шлях соціально-економічної стабілізації. Одначе сумно спостерігати, як народ зубожіє в той самий час, коли олігархія продовжує зберігати своє панівне становище. Гидко усвідомлювати, що сконсолідованість суспільства, завзятість волонтерів та хоробрість вояків нівелюються колабораціонізмом влади. Неприємно розуміти, що, попри значний патріотичний підйом, багато українців знаходяться в полоні «принесених з чужого поля» ідей.
6 січня 2015 р.
РІЗДВЯНА НІЧ НАЦІОНАЛІСТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ
«У глибокій темряві довгої зимової ночі на небі сяяли зорі, а в захистку незнаної стайні народився Христос.* Ніхто не мав тоді ні часу, ані цікавості слідкувати точно за часом… Але в сучасному Римі панує глибоке переконання, що це сталося саме опівночі, і тому опівночі побожна юрба заповнює вулиці, поспішаючи на Службу Божу до церкви св. Марії Великої… Може бути, вони мають рацію: ніч мала доходити до свого кульмінаційного пункту, коли народився Христос – інакше Його народження не мало б такого великого значення й не викликало б такої потрібної уваги.
6 січня 2015 р.