СТЕПАН БАНДЕРА – НАШ ДОРОГОВКАЗ!

1 січня виповнюється 106 років від дня народження лідера Революційної ОУН, Провідника української нації Степана Бандери.
Для нас постать Степана Бандери є втіленням жертовності, сили духу, а також еталоном ідей українського націоналізму.
На жаль, революційна боротьба, що розпочалася понад рік тому, не завершилася перемогою Національної революції. Московська агресія – анексія Криму і розхитування ситуації на Донбасі – призупинила революційні процеси і змусила революціонерів-націоналістів спрямувати свої сили на боротьбу з зовнішнім ворогом. Сьогодні і основні ресурси «Правого сектора», і колосальні сили десятків тисяч патріотів кинені на відбиття московської агресії. Фактично, Путін своїм вторгненням в Україну убезпечив режим внутрішньої окупації від поразки з боку сил Національної революції. Саме Путін врятував олігархів та інший антинародний елемент від справедливої кари. Врятував, бо не дав українським націоналістам та революційно налаштованим масам довершити розпочате.
За таких умов нинішня політична еліта намагається максимально себе убезпечити від наступного (і, дасть Бог, переможного) етапу революційної боротьби. Будь-яку акцію протесту сьогодні прийнято називати «російською провокацією», а її організаторів – «рукою Кремля». Представники кримінально-олігархічного режиму бояться українського народу. Так само вони бояться українського націоналізму. А тому протиставляють націоналістичним ідеям своє власне бачення України – «України без українців». Бо українці як нація звироднілій політичній (і економічній) еліті непотрібні – їм потрібен електорат, платники податків, споживачі товарів та послуг.
Про те, що багато хто не хоче бачити популяризації серед українського суспільства націоналістичних ідей, свідчить і нещодавно влаштований каналом «1+1» показ псевдоісторичного фільму «Секрети Бандери». Змішуючи історичні факти з напівправдою, нічим не підтвердженими гіпотезами та відвертою брехнею, автори фільму намагалися облити ім’я Бандери брудом. Фільм закінчувався наступною тезою: Бандера – це суперечлива постать, котра роз’єднує українське суспільство.
Насправді, Бандера, його життєвий приклад і його ідеї – це те, що може об’єднати наш народ і утвердити його права. Саме тому Бандера був, є і буде Провідником української нації.
Бандера – це символ українського націоналізму, а націоналізм – це єдина ідеологія, здатна нормалізувати життя нашого народу.
Націоналізм – це ідеологія повноцінного буття нації, забезпечення її всебічних прав, реалізації її інтересів. Націоналізм – це нація як найвища суспільно-політична цінність. Не спільнота платників податків чи електорату, а саме нація з її не лише матеріальними, але й духовними потребами. Націоналізм – це побудова справедливої соціально-економічної і політичної моделі, в умовах якої невеличка купка багатіїв не буде збагачуватися за рахунок зубожіння основної маси населення і обкрадання держави. Націоналізм – це плекання провідної верстви, заснованої на принципах аристократизму духу. Націоналізм – це захист нашого народу в умовах нинішнього глобалізованого світу.
А ще, націоналізм – це те, що постійно здобуває собі прихильників. Доказом того стали Майдан та війна.
Степан Бандера – це не лише наше минуле. Це також наше майбутнє. Те майбутнє, заради якого ми воюємо на сході. Те майбутнє, яке ми повинні здобути при першій же нагоді.