ПРО НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ СТАВЛЕННЯ ДО НАТО
Зараз, коли українцям продовжують нав’язувати марні надії на допомогу одних міжнародних хижаків у боротьбі з іншими, пропонуємо нашим читачам коротенький фрагмент праці Дмитра Яроша «На грані двох світів» (2008 р.).
Захід, Москва і нинішній режим можуть домовлятися, вести «мирні переговори», вирішувати за нас нашу долю. Одначе користі від цього мало. Нас ніхто не врятує окрім нас самих. Тому нам варто не забувати слова Лесі Українки: «Хто визволиться сам, той вільним буде, Хто визволить кого, в неволю візьме».
Хто може назвати хоча б одну цілком успішну військову кампанію Північноатлантичного альянсу за останні двадцять років? Косово?… Ірак?… Афганістан?… Чи ми вже не пам’ятаємо, що одним із гарантів незалежності держави України, в обмін на ядерне роззброєння, є знов таки ж США - основа НАТО. І що ж насправді несе для українців вступ до цього військово-політичного блоку? Так, все правильно - нові стандарти життя. А саме, дехристиянізацію суспільства; повну легалізацію та пропаганду статевих збочень; агресивний фемінізм, що зруйнує патріархальну українську сім’ю; пацифізм, що процвітає в країнах НАТО, перетворюючи чоловіків на мовчазне бидло тощо. Водночас несе і нові військові стандарти: управління і структура армії; ВПК; озброєння і т.д. Особливо сучасних владоможців і олігархів цікавить військово-промисловий комплекс - це ж скільки неукраїнці пінчуки, ахметови, коломойські зможуть нових мільярдів «чесно» нажити…?
І взагалі, хтось-колись задумувався над тим, що таке важливе поняття як національна безпека є поняттям структурованим. Це і безпека титульної нації, і безпека держави, і безпека представників національних меншин, що мешкають на терені України. І в якій мірі НАТО може забезпечити найголовніше - безпеку української нації? Побудувавши на нашій землі свої військові бази? Розмістивши свої гарнізони в наших містах? Поставивши на бойове чергування ракетні комплекси? Чи ми будемо довіряти солодкоголосим натівським обіцяльникам, яким, я переконаний, йдеться не про українців та їх безпеку, а про багатства української землі – її чорноземи та продовольчі ресурси; її надра та сировину; її моря, ріки, ліси, гори та доли – ось справжній інтерес наших американських та європейських «друзів»? Згадаймо, скільки разів Захід здавав українців Москві, в ім’я своїх власних інтересів!..
Так – Україна знаходиться на грані двох світів, так – ми європейська нація, так – на нас лежить місія духовного відродження Європейської цивілізації. Але ми повинні розуміти, що ті, хто править сьогодні світом роблять все можливе аби знищити Божу правду на землі, щоб перетопити у світовому котлі нації, як витвір Божий, щоб кінцево зруйнувати ту систему Божих цінностей, яка провадила людство через тисячоліття. І у цьому – і Москва, і Брюссель є єдиними.
5.07.2008 р.Б.